• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Загальна характеристика товариства з обмеженою відповідальністю.

Одним із видів господарських товариств, які наділяють­ся статусом юридичної особи приватного права, є товариства з обмеженою (ТОВ) і додатковою (ТДВ) відповідальністю. Поширеність у господарській практиці ТОВ обумовлено, зокре­ма, тим, що вони є найбільш доцільною і зручною правовою фор­мою ведення малого або середнього бізнесу одним або невели­кою групою підприємців.

Поняття ТОВ визначене у ч. 1 ст. 140 ЦК і ч. 1 ст. 50 Закону України «Про господарські товариства».

Товариством з обме­женою відповідальністю (ч.1 ст. 140 ЦК) - є засноване одним або кількома особа­ми товариство, статутний капітал якого поділений на частки, розмір яких установлений статутом.

Статутний капітал ТОВ складається з вартості вкладів, вне­сених його учасниками. Не допускається звільнення учасника ТОВ від його обов'язку внесення вкладу до статутного капіталу товариства, у тому числі шляхом зарахування його вимог до то­вариства.

До моменту державної реєстрації ТОВ його учасни­ки повинні сплатити не менш як п'ятдесят відсотків суми своїх вкладів. Частина статутного капіталу, що залишилася несплаченою, підлягає сплаті протягом першого року діяльності товари­ства (частини 1—3 ст. 144 ЦК).

В абзаці 2 ч. 2 ст. 140 ЦК та ч. 2 ст. 50 Закону «Про госпо­дарські товариства» зазначено, що учасники товариства, які не повністю внесли вклади, несуть солідарну відповідальність за його зобов'язаннями у межах вартості невнесеної частини вкла­ду кожного з учасників. Обов'язок учасника ТОВ сплатити про­тягом першого року діяльності товариства несплачену частину вкладу існує як його обов'язок перед товариством. Але кредито­рам товариства надане право пред'являти вимоги до будь-якого учасника, який не повністю вніс свій вклад, як до солідарного з товариством боржника, проте тільки на суму, що не перевищує невнесену частку його вкладу

Особливість правового статусу товариства з обмеженою від­повідальністю:

за рахунок статутного капіта­лу та іншого майна ТОВ відповідає за своїми зобов'язаннями самостійно як юридична особа. Ця відповідальність є, за загаль­ним правилом, повною (зокрема, у формі відшкодування контр­агентам заподіяних збитків), якщо тільки за даним видом зобо­в'язань не передбачено обмеженої відповідальності товариства. Характерними рисами товариства з обмеженою відповідальністю є:

1. Обмежена відповідальність їх учасників, оскільки вони несуть відповідальність лише в межах їх внесків. Ця риса є спільною для акціонерних товариств і для товариств з обмеженою відповідальністю.

2. ТзОВ не повинні мати значної кількості учасників, оскільки нормативна база їх корпоративного управління побудована таким чином, що за великої кількості учасників значною мірою втрачається керованість, особливо при прийнятті стратегічних рішень. При перевищенні встановленої законодавством кількості учасників ТзОВ підлягає перетворенню в акціонерне товариство протягом одного року, а по закінченні цього строку - ліквідації в судовому порядку, якщо кількість його учасників не зменшиться до встановленої межі. 3. ТзОВ не випускають акції. 4. Наявність переваги перед акціонерними товариствами, оскільки над ним немає таких органів зовнішнього регулювання, як, наприклад, Комісія з цінних паперів та фондового ринку України з її численними вимогами щодо звітності. 5. Більш висока мобільність при проведенні зборів і управлінні, оскільки для ТзОВ не має таких численних норм законодавства, як для акціонерних товариств. 6. Додаткові внески учасників ТзОВ не впливають на співвідношення їх часток (паїв), за винятком випадків передбачених установчими документами.

Учасниками ТОВ можуть бути як фізичні, так і юридичні особи. Максимальна кількість учасників такого товариства вста­новлюється законом. Відповідно до абз. 2 ст. 50 Закону «Про господарські товариства» максимальна кількість учасників ТОВ може досягти 100 осіб. Після перевищення цієї кількості ТОВ під­лягає перетворенню на акціонерне товариство протягом одного року, а зі спливом цього строку — ліквідації у судовому поряд­ку, якщо кількість його учасників не зменшиться до встановле­ної межі (ч. 1 ст. 141 ЦК).

Вимога про ліквідацію ТОВ у зв'язку з перевищенням кількісного складу учасників може бути пред'яв­лена до суду органом, що здійснює державну реєстрацію, або за поданням інших органів, які контролюють діяльність товариства (п. «в» ч. 4 ст. 19 Закону «Про господарські товариства»).

Щодо ТОВ, створеного однією особою, законом (ч. 2 ст. 141 ЦК) передбачено, що таке товариство не може мати єдиним учас­ником інше господарське товариство, учасником якого є одна особа. Особа може бути учасником лише одного ТОВ, яке має одного учасника. Якщо товариство з обмеженою відповідальністю засновуєть­ся кількома особами, ці особи в разі необхідності визначення взаємовідносин між собою щодо створення товариства уклада­ють засновницький договір у письмовій формі, в якому вста­новлюються:

порядок заснування товариства;

умови здійснення спільної діяльності щодо створення товариства;

розмір статут­ного капіталу, який повинен становити не менше суми, еквіва­лентної одній мінімальній заробітній платі, яка діє на момент створення товариства;

частки у статутному капіталі кожного з учасників, строки та порядок внесення вкладів та інші умови.

Договір про заснування ТОВ не є установчим документом, тому подання цього договору при державній реєстрації товариства не є обов'язковим (ст. 142 ЦК).

Установчим документом при створенні ТОВ є його статут, який зі всіма подальшими змінами зберігається в органі, що здійснив державну реєстрацію товариства, і є відкритим для ознайомлення.

Учасники ТОВ беруть участь в управлінні справами товари­ства та вирішенні найважливіших питань його діяльності через загальні збори, які є вищим органом управління товариством.

До складу загальних зборів входять учасники товариства або обрані ними представники, які можуть бути постійними або при­значеними на певний строк. Учасник має право у будь-який час замінити свого представника у загальних зборах або передати свої повноваження на зборах іншому учаснику або його пред­ставникові.

Відповідно до ч. 4 ст. 145 ЦК до виключної компетенції за­гальних зборів учасників ТОВ належать:

1) визначення основних напрямів діяльності товариства, за­твердження його планів та звітів про їх виконання;

2) внесення змін до статуту товариства, зміна розміру його статутного капіталу;

3) створення та відкликання виконавчого органу товари­ства;

4) визначення форми контролю за діяльністю виконавчого органу, створення і визначення повноважень відповідних конт­рольних органів;

5) затвердження річних звітів та бухгалтерських балансів, розподіл прибутків та збитків товариства;

6) вирішення питання про придбання товариством частки учасника;

7) виключення учасника із товариства;

8) прийняття рішення про ліквідацію товариства, призначен­ня ліквідаційної комісії, затвердження ліквідаційного балансу.

Статутом товариства і законом до виключної компетенції загальних зборів може бути також віднесене вирішення й інших питань. Питання, віднесені до виключної компетенції загальних зборів учасників, не можуть бути передані ними до вирішення виконавчого органу товариства.

Черговість та порядок скликання загальних зборів встанов­люються статутом товариства і законом.

У товаристві з обмеженою відповідальністю створюється виконавчий орган (колегіальний або одноособовий), який здій­снює поточне керівництво його діяльністю і є підзвітним загаль­ним зборам його учасників. Виконавчий орган може бути обра­ний також і не зі складу учасників товариства. Компетенція виконавчого органу ТОВ, порядок ухвалення ними рішень і по­рядок вчинення дій від імені товариства встановлюються ЦК, іншим законом і статутом товариства.

Відповідно до ст. 62 Закону «Про господарські товариства» дирекція (директор) вирішує усі питання діяльності товари­ства, за винятком тих, що належать до виключної компетенції загальних зборів учасників. Дирекція (директор) підзвітна за­гальним зборам і організує виконання їх рішень. Дирекція або директор не мають права приймати рішення, обов'язкові для учасників товариства. Директор не може бути одночасно голо­вою загальних зборів учасників товариства.

Контроль за діяльністю виконавчого органу ТОВ здійсню­ється у порядку, встановленому статутом та законом. Загаль­ні збори товариства можуть формувати органи, що здійснюють постійний контроль за фінансово-господарською діяльністю ви­конавчого органу. Порядок створення та повноваження контроль­ного органу встановлюються загальними зборами учасників то­вариства (частини 1 і 2 ст. 146 ЦК).

Законом «Про господарські товариства» (ст. 63) передбаче­но, що контроль за діяльністю дирекції (директора) товариства з обмеженою відповідальністю здійснюється ревізійною комі­сією, що утворюється загальними зборами учасників товариства з їх числа, в кількості, передбаченій установчими документами, але не менше трьох осіб. Члени дирекції (директор) не можуть бути членами ревізійної комісії. Але виникає питання: як можна виконати вимогу закону щодо кількісного складу контрольного органу (ревізійної комісії) у товаристві, створеному однією осо­бою? Мабуть, в цьому разі слід керуватися статутними поло­женнями щодо порядку створення та компетенції контрольних органів такого товариства.

Перевірка діяльності дирекції (директора) товариства про­водиться ревізійною комісією за дорученням зборів, з власної ініціативи або на вимогу учасників товариства. Ревізійна комі­сія має право вимагати від посадових осіб товариства подання їй усіх необхідних матеріалів, бухгалтерських чи інших доку­ментів та особистих пояснень. Результати проведених перевірок ревізійна комісія доповідає вищому органу товариства. Ревізій­на комісія складає висновок по річних звітах та балансах товари­ства. Без висновку ревізійної комісії загальні збори учасників не мають права затверджувати баланс товариства.

Ревізійна комісія має право ставити питання про скликання позачергових загальних зборів учасників, якщо виникла загроза суттєвим інтересам товариства або виявлено зловживання по­садовими особами товариства.

Для здійснення контролю за діяльністю ТОВ згідно з рішен­ням його загальних зборів, а також в інших випадках, передбаче­них статутом та законом, може призначатися аудиторська пере­вірка. Порядок проведення аудиторських перевірок діяльності та звітності товариства встановлюється статутом товариства, за­коном, а також умовами договору на проведення аудиту, укла­деного товариством з незалежним аудитором чи аудиторською фірмою.

На вимогу будь-кого з учасників товариства може бути про­ведено аудиторську перевірку різної фінансової звітності това­риства із залученням професійного аудитора, не пов'язаного майновими інтересами з товариством чи з його учасниками. Ви­грати, пов'язані з проведенням такої перевірки, покладаються на учасника, на вимогу якого проводиться аудиторська перевір­ка, якщо інше не встановлено статутом товариства.

Публічна звітність ТОВ про результати його діяльності не вимагається, крім випадків, установлених законом.

До корпоративних майнових прав учасника ТОВ належить, зокрема, право розпорядитися своєю часткою у статутному капі­талі товариства.

Відповідно до ст. 147 ЦК і ст. 53 Закону «Про господарські товариства» учасник ТОВ має право передати чи іншим чином відступити свою частку (її частину) у статутному капіталі одному чи кільком учасникам цього товариства. Відчу­ження учасником такого товариства частки або її частини тре­тім особам допускається, якщо інше не закріплено статутом то­вариства.

Добровільність і свобода заснування ТОВ та вступу до нього фізичних та юридичних осіб — учасників доповнюється свобо­дою виходу учасника з цього товариства. Однак, щоб не пору­шувати стабільності у діяльності товариства, учасник має пові­домити про свій вихід не пізніше ніж за три місяці до виходу, якщо інший строк не встановлений у статуті.

Учасник, який виходить із ТОВ, має право одержати вар­тість частки майна, пропорційну його частці у статутному капі­талі товариства.

Крім добровільного виходу з товариства за вільним волевиявленням (заявою), учасник ТОВ може бути виключений зі складу товариства. Відповідно до ст. 64 Закону «Про господарські товариства» учасника ТОВ, який систематично не виконує або неналежним чином виконує обов'язки, або перешкоджав своїми діями досягненню цілей товариства, може бути виклю­чено з товариства на основі рішення, за яке проголосували учас­ники, що володіють у сукупності більш як 50 відсотками загаль­ної кількості голосів учасників товариства. При вирішенні цього питання цей учасник (його представник) у голосуванні участі не бере.

Виключення учасника з ТОВ не позбавляє його права одер­жати вартість частки майна, пропорційну його частці у статутно­му капіталі товариства, в тому порядку, що передбачений для випадків добровільного виходу учасника з товариства.

Товариство з обмеженою відповідальністю може бути лікві­доване за рішенням загальних зборів його учасників, у тому чис­лі у зв'язку зі спливом строку, на який товариство було створене, а також за рішенням суду — у випадках, встановлених законом (ч. 1 ст. 150 ЦК). Крім загальних підстав ліквідації юридичної особи, які поширюються і на ТОВ, законом встановлені також спеціальні підстави для ліквідації цих товариств.

Зокрема, ТОВ підлягає також ліквідації:

1) у разі, якщо протягом року при перевищенні максималь­ної кількості учасників товариства, яка встановлюється зако­ном (не більше 100 осіб), не відбулося перетворення в акціонер­не товариство чи у виробничий кооператив (ч. 1 ст. 141, ч. 2 ст. 150 ЦК);

2) за рішенням загальних зборів у разі несплати учасниками суми своїх вкладів та незменшення статутного капіталу в поряд­ку, передбаченому законодавством, протягом першого року ді­яльності товариства (ч. З ст. 144 ЦК);

3) у разі, якщо вартість чистих активів товариства стає мен­шою від визначеного законом мінімального розміру статутного капіталу (ч. 4 ст. 144 ЦК).

Читайте також:

1. D називається обмеженою зверху (знизу), якщо існує число М
2. I. Загальна характеристика політичної та правової думки античної Греції.
3. II. ВИРОБНИЧА ХАРАКТЕРИСТИКА ПРОФЕСІЇ
4. II. Морфофункціональна характеристика відділів головного мозку
5. IV. Загальна оцінка діяльності вчителя
6. IV. Загальна схема поточного і підсумкового контролю та оцінювання знань студентів
7. Ni - загальна кількість періодів, протягом яких діє процентна ставка ri.
8. А).Наукові товариства.
9. Аварії на хімічно-небезпечних об’єктах та характеристика зон хімічного зараження.
10. Автобіографія. Резюме. Характеристика. Рекомендаційний лист
11. Автокореляційна характеристика системи
12. Автономія у поєднанні з відповідальністю.

Переглядів: 5994