Розділ 4.ФОРМУВАННЯ І РОЗПОДІЛ ПРИБУТКУ

Під час розв`язання практичних завдань вказаної теми необхідно виходити з того, що визначення фінансового результату (прибуток/збиток) від звичайної діяльності базується на Положеннях бухгалтерського обліку і визначається як сума прибутку (збитку) від операційної діяльності, фінансових та інших видів доходів за вирахуванням витрат (збитків). Формування та розподіл фінансового результату (прибуток/збиток) від звичайної діяльності до оподаткування здійснюється в порядку визначеному на рис. 15.

Рис. 15. Формування та розподіл чистого прибутку згідно зі стандартами бухгалтерського обліку.

Відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 "Витрати", витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені. Витрати, які неможливо прямо пов'язати з доходом певного періоду, відображаються в складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені.Не визнаються витратами й не включаються до звіту про фінансові результати:1. платежі за договорами комісії, агентськими угодами та іншими аналогічними договорами на користь комітента, принципала тощо;2. попередня (авансова) оплата запасів, робіт, послуг;3. погашення одержаних позик;4. інші зменшення активів або збільшення зобов'язань;5. витрати, які відображаються зменшенням власного капіталу відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку.Собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг) складається з виробничої собівартості продукції (робіт, послуг), яка була реалізована протягом звітного періоду, нерозподілених постійних загальновиробничих витрат та наднормативних виробничих витрат (рис. 16.).

Рис. 16. Склад операційних витрат за Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку “Витрати”. Виробнича собівартість продукції зменшується на справедливу вартість супутньої продукції, яка реалізується, та вартість супутньої продукції в оцінці можливого її використання на власному підприємстві. До складу прямих матеріальних витрат включається вартість сировини й основних матеріалів, що утворюють основу вироблюваної продукції, купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, допоміжних й інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат. Прямі матеріальні витрати зменшуються на вартість зворотних відходів, отриманих у процесі виробництва.До складу прямих витрат на оплату праці включаються заробітна плата та інші виплати робітникам, зайнятим у виробництві продукції, виконанні робіт або наданні послуг, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат. До складу інших прямих витрат включаються всі інші виробничі витрати, що можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат, зокрема відрахування на соціальні заходи, плата за оренду земельних і майнових паїв, амортизація, втрати від браку, які складаються з вартості остаточно забракованої з технологічних причин продукції (виробів, вузлів, напівфабрикатів), зменшеної на її справедливу вартість, та витрат на виправлення такого технічно неминучого браку. До складу загальновиробничих витрат включаються:1) витрати на управління виробництвом (оплата праці апарату управління цехами, дільницями тощо; відрахування на соціальні заходи й медичне страхування апарату управління цехами, дільницями; витрати на оплату службових відряджень персоналу цехів, дільниць тощо);2) амортизація основних засобів загальновиробничого (цехового, дільни-чого, лінійного) призначення, нематеріальних активів загальновироб-ничого (цехового, дільничого, лінійного) призначення;3) витрати на утримання, експлуатацію та ремонт, страхування, операційну оренду основних засобів, інших необоротних активів загальновироб-ничого призначення;4) витрати на вдосконалення технології й організації виробництва (оплата праці та відрахування на соціальні заходи працівників, зайнятих удосконаленням технології й організації виробництва, поліпшенням якості продукції, підвищенням її надійності, довговічності, інших експлуатаційних характеристик у виробничому процесі; витрати матеріалів, купівельних комплектуючих виробів і напівфабрикатів, оплата послуг сторонніх організацій тощо);5) витрати на опалення, освітлення, водопостачання, водовідведення та інше утримання виробничих приміщень;6) витрати на обслуговування виробничого процесу (оплата праці загальновиробничого персоналу; відрахування на соціальні заходи, медичне страхування робітників та апарату управління виробництвом; витрати на здійснення технологічного контролю за виробничими процесами і якістю продукції, робіт, послуг);7) витрати на охорону праці, техніку безпеки й охорону навколишнього природного середовища. Інші витрати (внутрішньозаводське переміщення матеріалів, деталей, напівфабрикатів, інструментів зі складів до цехів і готової продукції на склади; нестачі незавершеного виробництва; нестачі та втрати від псування матеріальних цінностей у цехах; оплата простоїв тощо). Загальновиробничі витрати поділяються на постійні і змінні. До змінних загальновиробничих витрат належать витрати на обслуговування та управління виробництвом (цехів, дільниць), що змінюються прямо (або майже прямо) пропорційно до зміни обсягу діяльності. Змінні загальновиробничі витрати розподіляються на кожен об'єкт витрат з використанням бази розподілу (годин праці, заробітної плати, обсягу діяльності, прямих витрат тощо), виходячи з фактичної потужності звітного періоду. До постійних загальновиробничих витрат належать витрати на обслуговування й управління виробництвом, що залишаються незмінними (або майже незмінними) за зміни обсягу діяльності. Постійні загальновиробничі витрати розподіляються щодо кожного об'єкта витрат з використанням бази розподілу (годин праці, заробітної плати, обсягу діяльності, прямих витрат тощо) за нормальної потужності. Нерозподілені постійні загальновиробничі витрати включаються до складу собівартості реалізованої продукції (робіт, послуг) у період їх виникнення. Загальна сума розподілених та нерозподілених постійних загальновиробничих витрат не може перевищувати їхню фактичну величину.Витрати, пов'язані з операційною діяльністю, які не включаються до собівартості реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг), поділяються на адміністративні витрати, витрати на збут й інші операційні витрати.До адміністративних витрат належать такі загальногосподарські витрати, які спрямовані на обслуговування та управління підприємством. Витрати на збут охоплюють витрати, пов'язані з реалізацією (збутом) продукції (товарів, робіт, послуг). До інших операційних витрат включаються: витрати на дослідження та розробки, собівартість реалізованої іноземної валюти, собівартість реалізованих виробничих запасів, сума безнадійної дебіторської заборгованості та відрахування до резерву сумнівних боргів, втрати від операційної курсової різниці, втрати від знецінення запасів, визнані штрафи, пеня, неустойка тощо.Деталізація операційних витрат дозволяє провести аналіз ефективності використання коштів, отримати інформацію про фактичні елементи статей витрат і, базуючись на цьому, приймати правильні, обґрунтовані управлінські рішення. Незважаючи на те, що прибуток характеризує економічний результат, отриманий у результаті діяльності підприємства, все ж таки більшість аспектів здійснення його виробничо-господарської діяльності оцінити досить складно. Аналізуючи результати виробничо-господарської та фінансової діяльності використовують систему відносних показників, а саме показників рентабельності, які характеризують ефективність отриманих результатів.Методичний підхід до обчислення всіх різновидів рентабельності є однаковим, тобто в чисельнику розрахункової формули завжди ставиться одержаний (очікуваний) валовий або чистий прибуток, а в знаменнику – вартість відповідних видів ресурсів (витрат): виробничі фонди, сукупні активи, власний (акціонерний) капітал, валові витрати, собівартість окремих виробів.

Розділ 5. ОПОДАТКУВАННЯ ПІДПРИЄМСТВ.

Тестові і практичні завдання цього розділу мають певні особливості, так як спрямовані на з’ясування: побудови підсистеми оподаткування підприємств; класифікації податків, зборів і обов’язкових відрахувань.

Практичні завдання (задачі) передбачають кількісне визначення суми податків, зборів і обов’язкових відрахувань суб’єктами господарювання. Під час вивчення теоретичних питань для правильного розв`язування задач слід ознайомитись із тими законодавчими документами, які визначають сучасну податкову систему Украни та порядок оподаткування юридичних і фізичних осіб.

При визначенні суми податку на прибуток важливе значення має врахування останніх змін, які внесені в Закон України „Про оподаткуваня прибутку підприємств” від 22 травня 1997 р.

Податок на прибуток визначається наведеною нижче методичною схемою (рис. 17).

Рис. 17. Схема оподаткування прибутку підприємств

Характеристика елементів оподаткування прибутку підприємств представлена на рис. 18.

Валові витрати виробництва та обігу (далі – валові витрати) – сума будь-яких витрат платника податку в грошовій, матеріальній або не матері-альній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Рис. 18. Характеристика елементів оподаткування прибутку підприємств.

Сума амортизаційних відрахувань кварталу, щодо якого проводяться розрахунки (розрахунковий квартал), визначаються способом застосування норм амортизації до балансової вартості груп основних фондів на початок такого розрахункового кварталу. Для визначення балансової вартості основних фондів використовується метод зменшуваного залишку. Балансова вартість групи основних фондів (окремого об'єкта основних фондів групи 1) на початок розрахункового кварталу визначається за формулою:Б(а) = Б(а-1) + П(а-1) - В(а-1) - А(а-1),де:Б(а) – балансова вартість групи (окремого об'єкта основних фондів групи 1) на початок розрахункового кварталу;Б(а-1) – балансова вартість групи (окремого об'єкта основних фондів групи 1) на початок кварталу, що передував розрахунковому;П(а-1) – сума витрат, понесених на придбання основних фондів, здійснення капітального ремонту, реконструкцій, модернізацій та інших поліпшень основних фондів, що підлягають амортизації, протягом кварталу, який передував розрахунковому; В(а-1) – сума виведених з експлуатації основних фондів (окремого об'єкта основних фондів групи 1) протягом кварталу, що передував розрахунковому;А(а-1) – сума амортизаційних відрахувань, нарахованих у кварталі, що передував розрахунковому.

Для амортизації нематеріальних активів застосовується лінійний метод, за яким кожний окремий вид нематеріального активу амортизується рівними частками, виходячи з його первісної вартості протягом строку, що визнача-ється платником податку самостійно, зважаючи на строк корисного викорис-тання таких нематеріальних активів або строк діяльності платника податку, але не більше 10 років безперервної експлуатації.

Слід звернути увагу на зміни базової ставки податку на прибуток з 01.01.04. Вона зменшена з 30% до 25%. Необхідно враховувати також зміни щодо складу валових витрат і амортизаційних відрахувань. Джерелом сплати податку на прибуток виступає загальна сума прибутку.

Плата за землю. Методика і порядок обчислення сплати податку за землю визначені Законом України ”Про плату за землю” від 19.06.1996 р. та наступними змінами і доповненнямим до нього. Визначення суми плати за землю здійснюється за такою формулою.

Об’єкт оподаткування (площа земельної ділянки, яка перебуває у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди)

Ставку податку, (грн.)

Необхідно пам`ятати, що суму сплати за землю відносять до складу поточних (валових) витрат.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Розділ 3. ГРОШОВІ НАДХОДЖЕННЯ ПІДПРИЄМСТВ	\|	Податок з власників транспортних засобів.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.012 сек.