МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів
Контакти
Тлумачний словник Авто Автоматизація Архітектура Астрономія Аудит Біологія Будівництво Бухгалтерія Винахідництво Виробництво Військова справа Генетика Географія Геологія Господарство Держава Дім Екологія Економетрика Економіка Електроніка Журналістика та ЗМІ Зв'язок Іноземні мови Інформатика Історія Комп'ютери Креслення Кулінарія Культура Лексикологія Література Логіка Маркетинг Математика Машинобудування Медицина Менеджмент Метали і Зварювання Механіка Мистецтво Музика Населення Освіта Охорона безпеки життя Охорона Праці Педагогіка Політика Право Програмування Промисловість Психологія Радіо Регилия Соціологія Спорт Стандартизація Технології Торгівля Туризм Фізика Фізіологія Філософія Фінанси Хімія Юриспунденкция |
|
|||||||
Конкретні закономірності — основа проектування урокуСлід розуміти, що поняття закономірності вужче від закону, це є застосування закону в конкретній ситуації, його вияв у меншому масштабі. Загальні закономірності та їх роль у раціоналізації уроку
Закономірності відіграють роль регуляторів, вони наче світлофори на перехрестях шляхів педагогічних роздумів про майбутній урок, вони і вимагають, і забороняють. Навчальні закономірності відбивають об'єктивні зв'язки між найголовнішими компонентами дидактичної, системи (метою, змістом, продуктивністю, методами, керуванням, стимулюванням). Закономірність органічної цілісності навчально-виховного процесу, його єдності вимагає поєднання навчання, виховання і розвитку учнів через єдність мети, мотивації, змісту, організованої діяльності на уроці, регулятивної та оціночної діяльності вчителя. Загальною є закономірність мети, суспільної цілеспрямованості навчання і виховання, що проявляються в навчальному матеріалі, виховній діяльності школи, сім'ї і громадськості. З попередніми двома закономірностями тісно пов'язана закономірність змісту навчання, вона дає змогу наповнювати урок змістом відповідно до стандартів освіти, концепції загальної середньої освіти і забороняє насичувати навчальні заняття другорядним, малодоцільним навчальним матеріалом. Закономірність єдності праці вчителя й учнів, їхньої співтворчості надзвичайно актуальна в сучасній демократичній і гуманістичній школі. Взаємодія вчителя з учнями відбувається по-різному, залежно від віку учнів, особливостей навчального матеріалу, мети уроку, організації класу. Проектуючи урок, учитель враховує і дію закономірності методів навчання, яке залежить від мети, змісту навчання, віку учнів та їхніх навчальних можливостей, від наявної матеріально-технічної бази, форми навчання та знань і навичок учителя щодо застосування того чи іншого методу. Закономірність керування навчанням буде ефективною за умови інтенсивності та обсягу зворотних зв'язків та обґрунтованості керівних впливів. Закономірність стимулювання навчання включає внутрішні (мотиви) і зовнішні (суспільні та педагогічні) стимули. Єдність суттєвого, логічного і практичного в навчанні проявляється в тому, що його продуктивність залежить від почуттєвого сприймання, логічного осмислення і практичного застосування набутих знань. Ці важливі загальні закономірності сформульовані вченими В.В.Краєвським, І.Я.Лернером, С.Г.Шаповаленком, М.О.Даниловим у педагогічних дослідженнях.
Конкретні закономірності є основою для прогнозування уроку в головних деталях. Вони не визначають подробиць майбутнього уроку, але чітко окреслюють вузлові моменти його проведення. Процес навчання містить психологічний, логічний, кібернетичний, соціальний, гносеологічний аспекти, тому існують відповідні закономірності:
а) гносеологічні, які стосуються процесу пізнання, методів навчання:
· методи навчання повинні зменшувати труднощі учнів (Я. Коменський); · методи повинні доповнювати, розвивати один одного (А. Алексюк); · рівень і якість навчання залежать від змісту (І. Лернер); · пізнання найбільш ефективне у процесі проблемного навчання (М. Махмутов, В. Оконь, М. Матюшкін); · учень оволодіває способами розумової діяльності в процесі самостійного мислення, під час засвоєння системи знань (М. Махмутов); · оволодіння знаннями прискорюється і полегшується під час використання дози інформації, УДО (П. Ерднієв);
б) психологічні:
· забування матеріалу пропорційне логарифму часу з початку навчання; · розвиток аналізу і синтезу в молодших школярів нерівномірний; · узагальнення потрібно пов'язувати з абстрагуванням; · запам'ятовування спирається на смислові зв'язки; · під час сприймання учнями предмета вирішальна роль належить формі; · з віком зростає стійкість уваги (Н. Менчинська, ф. Гоноболін); · розвиток особистості відбувається в діяльності (Л. Божович); · сила навички в процесі навчання пропорційна логарифму кількості спроб;
в) кібернетичні (які стосуються циркулювання інформації, прямих і зворотних зв'язків):
· діяльність учня залежить від рівня керівної дії вчителя; · між учителем і учнем повинен бути не лише прямий, а й зворотний зв'язок; · система дії учня залежить від кінцевої мети (Н. Тализіна); · програма мети повинна випереджувати програму рухів та результатів (П. Анохін);
г) соціальні:
· у процесі навчання необхідно поєднувати колективну та індивідуальну працю (В. Сухомлинський); · усередині колективу повинна бути відповідальна залежність (А. Макаренко); · престиж індивіда в групі залежить від індивідуальності, якостей, позиції і ролі, яку він виконує (О. Коломенський); · грубість знижує ефективність навчання (К.Ушинський); · колектив впливає на розвиток ініціативи учня;
ґ) організаційні:
· розумова втома призводить до гальмування органів чуття (4 уроки вдвічі знижують чутливість аналізаторів); · розумова працездатність залежить від здоров'я, режиму, . пори року, дня тижня,4 часу доби, погоди; · активність учнів залежить від тривалості роботи, розкладу занять і фізичного виховання та праці;
д) педагогічні закономірності відображають стійку залежність між трьома елементами навчання — викладанням, навчанням і об'єктом засвоєння, тобто змістом освіти:
· знання починаються з чуттєвого сприйняття, переходять у пам'ять, узагальнення, потім настає розуміння, судження (Я. Коменський); · у навчанні потрібно виходити із ступеня розвитку (А. Дістервег); · школа повинна забезпечити рівень розвитку, навчання повинно перерости в самонавчання (Л. Виготський); · розумовий розвиток залежить від індивідуальних та психологічних особливостей (Н. Менчинська); · навчання повинне бути свідомим, у швидкому темпі, учити потрібно всіх (Л.Занков); · існує зв'язок між якістю процесу навчання і частотою ' контролю (І.Воробйов); · існує взаємозв'язок між попередніми і наступними оцінками; · для міцності знань необхідні оптимальні умови, проблемні завдання, система задач, пряме і відстрочене повторення.
Існують загальні закономірності дидактики, властиві будь-якому процесу навчання, хоч би де воно не відбувалося:
· виховуючий характер навчання; · цілеспрямована взаємодія, співпраця, співтворчість трьох компонентів — учня, учителя, змісту освіти; · активність учнів у процесі навчання, включення їх у діяльність; · збіг цілей учителя й учня; · залежність між метою, змістом, формою і методами навчання.
Отже, дидактичні закономірності специфічні, пов'язані з іншими науками, які постачають дидактиці "будівельний матеріал".
Читайте також:
|
||||||||
|