Зв’язок методів навчання з цілями, змістом, засобами і організаційними формами навчання. ТМО вибору методів навчання відповідно конкретній дидактичній меті.

3. ТМО вибору методів навчання залежать принаймні від наступних факторів: 1) від загальних завдань, які стоять перед школою; 2) від змісту матеріалу, що вивчається; 3) від рівня методико-математичної підготовки вчителя; 4) від знання вчителем психологічних і індивідуальних особливостей учня; 5) від наявних засобів навчання; 6) від рівня підготовленості дітей до сприймання відповідного матеріалу тощо. ТМО навчання математики молодших школярів передбачають певні зв’язки кожного свого компоненту з іншими структурними елементами. Так, ТМО вибору методів навчання математики взаємопов’язані з ТМО вибору змісту, цілей, засобів і форм організації навчання. Ці зв’язки обумовлюють вибір методів навчання залежно від цілей навчання. Загальні цілі навчання математики реалізуються через конкретні завдання тем і розділів програми, окремих уроків.

Розглянемо ТМО вибору методів навчання відповідно до дидактичної мети уроку. Аналіз змісту курсу математики І-ІУ класів показує, що дидактичною метою уроку може бути ознайомлення дітей з математичними поняттями (число, арифметична дія тощо), з елементами математичної символіки, з певними алгоритмами, з правилами порядку виконання арифметичних дій у виразах, введення відповідної термінології, повідомлення правил використання вимірювальних і креслярських інструментів, вивчення математичних закономірностей (властивості арифметичних дій, зв’язок між компонентами і результатами цих дій тощо). Цілком слушно у вчителя виникає запитання: чому методика навчання математики рекомендує використовувати у таких випадках словесні (пояснення, бесіда вчителя та матеріал підручника) методи навчання? Відповідь на поставлене запитання спробуємо обґрунтувати з допомогою конкретних прикладів.

Так, ознайомлення дітей з термінами "плюс", "мінус" і відповідними символами "+", "-" не можна зробити без використання пояснення, як одного з групи словесних методів навчання. Штучне намагання використати у таких випадках будь-якої евристики, самостійного творчого пошуку не сприяє, як свідчить досвід роботи вчителів, досягненню успіхів у навчанні. При поясненні вчителя учні набувають знання у готовому вигляді, бо знайти логічне обґрунтування вибору саме таких термінів і символів практично неможливо. Крім цього, щоб це зробити, для молодших школярів доведеться заглиблюватися в історію математики, а це навряд чи доцільно, враховуючи обмеженість часу на вивчення курсу та вікові особливості дітей 6-7 років.

При ознайомленні дітей з математичними закономірностями та поняттями найчастіше використовується бесіда, як один із словесних методів навчання. Це пояснюється тим, що на цей час учні вже володіють певним запасом математичних знань, вмінь і навичок, вміють відповідати на запитання, спостерігати, порівнювати, співставляти, узагальнювати та робити висновки. Вивчення досвіду вчителів-новаторів дозволяє констатувати, що вони використовують бесіди з елементами евристики. Наприклад, ознайомлюючи дітей з переставною властивістю множення, можна провести таку бесіду: у кожного з Вас є квадрати. Розкладіть їх у чотири ряди по шість квадратів у кожному ряду. Скільки всього квадратів Ви розклали? Як Ви це визначили? (6●4=24). Скільки квадратів у кожному стовпці? - 4. Скільки є стовпців? - 6. Скільки всього квадратів у стовпцях? - 24. Як Ви це визначили? - 4●6=24. Порівняємо одержані вирази. Що Ви можете сказати про множники у цих виразах? - вони однакові, але переставлені місцями. Що можна сказати про добутки у цих виразах? – вони рівні. Розглядаючи ще декілька аналогічних вправ, щоразу просимо дітей дати відповіді на такі запитання: чим схожі всі ці пари добутків? Чим відмінні всі ці пари добутків? Який висновок про добуток при цьому можна зробити? - при переставлянні співмножників добуток не змінюється. Отже, на основі таких вправ у дітей сформується уявлення про переставну властивість множення.

Якщо основною дидактичною метою уроку є формування у дітей умінь і навичок використовувати арифметичні дії, проводити вимірювання, розв’язувати задачі, рівняння тощо, то застосовуються, як правило, практичні методи навчання. Спочатку вони представлені репродуктивними методами навчання: виконання аналогічних вправ або вправ у дещо змінених умовах. Психологами доведено, що свідоме і міцне засвоєння матеріалу відбувається лише у процесі активної самостійної діяльності. Отже, школярі повинні якомога більше виконати вправ самостійно, причому вправи повинні бути особистісно-зорієнтованими відповідно до можливостей учнів. Таким чином, формування умінь неможливе без використання практичних методів навчання, бо для цього потрібна, по можливості, самостійна діяльність.

Ознайомлення дітей з письмовими алгоритмами виконання арифметичних дій починається з бесіди, в процесі якої вчитель детально розглядає відповідний алгоритм на кількох прикладах, а потім учні починають виконувати аналогічні вправи під керівництвом вчителя. Для того, щоб діти засвоїли всю послідовність операцій, з яких складається алгоритм, вони повинні виконувати відповідні вправи. Щоб з’ясувати, як школярі засвоїли саме алгоритми обчислень, вчитель використовує контрольні запитання. У процесі засвоєння учнями відповідного алгоритму вчитель збільшує частку самостійності учнів при виконанні вправ і, нарешті, для закріплення використовує самостійну роботу дітей.

За допомогою практичних методів вивчається більшість питань геометричної частини курсу математики початкової школи. Ознайомлюючись із чотирикутником, ми не даємо означень, але діти повинні з’ясувати такі питання: 1) з яких елементів складається дана фігура? (сторони, кути, вершини); 2) скільки сторін у чотирикутника?; 3) скільки відрізків слід провести, щоб накреслити чотирикутник? 4) скільки паличок потрібно взяти, щоб скласти такий чотирикутник? 5) скільки у чотирикутника кутів? 6) який зв’язок існує між кількістю кутів і назвою цієї фігури? Чи можна було б назвати цю фігуру по-іншому? Про осмисленість засвоєння відповідних знань буде свідчити те, що учні зможуть знайти вказаний вид многокутника серед множини інших.

Самостійна робота, як метод навчання, часто застосовується при ознайомленні з питаннями практичного характеру, коли на основі набутих раніше знань учні самостійно знаходять нові обчислювальні прийоми, нові способи розв’язування задач тощо. Наприклад, знаючи правила віднімання суми від числа і числа від суми, зв’язок між компонентами і результатами дії додавання, десятковий склад двозначних чисел і таблицю додавання, учні у змозі знайти три способи віднімання для випадків виду 13 - 7. При першому способові діти міркуватимуть приблизно так: 13 - це сума чисел 7 і 6 (Тут дуже корисно запитати школярів: а чому саме таких чисел?). Отже, якщо від 13 відняти 7, то одержимо 6. При другому способові міркування будуть приблизно такими: 13-7=13-(3+4)=(13-3)-4=10-4=6. Заміню число 7 сумою чисел 3 і 4 (тут знову слід поставити запитання: а чому саме сумою чисел 3 і 4?), а потім від 13 відніму число 3, а від одержаної різниці відніму ще 4. Суть міркувань при третьому способові така: 13-7=(10+3)-7=(10-7)+3=3+3=6.

Однією з характерних особливостей сучасного уроку математики вважається та, що на ньому доводиться розв’язувати не одну, а декілька дидактичних завдань. Відповідно до кожної з них потрібно підбирати оптимальні для її досягнення методи навчання. Таким чином, можна зробити такі висновки:

1) якщо метою уроку є повідомлення знань у готовому вигляді, то слід обирати повідомлення навчальної інформації вчителем чи ознайомлення з матеріалом підручника (при умові, що учні володіють достатніми уміннями роботи з ним);

2) вибір бесіди, як словесного методу навчання, обумовлюється наявністю певної суми математичних знань, вмінь і навичок, сформованістю у дітей розумових прийомів: порівняння, аналізу, синтезу, співставлення, узагальнення тощо;

3) ТМО вибору практичних методів навчання ґрунтуються на результатах досліджень психологів і дидактів, які довели, що зробити це можна лише у процесі самостійної діяльності учнів, створюючи умови для поступового переходу від репродуктивних до продуктивних і, нарешті, до евристичних методів навчання.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
ТМО використання різних методів навчання при навчанні математики молодших школярів.	\|	ТМО вибору методів навчання залежно від особливостей змісту математичного матеріалу.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.006 сек.