КОГНІТИВНІ МЕТОДИ НАВЧАННЯ ІНОЗЕМНИХ МОВ У ВНЗ

Метод рольової гри

Рольова гра є активним методом навчання, засобом розвитку комунікативних здібностей студента. Рольова гра пов’язана з інтересами студентів, є засобом емоційної зацікавленості, мотивації навчальної діяльності. Рольова гра виступає активним способом навчання практичного володіння іноземною мовою. Рольова гра допомагає подолати мовні бар’єри студентів, значно підвищує обсяг їх мовленнєвої практики. Це навчання в дії.

Існує велика кількість форм, типів рольової гри на уроках іноземної мови. Так, наприклад, можна використовувати рольову гру «На співбесіді», де студенти беруть на себе роль роботодавця та працівника.

З усього вище сказаного, потрібно зробити висновок, що для викладача сьогодні важливо постійно вдосконалювати власні знання про методи навчання іноземних мов, впроваджувати у власну викладацьку практику новітні освітні концепції, йти в ногу з часом.

Останнім часом у вищих навчальних закладах відбувається інтенсифікація процесу навчання іноземних мов шляхом впровадження різноманітних технологій навчання, що забезпечує свободу вибору студентів щодо форм і методів навчання. Великий потік інформації вимагає застосування таких методів навчання іноземних мов, які дозволяють у стислі строки надати студентам досить ґрунтовних знань, забезпечити високий рівень опанування та закріплення матеріалу на практиці.

Метою даного дослідження є аналіз основної спрямованості та змісту когнітивних методів, які доцільно застосовувати на заняттях з іноземної мови у ВНЗ для ефективного навчання студентів у сучасних умовах.

Когнітивні методи навчання, або методи навчального пізнання, розподіляються на: метод евристичного спостереження, метод порівнянь, метод фактів, метод досліджень, метод гіпотез, метод прогнозування, метод помилок та метод конструювання теорій. Стисло розглянемо кожен із перерахованих методів.

Метод евристичного спостереження. Спостереження як цілеспрямоване особистісне сприйняття студентом різноманітних об'єктів є підготовчим етапом у формуванні його теоретичних знань. Ступінь творчості студента під час спостереження визначається новизною отриманих результатів порівняно з тими, які він мав до цього часу.

Метою методу евристичного спостереження є навчання студентів здобувати та конструювати знання у процесі спостережень.

Метод порівнянь. Викладачі практично всіх дисциплін застосовують цей метод для порівняння:

•версій, запропонованих різними студентами;

•версій студентів щодо аналогів, сформульованих видатними вченими;

•різноманітних аналогів між собою.

Для засвоєння цього методу студентам пропонуються наступні питання:

1. Що означає «порівняти»?

2. Чи завжди і все можна порівнювати?

3. Що не можна порівнювати?

Після того, як студенти дадуть відповіді на ці запитання, викладач пропонує їм зробити спробу порівняти те, чого порівнювати не можна.

Метод фактів. Даний метод вимагає послідовного розвитку пізнавальної діяльності студентів. Насамперед це стосується такого етапу пізнання, як пошук фактів. Досвід показує, що іноді студентам важко висловити іноземною мовою те, що вони бачать, чують та відчувають. Для розв'язання цієї проблеми студентам необхідно знайти факти, які пояснюють той чи інший процес. Наприклад, студенти повинні пояснити іноземною мовою процес продажу товарів чи обслуговування споживачів (у магазині, на базарі, в супермаркеті). У цьому випадку викладачам доцільно запропонувати студентам розділитися на підгрупи та знайти факти, що стосуються цього процесу.

Метод досліджень. Даний метод передбачає вибір будь-якого об'єкта дослідження - природного, культурного, соціального, економічного тощо. Наприклад, студентам пропонується самостійно дослідити функціонування конкретного підприємства за таким планом:

1. Мета дослідження.

2. План роботи.

3. Факти про об'єкт.

4. Нові факти, отримані у процесі подальшого дослідження.

5. Питання та проблеми, що виникли, версії відповідей, гіпотези.

6. Рефлексійні міркування.

7. Отримані результати.

8. Висновки.

Послідовне виконання всіх перелічених пунктів дає кожному студенту можливість отримати власний результат. За допомогою систематичного повторення алгоритмічних етапів дослідження викладач допомагає студентам збільшити обсяг і якість такого результату.

Метод гіпотез. Студентам пропонується визначити варіанти відповідей на поставлене викладачем питання. Спочатку потрібно вибрати підстави для конструювання версій. Студенти формулюють вихідні позиції або висловлюють думки щодо поставленої проблеми, засвоюють різноплановий підхід до конструювання гіпотез. Після цього студенти намагаються вичерпно й чітко викласти варіанти своїх відповідей іноземною мовою.

Метод гіпотез найчастіше використовується викладачами іноземних мов для розв'язання певних прогностичних завдань типу «що буде, якщо ...».

Метод прогнозування. Даний метод стосується реального процесу або процесу, що планується. В цьому полягає різниця методу прогнозування від методу гіпотез. Наприклад, викладач іноземної мови пропонує студентам-економістам дослідити динаміку цін на певну групу товарів з урахуванням умов, що склалися на ринку. Студенти вивчають динаміку цін у магазинах, супермаркетах, універмагах тощо, знайомляться з попередніми цінами, наведеними у статистичних довідниках і прайс-листах. Згідно отриманих результатів та закономірностей, студенти прогнозують ціни на реальну перспективу. Через певний період часу прогноз порівнюється з реальними цінами, проводиться обговорення результатів і висновків.

Метод помилок. Цей метод передбачає зміну негативного ставлення до помилок, які повинні конструктивно аналізуватися студентами для поглиблення процесів навчання. Помилку доцільно розглядати як джерело протиріч, виняток з правил або джерело нових знань. Увага до помилок може бути актуалізована не тільки з метою її виправлення, але і для з'ясування причин її виникнення. Пошук взаємозв'язків помилки з правильним рішенням стимулює евристичну діяльність студентів, веде їх до розуміння відносності будь-яких знань.

Метод конструювання теорій. Це метод теоретичного узагальнення завдання, виконаного студентами. Викладачі іноземних мов найчастіше пропонують студентам виконати таке завдання за наступною схемою:

1. Класифікація виявлення фактів за визначеними заздалегідь параметрами, наприклад: факти про структуру об'єкта, його функції, процеси, взаємозв'язки тощо.

2. Визначення спрямування пошуку фактів, наприклад, хронологічне спрямування (студенти послідовно фіксують та описують події), математичне спрямування (студенти досліджують кількісні характеристики об'єкта, його форми, пропорції), образне спрямування (студенти знаходять виразні словесні характеристики об'єкта, його символічні риси).

3. Формулювання питань, що стосуються найбільш примітних фактів, наприклад: «Чому послугу не можна побачити?»

Способи конструювання студентами теоретичної моделі визначаються викладачами іноземних мов залежно від теми, що вивчається.

Для більшості викладачів іноземних мов перевагами застосовування когнітивних методів навчання є: моделювання ситуацій та колективне або індивідуальне прийняття рішень; взаємодія учасників; наявність спільної мети учасників.

Таким чином, синтез когнітивних методів навчання та вимог щодо викладання іноземних мов у ВНЗ дозволяє знайти шляхи як до розв'язання традиційних задач учбового процесу, так і до розвитку інтелектуального і творчого потенціалу студентів.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Метод симуляцій	\|	Виклад основного матеріалу дослідження

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.017 сек.