• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Розмноження

План.

А Г Г Ц Т Т А Ц Г Ц Г Т А Т Г Г

Г Т Т А Ц Г Г А А Т Т Г

ДНК │ │ │ │ │ │ │ │ │ │ │ │

ДНК │ │ │ │ │ │ │ │ │ │ │ │ │ │ │ │

Роль біологічно-активних речовин в життєдіяльності живих організмів. Застосування знань про хімічний склад живих організмів для у побуті.

1. Ферменти: структура і функції.

2. Вітаміни та їх роль у функціонуванні живих організмів.

3. Гормони, як регулятори гомеостазу організму.

4. Застосування знань про хімічний склад живих організмів для безпечного використання засобів побутової хімії, біодобавок, медичних препаратів та для оцінки продуктів харчування за їх хімічним складом.

5. БАДи – біологічно активні добавки.

1. Ферменти (ензими ) – це білкові молекули, що є біологічними каталізаторами (присутні в усіх живих клітинах та сприяють перетворенню одних речовин – субстратів у інші - продукти). Найскладніші і різноманітні хімічні перетворення в живій клітині відбуваються під впливом особливих речовин – ферментів, які являються каталізаторами.

Каталізаторами називаються такі речовини, які регулюють швидкість хімічних реакцій, але самі при цьому не змінюються. Ферменти, як правило прискорюють в мільйони і навіть мільярди раз багаточисленні реакції в організмі. Ферменти не приносяться з навколишнього середовища, вони утворюються в самому організмі в процесі його життєдіяльності.

Ферменти є в крові, міжклітинній рідині, в клітинах; у залозах (в неактивній формі), у кишково-шлунковому тракті – активна форма.

За хімічним складом розрізняють прості Е – складаються тільки з АК і складні – АК + небілкова частинка ( вітаміни, Ме⁺).

Властивості ферментів:

- прискорюючи швидкість реакції, вони самі в цій реакції не витрачаються;

- є високоспецифічними – 1фермент каталізує 1 реакцію;

- присутність ферменту не впливає ні на субстрат . ні на продукти реакції;

- малими концентраціями проводиться великий обсяг пертворень;

- активність ферменту залежить від рН середовища, t, р, концентрації субстрату, тощо.

Механізм дії ферментів – гіпотеза «ключ до замка»:

Субстрат з’єднюється з активним центром ферменту – утворюється фермент-субстратний комплекс, внаслідок чого утворюються продукти реакції, що пізніше відокремлюються від активного центру ферменту.

Використання ферментів у промисловості:

- харчова промисловість (глюкозно-фруктозні сиропи)

- текстильна промисловість

- кондитерська промисловість

- мікробіологічне виробництво (напівсинтетичні пеніциліни, безлактозне молоко)

2. Вітаміни – БАР низькомолекулярні органічні сполуки різної хімічної природи. Приймають участь у процесах обміну як складові ферментів.

Відомо 50 різних вітамінів і вітаміноподібних сполук – необхідна складова повноцінного раціонального харчування (містяться у продуктах рослинного і тваринного походження), або синтезуються в організмі людини – віт. Д, К, В₆, В₁₂ ).

Гіповітаміноз – нестача окремих вітамінів в організмі.

Авітаміноз - повна відсутність вітамінів.

Гіпервітаміноз - надмірне надходження до організму вітамінів.

Усі стани є небезпечними для організму людини.

Класифікація вітамінів (за розчинністю)

3. Гормони –органічні речовини, здатні регулювати процеси обміну речовин і перетворення Е, включаючись у цикли біохімічних реакцій (виробляють залози внутрішньої секреції людини, хребетних і безхребетних тварин).

Аналогічно діють нейрогормони (виробляються певними нервовими клітинами).

Класифікація гормонів за хімічною природою:

1) Білкової природи – інсулін, глюкагон, адреналін, норадреналін.

2) Ліпідної природи – статеві гормони (тестостерон ♂, естрадіол ♀).

Особливості дії гормонів:

- висока біологічна активність

- висока специфічність

- дистанційність

- відносно короткий час існування.

Під контролем гормонів відбуваються усі процеси індивідуального розвитку організму людини.

Фітогормони - регулюють життєві функції рослин і грибів (поділ і ріст клітин , диференціювання тканин, формування органів, розвиток бруньок, проростання насіння).

Алкалоїди – органічні сполуки переважно рослинного походження - більшість отруйні для людини і тварин, або є наркотиками (нікотин, морфін). Використовують у медицині (хіміл для лікування малярії).

Антибіотики – біологічно – активні молекули, які виробляють мікроорганізми:

Застосовують:

- медицина:

лікування хвороб, що спричиняються хворобливими бактеріями або грибами, або вірусами;

- харчова промисловість:

консервуючи засоби.

4. Застосування знань про хімічний склад живих організмів для безпечного використання засобів побутової хімії, біодобавок, медичних препаратів та для оцінки продуктів харчування за їх хімічним складом.

За ступенем небезпеки для людини хімічні речовини поділяють на 3 групи:

1) безпечні – мийні, підсинювальні, підкрохмалювальні засоби, більшість мінеральних добрив;

2) отруйні хімічні речовини – засоби боротьби з побутовими комахами та гризунами, хімічні засоби захисту рослин, деякі речовини для виведення плям та клейкі засоби, окремі види автокосметики;

3) пожежонебезпечні хімічні речовини – для виведення плям, полірувальні та клейкі засоби, препарати для догляду за шкірою, препарати в аерозольній упаковці.

Однією з найважливіших умов створення хімчної безпеки є основні правила техніки безпеки під час зберігання й застосування препаратів побутової хімії:

1) Усі препарати слід застосовувати лише за прямим призначенням, чітко дотримуючись інструкцій та рекомендацій щодо їх використання;

2) Застосовувати можна лише ті препарати, які були придбані в магазині та мають етикетку на упаковці;

3) Усі засоби побктової хімії, слід зберігати в недоступних для дітей місцях і обов’язково окремо від продуктів харчування;

4) Під час роботи з пожежонебезпечними засобами не можна запалюват газові горілки, сірники, не можна палити, користуватися електронагрівальними приладами;

5) Працюючи з препаратами, що містять кислоти, луги, тощо, слід одягати резинові рукавички, окуляри.

6) Не можна низько нахилятися над посудинами з хімічними речовинами, нюхати їх, сильно втягуючи повітря4

7) Працюючи з інсектецидами, слід використовувати захисні окуляри, респіратор та гумові рукавички.

1. БАДи – біологічно активні добавки.

БАДи –це композиція натуральних (або ідентичних натуральним) біологічно активних речовин, призначених для безпосереднього вживання з їжею або введення до складу продуктів харчування.

Правила використання БАД:

1. БАД призначаються виключно лікарем. Їх не можна віикористовувати на власний розсуд або за порадою друзів. Неправильне використання може зашкодити організму.

2. Необхідно уважно вивчити інструкцію та інформацію про виробника, оскільки мають вироблятися згідно з міжнародним стандартом якості GMP (Good manufaktured practice) для лікарських засобів.

Правила зберігання та застосування лікарських препаратів.

1. Лікарськи препарати призначаються лікарем, їх не можна використовувати на власний розсуд.

2. Необхідно уважно читати інструкцію із застосування ліків та дотримуватися її.

3. Слід ураховувати термін придатності ліків. Ліки необхідно періодично продивлятися та викидати непридатні для застосування.

4. Зберігати ліки слід у спеціальній шафці із замком, розмістивши на різних полицях ліки для зовнішнього та внутрішнього застосування. Якщо в інструкції написано, що ліки необхідно зберігати у холодильнику, то слід виділити для них у холодильнику спеціальне місце.

5. ліки мають зберігатися у недоступних для дітей місцях.

Лекція №11.

Структурна складність і впорядкованість організмів .

Тема: Основи цитології

Мета уроку:

1. Ознайомити студентів із історією вивчення клітини.

2. Розглянути основні методи цитологічних досліджень та особливості їх використання для дослідження різних типів клітин.

3. Розглянути особливості будови клітин прокаріотів та еукаріотів.

Обладнання та матеріали:

Мікроскоп, лупа, таблиця зі схемою будови рослинної та тваринної клітини, фотографії або малюнки приладів для дослідження клітин, портрети Р.Гука, А.Левенгука, М.Шлейдена, Т.Шванна.

Базові поніття та терміни:

Клітина, клітинний рівеньорганізації, клітинна теорія, мікроскопія, центрифугування, метод мічених атомів, метод культури клітин.

Питання для бесіди:

1. Які влістивості є характерними для живих систем?

2. Які рівні орагнізації виділяють у живих системах?

3. Які речовини входять до скалду живих організмів?

План:

1. Історія вивчення клітини.

2. Методи цитологічних досліджень.

3. Будова клітин прокаріотів і еукаріотів.

1. Історія вивчення клітини.

Історія розвитку цитологія тісно пов’язана з винаходом мікроскопа – хто вперше винайшов мікроскоп до сьогодні остаточно не з’ясовано.

· Роберт Гук (англієць) у 1665 році альбом малюнків «Макрографія» де були представлені його спостереження за допомогою сконструйованого ним мікроскопа - зріз корка коркового дуба - «клітина - комірка» як маленька камера або черенеча келія.

· Антоні Ван Левенгук за допомогою вдосконаленого сконструйованого мікроскопа (понад 200 різних модифікацій) відкрив і вивчав одноклітинних тварин – анімалькулі (тваринки), бактерій, а також еритроцити і сперматозоїди – збільшення у 270 разів.

· Роберт Броун у 1833 році відкрив ядро у клітині і запропонував термін «ядро»

· Клітинна теорія Т.Шванна і М.Шлейдена 1838-1839 рр порівнюючи будови рослинної та тваринної клітини.

· У 1859 році Рудольф Вірхов довів, що клітини виникають з клітин-попередників внаслідок розмноження.

· 1945 рік – цитологи вперше зазирнули в середину клітини за допомогою електонного мікроскопу

Сучасні положення клітинної теорії:

1. Клітина – елементареа одиниця будови і розвитку всіх живих організмів;

2. Клітини всіх одно- багатоклітинних організмів подібні за походженням, будовою, хімічним складом, основними проявами життєдіяльності;

3. Кожна нова клітини утворюється виключно внаслідок розмноження материнської клітини шляхом поділу на двоє;

4. У багатоклітинних організмів спеціалізовані

клітини утворюють тканини органи ситема органів,

що тісно пов’язані між собою і підпорядковані нервово-гуморальним та імунним системам регуляції.

2. Методи цитологічних досліджень.

1) Світлова мікроскопія – кратність збільшення сучасних світлових мікроскопів 2-3 тис разів;

2) Електронна мікроскопія – кратність збільшення до 500 тис.разів і більше. Препарати для електронної мікроскопії обробляють золотом, платиною, іншими важкими металами – органели та інші клітинні структури набувають різного ступеня поглинання електронів і тому виділяються на екрані або фотоплівці.

Для того, щоб досліджувати клітини спочатку готують препарати:

· Тимчасові препарати для прижиттєвого вивчення клітини;

· Постійні препарати – зафіксовані (спіртом, формаліном, висушуванням, замороженням і т.і.).

3.Будова клітин прокаріотів і еукаріотів.

Цитологія –наука по клітину (цитос – клітина, логос – наука).

Предметом цитології є вивчення клітин одно- та багатоклітинних організмів.

Цитологія – комплексна наука, що вивчає:

- будову клітин

- будову окремих структур та органел клітини

- хімічний склад та перетворення в клітині

- функції клітини

- функції органел

- ріст та особливості розмноження і т.і.

Клітина – основна, структурно-функціональна одиниця усіх живих організмів, елементарна біологічна система.

Клітині притаманні усі властивості живого:

1. ріст

3. подразливість

4. обмін речовин та енергії з оточуючим середовищем

Читайте також:

1. Безстатеве розмноження та його біологічне значення
2. Безстатеве розмноження, його визначення та загальна характеристика. Спори — клітини безстатевого розмноження, способи утворення і типи спор.
3. Загальна характеристика дроб’янок, їх класифікація. Ціанобактерії. Будова та форми клітин справжніх бактерій. Способи живлення і розмноження бактерій
4. Органи розмноження тварин.
5. Поняття про ріст, розвиток і розмноження рослин.
6. Поняття про хімічний склад мікроорганізмів. Основні фізіологічні процеси у бактерій. Живлення, дихання, ріст і розмноження бактерій. Умови культивування бактерій.
7. РОЗМНОЖЕННЯ БАКТЕРІЙ
8. Розмноження грибів.
9. РОЗМНОЖЕННЯ І ЦИКЛ РОЗВИТКУ ВОДОРОСТЕЙ
10. Розмноження організмів. Безстатеве і статеве розмноження. Репродуктивні органи. Гамети. Гаметогенез. Запліднення, його види та біологічна суть.
11. Розмноження.

Переглядів: 874