• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Оцінка кредитоспроможності позичальника може проводитись за допомогою різних методів.

Методи оцінки кредитоспроможності позичальника

- метод порівнянь;

- метод рейтингових оцінок;

- метод групувань;

- метод експертних оцінок;

- метод коефіцієнтів.

Методи оцінки можуть використовуватися паралельно або частково доповнюючи один одного. Найбільш поширеною є рейтингова методика оцінки кредитоспроможності позичальника, орієнтована на врахування як кількісних, так і якісних (суб’єктивних) характеристик клієнта. Визначення рейтингової оцінки, на відміну від методу коефіцієнтів, дає можливість врахувати показники суб’єктивного характеру (репутацію, кредитну історію позичальника та ін.).

Оцінюючи кредитоспроможність позичальника, банк фактично визначає рівень кредитного ризику, який він візьме, надавши кредит. Крім того, необхідно враховувати, що рівень ризику позичальника може трансформуватися у ризик самого банку за умови встановлення кредитних відносин. У цьому випадку розробка власної рейтингової системи оцінки кредитоспроможності позичальника дає банкe можливість встановлювати критерії та вимоги до клієнта відповідно до положень кредитної політики з урахуванням власних кредитних можливостей.

Основними критеріями оцінки кредитоспроможності позичальника є :

- забезпеченість власними коштами не менш як 50 % усіх видатків;

- відмінна репутація керівництва (кваліфікація і здібності керівника, дотримання ділової етики, договірної та платіжної дисципліни);

- конкурентоспроможність продукції (послуг) , що випускається (надається), на ринках, попит на продукцію (послуги) , наявність державних замовлень, обсяги експорту тощо;

- економічна кон’юнктура (перспективи розвитку позичальника, наявність джерел фінансування капіталовкладень тощо) та ін.

Оцінка кредитоспроможності позичальника проводиться у двох напрямах:

1. Аналіз кількісних показників.

2. Аналіз якісних характеристик.

Оцінку кредитоспроможності позичальника банк здійснює кожного разу під час укладання кредитного договору, а далі для:

- банку - не рідше ніж один раз на місяць;

- юридичних осіб - не рідше ніж один раз на три місяці;

- фізичних осіб - не рідше ніж один раз на рік (або за результатами фінансового року).

Якщо обслуговування кредитної заборгованості супроводжується простроченням або пролонгацією кредиту, то оцінка кредитоспроможності позичальника - фізичної особи має здійснюватися постійно (щомісяця або щокварталу) протягом усього періоду несвоєчасного погашення боргу, крім випадків, пов’язаних з поважними причинами (документально підтверджені факти відрядження, хвороби тощо).

Читайте також:

1. IV. Загальна оцінка діяльності вчителя
2. IV. Оцінка вигідності залучення короткотермінових кредитів
3. IV. Оцінка привабливості стратегічних зон господарювання підприємства на ринку.
4. А) Грошова оцінка земель по Україні
5. Адаптаційні зміни суглобово-зв'язкового апарату спортсменів різних спеціалізацій.
6. Але різних за значенням
7. Але різних за значенням.
8. Аналіз витрат від різних видів діяльності
9. Аналіз виявлених проблем і їхня оцінка
10. Аналіз грошових коштів позичальника, їх оцінювання і прогнозування.
11. Аналіз економічноїї політики за допомогою моделі Мандела-Флемінга. Випадки вільного та фіксованого валютного курсів.
12. Аналіз і оцінка рівня соціальної відповідальності бізнесу

Переглядів: 406