• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Конкретні закономірності — основа проектування уроку

Слід розуміти, що поняття закономірності вужче від закону, це є застосування закону в конкретній ситуації, його вияв у меншому масштабі.

Загальні закономірності та їх роль у раціоналізації уроку

Закономірності відіграють роль регуляторів, вони наче світлофори на перехрестях шляхів педагогічних роздумів про майбутній урок, вони і вимагають, і забороняють. Навчальні закономірності відбивають об'єктивні зв'язки між найголовнішими компонентами дидактичної, системи (метою, змістом, продуктивністю, методами, керуванням, стимулюванням).

Закономірність органічної цілісності навчально-виховного процесу, його єдності вимагає поєднання навчання, виховання і розвитку учнів через єдність мети, мотивації, змісту, організованої діяльності на уроці, регулятивної та оціночної діяльності вчителя.

Загальною є закономірність мети, суспільної цілеспрямованості навчання і виховання, що проявляються в навчальному матеріалі, виховній діяльності школи, сім'ї і громадськості.

З попередніми двома закономірностями тісно пов'язана закономірність змісту навчання, вона дає змогу наповнювати урок змістом відповідно до стандартів освіти, концепції загальної середньої освіти і забороняє насичувати навчальні заняття другорядним, малодоцільним навчальним матеріалом.

Закономірність єдності праці вчителя й учнів, їхньої співтворчості надзвичайно актуальна в сучасній демократичній і гуманістичній школі. Взаємодія вчителя з учнями відбувається по-різному, залежно від віку учнів, особливостей навчального матеріалу, мети уроку, організації класу.

Проектуючи урок, учитель враховує і дію закономірності методів навчання, яке залежить від мети, змісту навчання, віку учнів та їхніх навчальних можливостей, від наявної матеріально-технічної бази, форми навчання та знань і навичок учителя щодо застосування того чи іншого методу.

Закономірність керування навчанням буде ефективною за умови інтенсивності та обсягу зворотних зв'язків та обґрунтованості керівних впливів.

Закономірність стимулювання навчання включає внутрішні (мотиви) і зовнішні (суспільні та педагогічні) стимули.

Єдність суттєвого, логічного і практичного в навчанні проявляється в тому, що його продуктивність залежить від почуттєвого сприймання, логічного осмислення і практичного застосування набутих знань.

Ці важливі загальні закономірності сформульовані вченими В.В.Краєвським, І.Я.Лернером, С.Г.Шаповаленком, М.О.Даниловим у педагогічних дослідженнях.

Конкретні закономірності є основою для прогнозування уроку в головних деталях. Вони не визначають подробиць майбутнього уроку, але чітко окреслюють вузлові моменти його проведення.

Процес навчання містить психологічний, логічний, кібернетичний, соціальний, гносеологічний аспекти, тому існують відповідні закономірності:

а) гносеологічні, які стосуються процесу пізнання, методів навчання:

· методи навчання повинні зменшувати труднощі учнів (Я. Коменський);

· методи повинні доповнювати, розвивати один одного (А. Алексюк);

· рівень і якість навчання залежать від змісту (І. Лернер);

· пізнання найбільш ефективне у процесі проблемного навчання (М. Махмутов, В. Оконь, М. Матюшкін);

· учень оволодіває способами розумової діяльності в процесі самостійного мислення, під час засвоєння системи знань (М. Махмутов);

· оволодіння знаннями прискорюється і полегшується під час використання дози інформації, УДО (П. Ерднієв);

б) психологічні:

· забування матеріалу пропорційне логарифму часу з початку навчання;

· розвиток аналізу і синтезу в молодших школярів нерівномірний;

· узагальнення потрібно пов'язувати з абстрагуванням;

· запам'ятовування спирається на смислові зв'язки;

· під час сприймання учнями предмета вирішальна роль належить формі;

· з віком зростає стійкість уваги (Н. Менчинська, ф. Гоноболін);

· розвиток особистості відбувається в діяльності (Л. Божович);

· сила навички в процесі навчання пропорційна логарифму кількості спроб;

в) кібернетичні (які стосуються циркулювання інформації, прямих і зворотних зв'язків):

· діяльність учня залежить від рівня керівної дії вчителя;

· між учителем і учнем повинен бути не лише прямий, а й зворотний зв'язок;

· система дії учня залежить від кінцевої мети (Н. Тализіна);

· програма мети повинна випереджувати програму рухів та результатів (П. Анохін);

г) соціальні:

· у процесі навчання необхідно поєднувати колективну та індивідуальну працю (В. Сухомлинський);

· усередині колективу повинна бути відповідальна залежність (А. Макаренко);

· престиж індивіда в групі залежить від індивідуальності, якостей, позиції і ролі, яку він виконує (О. Коломенський);

· грубість знижує ефективність навчання (К.Ушинський);

· колектив впливає на розвиток ініціативи учня;

ґ) організаційні:

· розумова втома призводить до гальмування органів чуття (4 уроки вдвічі знижують чутливість аналізаторів);

· розумова працездатність залежить від здоров'я, режиму, . пори року, дня тижня,4 часу доби, погоди;

· активність учнів залежить від тривалості роботи, розкладу занять і фізичного виховання та праці;

д) педагогічні закономірності відображають стійку залежність між трьома елементами навчання — викладанням, навчанням і об'єктом засвоєння, тобто змістом освіти:

· знання починаються з чуттєвого сприйняття, переходять у пам'ять, узагальнення, потім настає розуміння, судження (Я. Коменський);

· у навчанні потрібно виходити із ступеня розвитку (А. Дістервег);

· школа повинна забезпечити рівень розвитку, навчання повинно перерости в самонавчання (Л. Виготський);

· розумовий розвиток залежить від індивідуальних та психологічних особливостей (Н. Менчинська);

· навчання повинне бути свідомим, у швидкому темпі, учити потрібно всіх (Л.Занков);

· існує зв'язок між якістю процесу навчання і частотою ' контролю (І.Воробйов);

· існує взаємозв'язок між попередніми і наступними оцінками;

· для міцності знань необхідні оптимальні умови, проблемні завдання, система задач, пряме і відстрочене повторення.

Існують загальні закономірності дидактики, властиві будь-якому процесу навчання, хоч би де воно не відбувалося:

· виховуючий характер навчання;

· цілеспрямована взаємодія, співпраця, співтворчість трьох компонентів — учня, учителя, змісту освіти;

· активність учнів у процесі навчання, включення їх у діяльність;

· збіг цілей учителя й учня;

· залежність між метою, змістом, формою і методами навчання.

Отже, дидактичні закономірності специфічні, пов'язані з іншими науками, які постачають дидактиці "будівельний матеріал".

Читайте також:

1. Active-HDL як сучасна система автоматизованого проектування ВІС.
2. II. Мотивація навчальної діяльності. Визначення теми і мети уроку
3. II. Основні закономірності ходу і розгалуження судин великого і малого кіл кровообігу
4. IV. Закономірності структурно-функціональної організації спинного мозку
5. IV. Підсумок уроку
6. IV. Повідомлення теми та мети уроку V. Сприймання і засвоєння нових знань, умінь та навичок.
7. IІI. Формулювання мети і завдань уроку. Мотивація учбової діяльності
8. Nom. sing. Gen. sing. Основа
9. VII. Етап проектування
10. VII. Етап проектування
11. VII. Підсумки уроку
12. VIІ. Підсумок уроку

Переглядів: 1365