• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Етіологія

Фактори ризику.

До вагітності:

1. Вік матері (молодше 20 і старше 35 років).

2. Шкідливі умови праці.

3. Соматичні та ендокринні захворювання (серцево-судинні захворювання, діабет).

4. Токсикоманія, наркоманія.

Під час вагітності:

1. Будь-які захворювання матері під час вагітності (в тому числі анемія, токсикоз, ГРВІ).

2. Внутрішньоутробні інфекції.

3. Прийом під час вагітності потенційно небезпечних для плода препаратів (анаприлін, надолол, клофелін, резерпін, ніфедипін, каптоприл, саліцилати та ін).

4. Передчасне відшарування плаценти.

5. Передлежання плаценти.

6. Прееклампсія.

7. Багатоводдя.

8. Багатоплідна вагітність.

9. Несумісність за АВ0 і резус фактору.

Під час пологів:

1. Передчасні і пізні пологи.

2. Наявність мезонію в навколоплідних водах, внаслідок чого змінюється їх забарвлення, що є ознакою внутрішньоутробної гіпоксії (кисневого голодування) плоду та фактором ризику щодо меконіальної аспірації новонародженого.

3. Тривалий безводний період.

4. Неправильне ведення пологів.

5. Стрімкі (менше 2 годин) або затяжні (більше 12 годин) пологи.

6. Накладання акушерських щипців.

7. Кесарський розтин.

8. Вакуумна екстракція плода.

9. Обвиття плода пуповиною.

4. Періоди хвороби:

Незважаючи на різноманіття причин, що призводять до перинатальних уражень нервової системи в перебігу захворювання виділяють три періоди:

- гострий – до одного місяця;

- відновний – до одного року;

- віддалених наслідків.

Особливістю гострого періоду є домінування загальномозкових порушень без виражених локальних симптомів.

Основні клінічні симптоми та синдроми гострого періоду.

- Синдром підвищеної нервово-рефлекторної збудливості.

- Синдром церебрального (загальномозкового) пригнічення.

- Гіпертензійно-гідроцефальний синдром.

- Судомний синдром.

- Неонатальна кома (коматозний синдром).

- Апное.

- Бульбарний, псевдобульбарний синдром.

- Порушення м′язового тонусу: гіпо-/атонія або гіпертонус.

- Синдром вегетативних дисфункцій.

Синдром підвищеної нервово-рефлекторної збудливості:

-посилення спонтанної рухової активності.

-поверхневий і нестійкий сон.

-частий немотивований плач.

-дрібноамплітудний тремор кінцівок, підборіддя.

-ністагм.

Синдром церебрального пригнічення:

-млявість, малорухомість дитини,

-загальна м′язова гіпотонія, гіпорефлексія,

-ослаблення тонів серця, схильність до брадикардії,

-вогнищеві симптоми у вигляді збіжної косоокості, ністагму, асиметрії мімічної мускулатури, птозу, анізокорії.

Гіпертензійно-гідроцефальний синдром:

-збільшення розмірів голівки дитини на 1-2 см порівняно з нормою,

-відкриття сагітального шва більше 0,5см,

-збільшення і випинання великого тім′ячка,

-пронизливий (мозковий) крик;

-позитивний симптом Грефе (при спонтанних рухах очних яблук вниз або при швидкому переміщенні голови в просторі між повікою і райдужкою з'являється біла смуга склери),

-збіжна косоокість,

-м′язова дистонія, частіше в дистальних відділах кінцівок у вигляді симптому «лапок тюленя» і «п′яткових стоп»,

-загальна гіперестезія.

Рис.1 Діти із симптомом Грефе

Коматозний та судомний синдроми є проявами важкого ураження головного мозку.

Коматозний синдром:

-виражена млявість, адинамія, крик слабкий чи відсутній,

-м′язова гіпотонія до атонії,

-різко пригнічені або відсутні вроджені рефлекси (включаючи смоктальний і ковтання),

-зіниці звужені або розширені, можлива анізокорія,

-реакція зіниць на світло млява або відсутня,

-косоокість, ністагм, «плаваючі» рухи очних яблук,

-відсутня реакція на больові подразники,

-ослаблені або відсутні сухожильні рефлекси,

-дихання різко пригнічене, аритмічне, з частими апное,

-ослаблені тони серця, брадикардія, аритмічний пульс, знижений АТ.

Судомний синдром:

-тоніко-клонічні чи тонічні судоми;

- еквіваленти судом. До еквівалентів судом належать: спонтанний смоктальний рефлекс, жувальні рухи, висування і тремтіння язика, очні пароксизмальні феномени (тонічна чи вертикальна девіація очних яблук з ністагмом чи без, відкривання очей, пароксизмальне розширення зіниць), посмикування повік, пароксизмальні «рухи плавця» у верхніх кінцівках та «рухи велисопедиста» у нижніх кінцівках, загальне завмирання, зміна ритму дихання (апное, тахіпное).

Синдром вегетативних дисфункцій:

-вегетативно-судинні плями («мармуровий відтінок» шкірних покривів), непостійний ціаноз, акроціаноз,

-розлади терморегуляції,

-шлунково-кишкові дисфункції (пілороспазм, підвищена перистальтика кишок, бурчання, зригування, блювання, закрепи),

-лабільність серцево-судинної і дихальної систем,

-підвищена спрага, гіпотрофія.

Основні клінічні симптоми та синдроми відновного періоду.

- Синдром підвищеної нервово-рефлекторної збудливості.

- Цереброастенічний синдром.

- Синдром вегетативної дисфункції.

- Затримка стато-кінетичного розвитку.

- Затримка психічного та передмовного розвитку.

- Синдром рухових порушень.

- Гіпертензійно-гідроцефальний синдром.

- Епілептичний синдром.

- Фебрильні судоми. Афективно-респіраторні судоми.

- Бульбарний, псевдобульбарний синдром.

Синдром підвищеної нервово-рефлекторної збудливості у відновному періоді має два варіанти перебігу: при сприятливому варіанті відмічається зникнення або зменшення проявів симптомів підвищеної нервово-рефлекторної збудливості в період від 4-6 місяців до 1 року; при несприятливому варіанті, особливо у недоношених дітей, може розвиватися епілептичний синдром.

Цереброастенічний синдром спостерігається у дітей з легким ураженням ЦНС, на тлі нормального психічного і фізичного розвитку. Характеризується емоційною лабільністю, дратівливістю, руховим неспокоєм, поверхневим тривожним сном, підвищенням сухожильних рефлексів та рефлексів новонародженого, спонтанним рефлексом Моро (при ударі по поверхні, на якій лежить дитина, новонароджений відводить руки в сторони і відкриває кулачки - I фаза, через кілька секунд руки повертаються у вихідне положення - II фаза), періодичним дрібноамплітудним тремором підборіддя, рук, здриганням дитини.

Синдром рухових порушень (найчастіше виникає як наслідок перивентрикулярної лейкомаляції):

-мляві або спастичні парези, пірамідна недостатність,

-гіперкінези,

-зміни м′язового тонусу (гіпо- або гіпертонія, дистонія),

-атаксія.

Епілептичний синдром:

-тонічні або клонічні судоми,

-еквіваленти судом.

Синдром затримки стато-кінетичного розвитку

Діти пізно починають тримати голівку, повертатися зі спини на живіт, сидіти, пізніше починають ходити. Вікові рухові функції починають активно компенсуватися після 6-7 місяців і, як правило, відновлюються до 1-1,5 року.

Синдром затримки психічного та передмовного розвитку

Починає проявлятися з 1-2-х місяців життя. Спостерігається недостатньо стійка фіксація погляду, відсутня реакція на голос матері, немає слухового зосередження. До 3-х місячного віку відмічається недостатнє пожвавлення при спілкуванні, відсутнє гуління, зрідка з′являється усмішка, з 6-ти місяців діти недостатньо активно цікавляться іграшками і оточуючими предметами, недостатньо реагують на присутність матері, нетривало і малоактивно лепечуть.

Віддалені наслідки:

- Мінімальна мозкова дисфункція.

- Цереброастенічний синдром.

- Синдром вегетативних дисфункцій.

- Затримка психічного і мовного розвитку.

- Психоорганічний синдром.

- Компенсована нормотензивна чи прогресуюча гідроцефалія.

- Дитячий церебральний параліч.

- Сенсорні або соматичні порушення (сліпота, глухонімота).

- Епілепсія.

Синдром мінімальної мозкової дисфункції:

- порушення когнітивних функцій:тяжке засвоєння матеріалу, розсіяність, труднощі під час письма, ускладнене логічне мислення,

- рухових навиків (погана орієнтація, гіпомімія, дизартрія, незграбність).

Читайте також:

1. T. Сутність, етіологія та патогенез порушень опорно-рухової системи
2. Етіологія гіпотиреозу
3. Етіологія і патогенез.
4. Етіологія і патогенез.
5. Етіологія та патогенез
6. Етіологія, патогенез, класифікація психічних розладів.
7. Етіологія.
8. Етіологія.
9. Етіологія.
10. Етіологія. 1 страница
11. Етіологія. 10 страница

Переглядів: 1667