ІІ. КОНКРЕТНІ ЦІЛІ

Знати види порушень об’єму крові.
Знати визначення анемій і їх класифікацію.
Знати етіологію і патогенез гострої та хронічної анемії.
Вміти оцінити кількісні зміни еритроцитів, гемоглобіну, кольорового показника, дегенеративні зміни еритроцитів при постгеморагічних анеміях.

ІІІ. БАЗОВІ ЗНАННЯ, ВМІННЯ, НАВИЧКИ НЕОБХІДНІ ДЛЯ ВИВЧЕННЯ ТЕМИ(міждисциплінарна інтеграція)

Назви попередніх дисциплін	Отримані навики
Гістологія	Структура і функції еритроцита
нормальна фізіологія	Кількість в нормі еритроцитів, гемоглобіну, кольорового показника; об’єм циркулюючої крові, гематокрит. Визначення кількості еритроцитів, гемоглобіну, підрахунок кольорового показника.

ІV. ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ ПРАЦІ ПІД ЧАС ПІДГОТОВКИ ДО ЗАНЯТТЯ

1. Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття:

Термін	Визначення
Гематокрит	співвідношення об’єму формених елементів крові до об’єму плазми (в нормі у чоловіків 0,41–0,48, у жінок 0,36–0,44)
Нормоволемія	характеризується нормальним об’ємом крові у поєднанні зі зменшенням чи збільшенням гематокриту
Гіперволемія	характеризується збільшенням об’єму крові у поєднанні із зменшенням чи збільшенням гематокриту
Гіповолемія	характеризується зменшенням об’єму крові у поєднанні із зменшенням чи збільшенням гематокриту
Крововтрата	патологічний процес, що виникає внаслідок кровотечі і характеризується комплексом порушень і компенсаторних реакцій організму у відповідь на зменшення об’єму циркулюючої крові та гіпоксію.
Еритрон	сукупність нерухомих і циркулюючих клітин еритроцитарного ряду, які розташовані інтра- екстравазально і перебувають на всіх стадіях розвитку
Еритроцит	безядерна клітина у формі двояковвігнутого диску діаметром 7-8 мкм. Кількість еритроцитів у жінок 3,7– 4,7×10¹²/л, у чоловіків 4,0–5,5×10¹²/л
Кольоровий показник	показник, що свідчить про ступінь насичення еритроцита гемоглобіном. Кількість гемоглобіну у жінок 120–140 г/л, у чоловіків 130–160 г/л
Еритроцитоз	Збільшення в крові кількості еритроцитів понад 6×10¹²/л
Анемія	Гематологічний синдром або самостійне захворювання, що характеризується зменшенням кількості еритроцитів і/або гемоглобіну в одиниці об’єму крові у поєднанні з їх якісними змінами

2. Теоретичні питання до заняття:

Гіпо- і гіперволемія, види, причини і механізми розвитку.
Крововтрата: етіологія, патогенез.
Патологічні зміни і пристосувально-компенсаторні реакції в патогенезі крововтрати.
Прояви і наслідки крововтрати (гіповолемія, анемія, недостатність кровообігу, шок).
Принципи терапії крововтрати.
Поняття про гемотрансфузійні реакції і ускладнення, механізми їх розвитку та засоби профілактики.
Еритроцитози: визначення поняття, види, етіологія, патогенез.
Анемія: визначення поняття, принципи класифікації.
Регенеративні, дегенеративні форми еритроцитів та клітини патологічної регенерації.

10. Етіологія і патогенез гострої і хронічної постгеморагічної анемії.

11. Картина периферійної крові при постгеморагічних анеміях (зміни кількості еритроцитів, гемоглобіну, кольорового показника, якісні зміни еритроцитів).

3. Практичні роботи (завдання), які виконуються на занятті:

Дослід 1. Підрахувати кількість еритроцитів у експериментальних тварин.

Завдання	Вказівки до завдання
Досліджувану кров набрати змішувачем для еритроцитів до мітки 0,5 і розвести 1% р-ном натрію хлориду до мітки 101.	За 3–4 дні до заняття протягом 2 днів під шкіру спини кролика ввести розчин солянокислого фенілгідразину з розрахунку 0,01 г на 1 кг/маси. Кров у кролика взяти при проколі ін’єкційною голкою крайової вени вуха.
Після струшування змішувача на протязі 2 хв. випустити декілька крапель суміші і заповнити камеру Горяєва.	Притерти в камері шліфоване скельце до появи кілець Ньютона. Необхідно опустити конденсор.
Під малим збільшенням мікроскопу знайти сітку камери Горяєва. Підрахувати еритроцити в 5 великих квадратах сітки (кожний великий квадрат розділений на 80 малих) по діагоналі.	Еритроцити в кожному квадраті рахують в середині нього, на лівій і верхній межі.

Дослід 2. Визначити у експериментальних тварин вміст гемоглобіну в крові методом Салі.

Завдання	Вказівки до завдання
В градуйовану пробірку гемометра Салі налити до нижньої мітки 0,1 н соляної кислоти.
Капіляром набрати 0,02 мл крові, видути її в пробірку, змішати з соляною кислотою і через 5 хв. дистильованою водою довести до кольору стандартного розчину в бокових пробірках. Розрахувати вміст гемоглобіну в г/л.	Опустити капіляр до дна пробірки, промити 2–3 рази соляною кислотою.

Дослід 3. Підрахунок кольорового показника у експериментальних тварин.

Дослід 4. Вивчити регенеративні форми еритроцитів при постгеморагічній анемії.

Завдання

Вказівки до завдання

Приготувати і зафарбувати мазки крові суправітальним методом. На предметне скло з попередньо зробленим і висушеним мазком фарби (1% спиртовий розчин бриліант-крезилового синього) нанести тонкий мазок крові і швидко помістити на 5–8 хв. у вологу камеру. Після висушування мазків на повітрі розглянути їх під імерсійним об’єктивом мікроскопу. Замалювати ретикулоцити.

Волога камера повинна знаходитись на робочому місці, де готують мазки. Користуватись кольоровими олівцями

V. ЗМІСТ ТЕМИ

VI. МАТЕРІАЛИ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

А. Завдання для самоконтролю:

№	Завдання	Вказівки до завдання
	Перерахувати термінові механізми компенсації при гострій крововтраті.	Вказати зміни в крові, які виникають при цьому.
	Вказати за рахунок чого і в які терміни після крововтрати відбувається нормалізація білкового складу крові
	Охарактеризувати хронічну постгеморагічну анемію.	Пояснити до якого різновиду анемій належить дана анемія, беручи до уваги 6 принципів класифікації анемій.
	Описати картину крові при гострій і хронічній постгеморагічній анемії.	Кров при гострій постгеморагічній анемії досліджувати на 5-ий день після масивної крововтрати.
	Намалювати клітини фізіологічної регенерації еритроцитів.	Малювати кольоровими олівцями.
	Перерахувати якісні зміни еритроцитів	Вказати регенеративні, дегенеративні форми та клітини патологічної регенерації

Б. Задачі для самоконтролю:

Задача 1. У вагітної жінки токсикоз, який проявляється нестримною блювотою. Яке порушення загального об’єму крові розвинеться у жінки?

Задача 2. У хворого з хронічним захворюванням нирок розвинулась важка анемія. Який взаємозв’язок функції нирок з розвитком анемії?

Задача 3. Хворий Д., 35 р., поступив в клініку з приводу кульового поранення грудної клітки. Клінічні дані: бліда шкіра, АТ – 70/40 мм рт. ст., частий пульс, часте поверхневе дихання, масивна внутрішня кровотеча в результаті пошкодження однієї з гілок легеневої артерії. Результати аналізу крові: Ер. – 3,0×10¹²/л, Hb – 66 г/л, ретикулоцити – 12%, лейкоцити – 10×10⁹/л. В мазку крові: багато поліхроматофілів, 2 оксифільні нормоцити. Розрахуйте кольоровий показник.

Задача 4. В аналізі крові: Ер. – 4,3×10¹²/л, Hb – 138 г/л, КП – 0,7, ретикулоцити – 4,2%, анізоцитоз, пойкілоцитоз, поодинокі нормобласти, поліхроматофіли. На основі даних аналізу дайте характеристику виду анемії.

Задача 5.Хвора Д., 42 р., поступила в гінекологічну клініку зі скаргами на тривалі (від 2 до 3 тижнів) і значні циклічні кровотечі протягом останнього року. Клінічно: шкіра бліда, частий пульс, міома тіла матки. Аналіз крові: Ер. – 2,8×10¹²/л, Hb – 60 г/л, КП – 0,6, ретикулоцити – 0,05%, лейкоцити – 4·10⁹/л. В мазку гіпохромія еритроцитів, мікроанізоцитоз, пойкілоцитоз. Вміст заліза в сироватці крові 6 мкмоль/л (N– 13–30 мкмоль/л). Поясніть механізм виникнення даної патології.

Задача 6.Хвора 50 р., звернулась до стоматолога з приводу гострого зубного болю. При огляді: виражений червонувато-ціанотичний відтінок шкіри, ціаноз губ. Слизова порожнини рота червонувато-ціанотична. Аналіз крові: Ер. – 8×10¹²/л, Hb – 192 г/л, КП – 0,72, Ле – 20×10⁹/л. Лейкоформула: Б – 2%, Е – 4%, Ю – 8%, П – 12%, С – 42%, Л – 27%, М – 5%. ШОЕ – 2 мм/год. Чим пояснити червонувато-ціанотичний колір шкіри і слизових, зменшення ШОЕ?

Задача 7.Трьом групам експериментальних тварин з постгеморагічною анемією вводили наступні гормональні препарати: одній групі – андрогени, другій – естрогени, третій – глюкокортикоїди. Вкажіть під впливом яких з вказаних гормонів буде спостерігатися активація еритропоезу.

Задача 8. У дитини хворої на гемофілії спостерігаються підвищена кровоточивість, що проявляється повторними крововиливами. В аналізі крові: Ер. – 3,2×10¹²/л, гемоглобін – 61 г/л, КП – 0,6, ретикулоцити – 0,06. Ле – 4,9×10⁹/л. Тромбоцити – 220×10⁹/л. Які регенеративні можливості кісткового мозку у даному випадку?

Задача 9. У хворого, 40 р., діагностовано хворобу Вакеза, яка є різновидом хронічного лейкозу. Вкажіть механізм розвитку даного захворювання.

Задача 10.Хворий К., 34 р., поступив до стаціонару з підозрою на шлункову кровотечу. При дослідженні крові виявили: Ер. – 3×10¹²/л, Hb – 100 г/л, КП – 1, Ле – 3,4×10⁹/л. Лейкоцитарна формула: Б – 0, Е – 0, Ю – 0, П – 1, С – 50, Л – 40, М – 9. Тромбоцити – 120×10⁹/л. В мазку: нормохромія, ретикулоцити – 0,7%. Поясніть, чим зумовлене зниження вмісту тромбоцитів у периферійній крові в даному випадку?

Задача 11.Ухворого Ш., 54 р. на 5 день після оперативного втручання дослідили кров: Ер. – 3,6×10¹²/л, Hb – 95 г/л, КП – 0,78, Ле – 16×10⁹ /л. Лейкоцитарна формула: Б – 1, Е – 3, мієлоцити – 1, Ю – 2, П – 8, С – 64, Л – 18, М – 3. В мазку: невиражений анізоцитоз. пойкілоцитоз, ретикулоцити – 3,8%. Які з цих змін вказують на включення компенсаторних механізмів з боку кровотворення?

Задача 12.У жінки 29 років при проведенні ультразвукового дослідження виявлено збільшення нирки. З допомогою комп’ютерної томографії діагностовано новоутвір у верхньому полюсі нирки. Гістологічне дослідження пунктату новоутвору показало наявність гіпернефроми. При обстеженні хворої: Ер. – 8,2×10¹²/л; Hb – 193 г/л, ретикулоцити – 11%. Ле – 4,4×10⁹/л. Тромбоцити – 305×10⁹/л. Гематокрит – 0,63. Еритропоетин на 18% перевищує норму; АТ – 160/90 мм рт. ст. Охарактеризуйте дані лабораторних досліджень і зробіть висновок.

ЛІТЕРАТУРА

Основна:

Атаман О.B. Патологічна фізіологія в запитаннях і відповідях. Навч. посібник. – Вінниця: Нова книга, 2007. – 511 с.
Патологічна фізіологія: Підручник / М.Н. Зайко, Ю.В. Биць та і інші. – К.: Вища школа, 1995. – 615 с.

Додаткова:

Гжегоцький М.Р., Заячківська О.С. Система крові. Фізіологічні та клінічні основи: Навч. посібник. – Львів: Світ, 2001. – 176 с.
Дзісь Є.І., Томашевська О.Я. Гематологія. Розлади та неоплазії клітин крові. – Львів: Кварт, 2007. – 220 с.

Тема 2. ГЕМОЛІТИЧНІ АНЕМІЇ ТА АНЕМІЇ, СПРИЧИНЕНІ
ПОРУШЕННЯМ ЕРИТРОПОЕЗУ

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
І. Актуальність теми	\|	І. Актуальність теми

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.