ІІ. КОНКРЕТНІ ЦІЛІ

Знати визначення лейкозів, їх етіологію та патогенез.
Знати принцип класифікації лейкозів; різновиди гострих і хронічних лейкозів.
Знати гематологічні особливості гострих і хронічних лейкозів.
Вміти диференціювати за даними лейкограми хворих на лейкоз гострий мієлобластний лейкоз, хронічний лімфо- і мієлолейкоз.
Знати про загальні порушення в організмі при лейкозах.
Знати основні принципи терапії лейкозів.

ІІІ. БАЗОВІ ЗНАННЯ, ВМІННЯ, НАВИЧКИ НЕОБХІДНІ ДЛЯ ВИВЧЕННЯ ТЕМИ(міждисциплінарна інтеграція)

Назви попередніх дисциплін	Отримані навики
Гістологія	Види лейкоцитів, їх структурні особливості.
Нормальна фізіологія	Види і функціональні особливості лейкоцитів; підрахунок кількості лейкоцитів і лейкоцитарної формули в нормі. Диференціювання окремих видів лейкоцитів.

ІV. ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ ПРАЦІ ПІД ЧАС ПІДГОТОВКИ ДО ЗАНЯТТЯ

1. Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття:

Термін	Визначення
Гемобластоз	клональна пухлинна хвороба, що виникає з кровотворних клітин
Лейкоз	системне захворювання крові пухлинної природи з обов’язковим ураженням кровотворної тканини, виникненням вогнищ екстра медулярного кровотворення і появою у периферійній крові бластних клітин
Лімфоми	загальна назва пухлин, що утворюються з лімфоїдних клітин, які містяться переважно поза кістковим мозком (у лімфатичних вузлах, селезінці, скупченні лімфоїдної тканини в різних органах: кишках, носових пазухах та ін.)
Лімфогранульоматоз	злоякісна пухлинна хвороба лімфатичної системи з утворенням у лімфатичних вузлах поліморфноклітинних гранульом, в яких містяться атипові багатоядерні клітини Березовського-Ріда-Штернберга, природа яких не встановлена

2. Теоретичні питання до заняття:

Уявлення про гемобластози, характеристика їх основних груп.
Визначення поняття лейкози та принципи їх класифікації.
Основні етіологічні чинники в розвитку лейкозів, їх характеристика.
Типові закономірності та особливості патогенезу лейкозів.
Морфологічна, цитогенетична, цитохімічна та імунофенотипічна характеристика лейкозів.
Особливості картини периферійної крові при гострих і хронічних формах лейкозу.
Гематологічна характеристика гострого мієлобластного лейкозу.
Гематологічна характеристика хронічного мієлолейкозу.
Гематологічна характеристика хронічного лімфолейкозу.

10. Загальні порушення в організмі при лейкозах.

11. Принципи діагностики і лікування лейкозів.

3. Практичні роботи (завдання), які виконуються на занятті:

Дослід 1. Вивчити мазки крові хворих на лейкоз.

Завдання	Вказівки до завдання
Підрахувати і записати лейкограму. Замалювати картину крові.	Мазок крові умовно розділити на чотири поля і підрахувати 25 лейкоцитів в кожному, пересуваючи мазок по ламаній лінії. При підрахунку окремих видів лейкоцитів користуватися лічильником.
На основі дослідження зробити висновки про вид лейкозу.

VI. МАТЕРІАЛИ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

А. Завдання для самоконтролю:

Завдання	Вказівки до завдання
Назвати причини і механізм розвитку лейкозів.	При виконанні завдання необхідно звернути увагу на теорії виникнення лейкозів і вказати факти, які підтверджують ці теорії.
Навести класифікацію лейкозів.	Вказати принципи, на яких базується класифікація лейкозів.
Назвати основні прояви пухлинної прогресії при лейкозах.	Вказати не менше трьох її проявів.
Дати характеристику гострих і хронічних лейкозів.	Вказати на особливості картини периферійної крові при гострих і хронічних лейкозах.

Б. Задачі для самоконтролю:

Задача 1. Хворий В., 38 р., протягом останнього року став відмічати підвищену втому, загальну слабість. Після дослідження крові направлений в стаціонар. Аналіз крові: Ер. – 4,1×10¹²/л, Hb – 119 г/л, КП – 0,87. Ретикулоцити – 0,7%. Лейкоцити – 57×10⁹/л. Лейкоформула: Б – 0%, Е – 0%, Ю – 0%, П – 0%, С – 9%, лімфобласти – 7%, лімфоцити – 81%, М – 3%. Тромбоцити – 160×10⁹/л. В мазку: нормохромія, велика кількість тіней Боткіна-Гумпрехта. Про яку патологію системи крові свідчить дана гемограма?

Задача 2. Хворий В., 26 р., поступив до терапевтичного відділення з приводу ексудативного плевриту. В анамнезі – рецидивуюча ангіна, бронхопневмонія, фурункульоз. Об’єктивно: бліда шкіра, збільшені, але не болючі і не спаяні між собою лімфатичні вузли (шийні, підщелепні, акселярні, пахові), збільшені селезінка і печінка, правосторонній ексудативний плеврит. Аналіз крові: Ер. – 2,8×10¹²/л, Hb – 90 г/л. Лейкоцити – 100×10⁹/л. Лейкограма: Б – 0%, Е – 1%, С – 9%, лімфобласти – 1%, пролімфоцити – 5%, лімфоцити – 80%, моноцити – 4%. Тромбоцити – 160×10⁹/л. ШОЕ – 25 мм/год. У мазку переважають мікрогенерації лімфоцитів, багато тіней Боткіна-Гумпрехта. Пояснити механізм змін кількості еритроцитів у хворого.

Задача 3. Хворий Т.,54 р., звернувся до лікаря зприводу болів у лівому підребер’ї. Близько трьох місяців тому став відмічати підвищену втому, загальну слабість. Дані симптоми пояснював перевтомою на роботі. Аналіз крові: Ер. – 3,5×10¹²/л, Hb – 110 г/л, КП – 0,94. Лейкоцити – 23×10⁹/л. Лейкоформула: Б – 4%, Е – 6%, мієлобласти – 2%, промієлоцити – 8%, мієлоцити – 16%, Ю – 20%, П – 16%, С– 12%, Л – 12%, М – 4%. Тромбоцити – 160×10⁹/л. У мазку: нормохромія, анізоцитоз, пойкілоцитоз. Ретикулоцити – 0,4%. Дайте характеристику виявленої патології:

- за пошкодженим кровотворним паростком;

- за ступенем зрілості клітин ушкодженого ростка;

- за кількістю лейкоцитів у периферійній крові.

Задача 4.Хвора А., 42 р., поступила в клініку зі скаргами на загальну слабість, підвищення температури тіла, біль у кістках і суглобах. Аналіз крові при поступленні: Ер. – 2,8×10¹²/л, Hb – 84 г/л, КП – 0,9. Ретикулоцити – 0,4%.Лейкоцити – 82×10⁹/л. Лейкоформула: Б – 0%, Е – 0%, мієлобласти – 68%, С – 20%; Л – 10%, М – 2%. Тромбоцити – 142×10⁹/л. В мазку: нормохромія, анізоцитоз, пойкілоцитоз. Вкажіть класи клітин гемопоезу, які могли б бути можливими джерелами пухлинного клону в даному випадку?

Задача 5. У хворого в аналізі крові: Ер. – 3,6×10⁹/л, Нb – 140 г/л, КП – 1,0. Лейкоцити – 30×10⁹/л. Лейкоформула: Б – 9%, Е – 8%, мієлобласти – 2%, промієлоцити – 3%, мієлоцити – 4%, Ю – 1%, П – 11%, С – 43%, Л – 15%, М – 4%. Тромбоцити – 210×10⁹/л. Який механізм розвитку даних змін?

Задача 6.Хвора М., 17 р., звернулась до лікаря з приводу множинних плямистих крововиливів на шкірі. Раніше відмічала поодинокі крововиливи, але не звертала на них особливої уваги, пояснюючи їх дрібними травмами. При дослідженні крові виявлено: Ер. – 3,6×10¹²/л, Hb – 100 г/л, КП – 0,83. Лейкоцити – 6,5×10⁹/л. Лейкоформула: Б – 0%, Е – 0%, Ю – 0%, П – 1%, С – 18 %, лімфобласти – 67%, лімфоцити – 12%, М – 2%. Тромбоцити – 60×10⁹/л. В мазку: нормохромія, помірний анізоцитоз і пойкілоцитоз. Ретикулоцити – 1,2%. Який патогенез крововиливів у хворої?

Задача 7.Хвора К., 24 р., поступила в клініку у важкому стані: наростаюча слабість, загальмованість, підвищення температури тіла до 39°С. Двостороння пневмонія, дрібноточкові висипання на шкірі. Печінка, селезінка помірно збільшені. Аналіз крові: Ер. – 1,2×10¹²/л, Hb – 40 г/л, КП – 1,0. Лейкоцити – 2,4×10⁹/л. Лейкоформула: Б – 0%, Е – 0%, Ю – 0%, П – 0%, С – 21%, Л – 16%, М – 6%, бластні клітини – 57%. Тромбоцити – 89×10⁹/л. В мазку: бластні клітини великого розміру, неправильної форми з великим ядром. За основними цитохімічними ознаками бластні клітини належать до клітин моноцитарного ряду.

Яка патологія системи крові виявлена у хворої?

Задача 8.Хворий В., 15 р., скаржиться на періодичні приступи болів у ділянці гомілок і м'яких тканин передпліччя. Об’єктивних змін з боку шкіри та конфігурації кінцівок нема. Аналіз крові: еритроцити – 2,3×10¹²/л, Hb – 60 г/л, КП – 0,8. Лейкоцити – 137×10⁹/л. Лейкоформула: Б – 0%, Е – 0,5%, П – 0,5%, С – 12%, Л – 18%, М – 6%, бластні клітини – 63%. Тромбоцити – 140×10⁹/л. В мазку: бластні клітини великих розмірів, неправильної форми з різко вакуолізованою цитоплазмою, що містить грубу зернистість. За основними цитохімічними ознаками бластні клітини належать до клітин мієлоїдного ряду. Про яку патологію системи крові свідчить даний аналіз крові?

Задача 9. У хворого в аналізі крові: Ер. – 3,6×10⁹/л, Нb – 140 г/л, КП – 1,0. Лейкоцити – 30×10⁹/л. Лейкоформула: Б – 1%, Е – 3%, Ю – 0%, П – 4%, С – 43%, Л – 15%, монобласти – 2%, промоноцити – 3%, М – 14%. Тромбоцити – 210×10⁹/л. В мазку: атипові моноцити з фрагментацією ядра. Вкажіть, для якої патології системи крові характерна вказані зміни.

Задача 10.Хворий А., 22 р., поступив в клініку зі скаргами на слабість, підвищення температури тіла, пітливість, болі в горлі при ковтанні. Аналіз крові: Ер. – 3,0×10¹²/л, Нb– 70 г/л. Ретикулоцити – 0,2%. Лейкоцити – 45×10⁹/л. Лейкоцитарна формула:Б – 1%, Е – 2%, бластні клітини – 79%, мієлоцити – 0%, метамієлоцити – 0%, П – 0%, С – 13%, Л – 4%, М – 1%. Тромбоцити – 100×10⁹/л. ШОЕ – 34 мм/год. У мазку крові: анізоцитоз, пойкілоцитоз, анізохромія. З чим пов’язана зміна реактивності організму при даному захворюванні.

Задача 11.У хворого після екстракції зуба лунка загоюється погано. З неї виділяється сукровиця. Аналіз крові: Ер. – 3,6×10¹²/л, Hb – 140 г/л, КП – 1,0. Лейкоцити – 25×10⁹/л. Лейкоформула: Б – 8%, Е – 8%, мієлобласти – 3%, промієлоцити – 2%, мієлоцити – 3%, Ю – 1%, П – 12%, С – 44%, Л – 16%, М – 3%. Тромбоцити – 220×10⁹/л. Поясніть патогенез симптомів захворювання

ЛІТЕРАТУРА

Основна:

Атаман О.B. Патологічна фізіологія в запитаннях і відповідях. Навч. посібник. – Вінниця: Нова книга, 2007. – 511 с.
Патологічна фізіологія: Підручник / М.Н. Зайко, Ю.В. Биць та і інші. – К.: Вища школа, 1995. – 615 с.

Додаткова:

Гжегоцький М.Р., Заячківська О.С. Система крові. Фізіологічні та клінічні основи: Навч. посібник. – Львів: Світ, 2001. – 176 с.
Дзісь Є.І., Томашевська О.Я. Гематологія. Розлади та неоплазії клітин крові. – Львів: Кварт, 2007. – 220 с.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Тема 4. ЛЕЙКОЗИ	\|	Тема 5. ПОРУШЕННЯ СИСТЕМИ ГЕМОСТАЗУ

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.006 сек.