Походження терміну “Психологія”. Основні відмінності життєвих психологічних знань від наукових. Відображення у живій та неживій природі. Особливості психічного відображення (преломлення “зовнішнього” через “внутрішнє”, суб’єктивність “критерії правильності”).
Принципи та структура психології.
Основні принципи психології (детермінізм, єдність свідомості та діяльності, принцип розвитку психіки). Структура психіки людини (психологічні процеси, стани, властивості особистості). Основні галузі психології (загальна, вікова, педагогічна, психологія праці, інженерна, авіаційна, космічна, воєнна, спорту, мистецтва, соціальна, управління, юридична, медична, порівняльна, торгівлі), взаємозв’язок теоретичних та практичних завдань психології. Значення психологічних знань для народного господарства та охорони здоров’я людини. Міждисціплінарні зв’язки психологічної науки.
Методи психології.
Рівні методологічного аналізу (загальний, частковий, конкретні методики та процедури), їх взаємозв’язок. Принципи побудови психологічних досліджень (об’єктивність, вивчення у розвитку, аналітико-синтетичне дослідження особистості).
Методи організації досліджень (лонгітюдний, порівняльний). Етапи проведення психологічного дослідження.
Методи збору фактичного матеріалу: спостереження, експеримент, бесіда (інтерв’ю), метод вивчення продуктів діяльності, анкетування, психологічне тестування. Вимоги до кожного методу, його переваги та недоліки.
Тема 2. Історія розвитку психології.
Історія розвитку психологіїяк науки.
Виникнення психології як науки. Матеріалістичне бачення душі стародавніми філософами (Демокрит, Лукрецій, Епікур). Ідеалістичне трактування філософа Платона. Уявлення філософа Аристотеля.
Етапи розвитку психології (I – психологія як наука про душу; II – психологія як наука про свідомість; III – психологія як наука про поведінку; IV – психологія як наука про факти, закономірності та механізми психіки). Психологія як експериментальна наука (В.Вундт, В.М.Бехтерев).