• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Забезпечення привабливості європейської системи освіти

Забезпечення працевлаштування випускників

Розширення мобільності

Механізми контролю якості освіти

Найбільшою перевагою Болонського процесу є визначення та перегляд стандартів якості вищої освіти по всій Європі. Передбачається створення акредитаційних агентств, незалежних від національних урядів і міжнародних організацій. Оцінка буде ґрунтуватися не на тривалості або змісті навчання, а на тих знаннях, уміннях і навичках, що набули випускники. Одночасно будуть встановлені стандарти транснаціональної освіти. Попередньою умовою є розроблення порівняльних методів та критеріїв для встановлення якості досліджень та навчання. 1998 року Рада Європи порекомендувала розширити співпрацю у цій галузі. Було створено Європейську мережу гарантії якості у вищій освіті (ENQA). Із 1999 року ENQA надавала інформацію про впроваджений досвід разом з новими спробами та обговореннями щодо гарантії якості. На Болонських семінарах в Амстердамі обговорювалися результати дебатів про встановлення європейських стандартів якості для програм рівнів «бакалавр» та «магістр». Пілотний проект «Регулювання освітніх структур в Європі» надав критерії порівняння остаточних структур та викладацьких новацій для сімох предметів (бізнес, освітні науки, геологія, історія, математика, хімія та фізика).

Мобільність студентів, а також викладацького та адміністративного складу - важлива умова створення Європейського простору вищої освіти. На основі виконання попередніх пунктів передбачається розширення мобільності студентів, викладацького й іншого персоналу для взаємного збагачення європейським досвідом. Передбачається зміна національних законодавчих актів у сфері працевлаштування іноземців.

17-18 вересня 2003 року в Берліні на третій зустрічі європейських міністрів, що відповідають за вищу освіту, було підтверджено намір докласти всіх зусиль щодо усунення будь-яких перешкод для свободи руху в межах Європейського простору вищої освіти.

Одним з важливих положень Болонського процесу є орієнтація вищих навчальних закладів на кінцевий результат: знання випускників мають бути реалізовані на практиці на користь усієї Європи. Всі академічні ступені й інші кваліфікації повинні користуватися попитом на європейському ринку праці, а професійне визнання кваліфікацій має бути полегшене. Для забезпечення визнання кваліфікацій планується повсюдне використання Додатку до диплома, рекомендованого ЮНЕСКО.

Одним із головних завдань, що повинне бути виконане в рамках Болонського процесу, є залучення в Європу більшої кількості учнів і студентів з інших регіонів світу. Вважається, що введення загальноєвропейської системи гарантії якості освіти, кредитної накопичувальної системи, легко зрозумілих кваліфікацій тощо приведе до підвищення зацікавленості європейських громадян та громадян із інших частин світу здобувати вищу освіту в Європі, а не, скажімо, в успішно конкуруючих США. Тим самим стимулюватиметься розвиток як власне самої європейської освітньої системи (що певною мірою старіє), так і абсорбуватиметься певна кількість якісно освічених людей у наукові та виробничі процеси всіх країн Європейського регіону.

За час від початку Болонського процесу постали і певні проблеми. З'ясувалося, що жорстка модель реформ була б навряд чи здійсненною для Європи, але можливі загальні рекомендації:

1. рівень бакалаврата передбачає навчання від 3 до 4 років на базі системи залікових одиниць трудомісткості (ECTS);

2. магістерський ступінь - близько 5 років на базі системи залікових одиниць трудомісткості (ECTS);

3. рівень, що передбачає одержання докторського ступеня -приблизно від 7 до 8 років.

19 травня 2005 р. на конференції міністрів освіти європейських країн у норвезькому місті Берген у члени Болонського процесу разом з Україною були прийняті Азербайджан, Вірменія, Грузія та Молдова. Таким чином, загальна кількість країн, що беруть участь у Болонському процесі, досягла 45-ти із 48-ми держав Європейського регіону. Не включеними поки що залишились лише Білорусь, Монако та Сан-Маріно. Нині в Норвегії міністри освіти європейських країн (у тому числі й України) підтвердили зобов'язання створити єдиний Європейський простір у галузі вищої освіти до 2010 року, де будуть діяти одинакові й обов'язкові для всіх країн стандарти освітніх кваліфікацій і рівнів.

Читайте також:

1. I. Введення в розробку програмного забезпечення
2. I. Органи і системи, що забезпечують функцію виділення
3. I. Особливості аферентних і еферентних шляхів вегетативного і соматичного відділів нервової системи
4. II. Анатомічний склад лімфатичної системи
5. II.1 Програмне забезпечення
6. III. Етапи розробки програмного забезпечення
7. IV. Розподіл нервової системи
8. IV. Система зв’язків всередині центральної нервової системи
9. IV. Філогенез кровоносної системи
10. POS-системи
11. VI. Філогенез нервової системи
12. Автокореляційна характеристика системи

Переглядів: 806