• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

ТЕМА 5. Кримінальне право України.

1. Поняття та джерела кримінального права України.

2. Кримінальна відповідальність.

3. Поняття і види злочинів. Обставини, що виключають злочинність діяння.

4. Поняття та види покарань.

1. Кримінальне право України — сукупність правових норм, що регулюють відносини, які виникають у зв’язку з вчиненням злочину і застосуванням відповідних покарань.

Джерела кримінального права України:

1. Конституція України.

2. Кримінальний кодекс України — систематизований звід законів, виданих чи затверджених Верховною Радою України. Загальна частина Кримінального кодексу утримує норми, що визначають завдання, принципи, підстави та умови кримінальної відповідальності, поняття, цілі і систему покарань т. і. Особлива частина дає вичерпний перелік злочинів, розміщених по главах, в залежності від об’єкту посягань, а також вид і розмір покарань за кожен злочин.

2. Підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим кодексом.

Кримінальна відповідальність — вид юридичної відповідальності, що встановлюється державою в кримінальному законі, накладається судом на осіб, які винні у скоєнні злочину та мають нести зобов’язання особистого, майнового чи організаційного характеру.

3. Злочином є передбачене Кримінальним кодексом України суспільно небезпечне діяння (дія чи бездіяльність), вчинене суб’єктом злочину.

Залежно від ступеня тяжкості злочини поділяються на злочини невеликої тяжкості, середньої тяжкості, тяжкі та особливо тяжкі.

Ознаки злочину:

1. Суспільна небезпека, яка визначається за такими критеріями:

1) цінність того блага, на яке посягає злочин;

2) шкідливість наслідків, що настають через учинення злочину;

3) спосіб діяння;

4) мотиви діяння, форма та ступінь діяння.

2. Кримінальна протиправність — лише діяння, прямо передбачене кримінальним законом як злочин, може вважатись злочином.

3. Винність —вина у формі умислу чи з необережності.

4. Караність — за будь-який злочин в законі існують певні вид і термін покарання.

Злочином вважають найбільш суспільно небезпечні правопорушення.

Під складом злочину мають на увазі сукупність передбачених кримінальним законом об’єктивних і суб’єктивних ознак, що кваліфікують суспільно небезпечне діяння як злочин.

Елементи складу злочину:

1. Об’єкт злочину — суспільний лад України, його політична та економічна системи, власність, особа, політичні, трудові, майнові та інші права і свободи громадян.

2. Об’єктивна сторона — це зовнішній вираз злочину. Його складає діяння (дія чи бездіяльність), спричинені діянням суспільно небезпечні наслідки та причинний зв’язок між діянням та його наслідками.

3. Суб’єкт злочину — фізична особа, що досягла певного віку і є осудною. Осудність особи означає, що вона розуміє характер своїх дій і може керувати ними.

4. Суб’єктивна сторона — внутрішня, психічна діяльність особи, яка вчинила злочин. Ознаками суб’єктивної сторони є провина (у формі наміру чи з необережності), мотив і мета злочину.

В залежності від об’єкта злочинного посягання злочини поділяються на окремі види: злочини проти основ національної безпеки України, проти життя та здоров’я особи, волі, честі та гідності особи, проти власності, проти правосуддя т. і.

Обставини, що виключають кримінальну відповідальність:

1. Необхідна оборона — дії, вчинені з метою захисту інтересів чи прав особи, яка захищається, або з метою захисту іншої особи, інтересів суспільства тощо через завдання шкоди тому, хто посягає, якщо такі дії були зумовлені потребою негайного відвернення чи припинення посягання.

2. Крайня необхідність — правомірне заподіяння шкоди для усунення небезпеки, яка загрожує державним, громадським чи особистим інтересам, що охороняються законом, здійснене за обставин, коли ця небезпека не могла бути усунена іншими засобами і заподіяна шкода менш значна, ніж відвернена.

3. Затримання особи, що вчинила злочин – дії потерпілого та інших осіб безпосередньо після вчинення посягання, спрямовані на затримання особи, яка вчинила злочин, і доставлення її відповідним органам влади, якщо при цьому не було допущено перевищення заходів, необхідних для затримання такої особи.

4. Уявна оборона.

5. Фізичний або психічний примус.

6. Виконання наказу або розпорядження.

7. Діяння пов’язане з ризиком.

4. Кримінальне покарання — захід примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Мета покарання — кара за вчинений злочин; виправлення та перевиховання засуджених; запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Види покарання:

1. Основні покарання:

— позбавлення волі на певний строк (від 1 до 15 років);

— довічне позбавлення волі;

— тримання в дисциплінарному батальйоні для військовослужбовців(від 6 місяців до двох років);

— обмеження волі (від ! до 5 років; полягає у триманні особи в кримінально-виконавчих установах відкритого типу без ізоляції від суспільства);

— арешт (тримання засудженого в умовах ізоляції на строк від 1 до 6 місяців);

— службове обмеження для військовослужбовців (від 6 міс. до 2 років);

— виправні роботи (від 6 міс. до 2 років за місцем роботи засудженого; із суми заробітку провадиться відрахування в доход держави в розмірі від 10 до 20%);

— громадські роботи (від 60 до 240 годин, які засуджений повинен відпрацювати безоплатно у вільний від роботи чи навчання час);

— штраф;

— позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю.

2. Додаткові покарання:

— конфіскація майна;

— позбавлення військового або спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу;

— штраф.

Покарання призначаються судом. Також, судом вирішуються питання про звільнення засудженого від покарання, а також про пом’якшення призначеного покарання.

Читайте також:

1. A) правові і процесуальні основи судово-медичної експертизи
2. I. Загальна характеристика політичної та правової думки античної Греції.
3. IV. Відмінність злочинів від інших правопорушень
4. V. Класифікація і внесення поправок
5. А. Правобережну Україну.
6. А/. Верховна Рада України.
7. А/. Право власності.
8. Аграрне право
9. Аграрне право та законодавство США, Німеччини, Франції, Великої Британії, Ізраїлю, Польщі, Росії
10. АГРАРНЕ ПРАВО УКРАЇНИ
11. Аграрне право як галузь права, його історичні витоки та особливості.
12. Адаптація законодавства України до законодавства ЄС - один із важливих інструментів створення в Україні нової правової системи та громадянського суспільства

Переглядів: 559