• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

ФОНДИ МУЗЕЮ

Розділ 3

Поняття «фонди музею»

Поняттям «фонди музею» позначають усю науково організовану сукупність матеріалів, прийнятих музеєм на постійне збереження. При цьому вони можуть знаходитися не тільки у фондохранилище й експозиції, але і бути переданими на експертизу або реставрацію, а також у тимчасове користування іншій установі або музеєві.

Основу музейних фондів складають музейні предмети — пам'ятники історії і культури, а також об'єкти природи, вилучені із середовища побутування в зв'язку з їх здатністю документувати суспільні і природні процеси і явища. Крім них у фонди входять так називані науково-допоміжні матеріали, що не мають властивості музейних предметів, але допомагають них вивчати й експонувати. Це різні схеми, таблиці, графіки, плани, карти, моделі, макети, реконструкції, створені в процесі вивчення предмета або безпосередньо для експозиційних нестатків. Одні їх них дають можливість представити зовнішній вигляд предмета, коли по тим або інших причинах він не може бути поміщений в експозицію. Інші несуть додаткову інформацію про предмет, наприклад, рентгенівські знімки дозволяють у ході вивчення предмета з'ясувати його будівля.

Вітрини, шафи, стенди й інші види музейного устаткування, а також всілякого аудіовізуального засобу, що включаються в експозицію з метою більш глибокого розкриття її змісту, до складу музейних фондів не входять.

Матеріали, що складають музейні фонди, нерівноцінні по своїй значимості для науки і культури, а також для діяльності конкретного музею. Музейні предмети, на відміну від науково-допоміжних матеріалів, є пам'ятниками історії і культури, тому підлягають охороні відповідно до діючого законодавства.

Нерівнозначна і цінність самих музейних предметів, що виражається поняттями «типовість» і «унікальність». Типовим музейним предметом вважається предмет, що відбиває типове явище і володіє властивості, що характерні для великого числа предметів, що існують у даний час. Прикладом типових предметів можуть служити стандартні промислові вироби, типові документи. Такий предмет, навіть якщо він зберігається в музеї в єдиному екземплярі, вважається типовим, тому що в повсякденному житті існують ідентичні йому предмети. Типові предмети не обов'язково є зразками серійного виробництва; вони можуть бути й одиничними предметами, що характеризують типові явища і зберігаються в музеях у порівняно великій кількості. Такі, наприклад, кам'яні знаряддя епохи неоліту.

Разом з тим, якщо предмет, що відбиває типове явище, зберігся в одному екземплярі або в дуже невеликій кількості, то він вважається унікальним музейним предметом, тому що інформація, що утримується в ньому, здобуває винятковий характер. Інші унікальні предмети є такими в силу своєрідності і неповторності. Такі високомистецькі добутки образотворчого і декоративно-прикладного мистецтва, наукові прилади оригінальної конструкції, одиничні екземпляри пам'ятників писемності.

Наприклад, у колекції фотоапаратів Державного Політехнічного музею, що нараховує понад. 2 тис. предметів, маються як типові конструкції, так і унікальні пам'ятники фотографічної техніки. Радянські фотоапарати «Спорт», «Крихітка», фотокамера «Репортер» — це типові музейні предмети, що документують історію становлення вітчизняної оптико-механічної промисловості. Серед унікальних зразків — камера Шевальє, один з перших фотоапаратів, виготовлений у 1840-і рр. французьким оптиком Шарлем Шевальє.

До унікального відносяться і меморіальні предмети — особисті речі видатних державних і суспільних діячів, представників науки, культури, мистецтва, а також речі, зв'язані зі знаменними подіями. Серед них виділяють особливу групу — реліквії. Це предмети, що володіють високим ступенем емоційного впливу й особливо шановані як пам'ять про видатну людину або подію.

У Збройовій палаті Московського Кремля зберігаються, наприклад, реліквії, зв'язані з ім'ям донського козака Єрмака Тимофійовича, похід якого в Сибір у 1581 р. поклав початок її приєднанню до Росії. Серед них кольчуга, подарована отаманові царем Іваном Грозним. Саме вона, по легенді, стала причиною загибелі Єрмака в холодних водах Вагая, коли в ніч на 5 серпня 1685 р. сибірський хан Кучум зненацька напав на загін козаків і знищив його. Поранений отаман намагався переплисти приплив Іртиша, але через важку кольчугу потонув. З ім'ям Єрмака Тимофійовича зв'язаний також прапор із зображенням Архангела Михайла й уклінного Ісуса Навина під стінами біблійного міста Єрихона. Як свідчать документи, прапор «було при завоюванні Сибіру з Єрмаком у царювання пануючи Івана Васильовича».

Виставка «Сибірські реліквії в Московському Кремлю». Фрагмент експозиції. Кольчуга Єрмака. Прапор Єрмака (Музей-заповідник «Московський Кремль»). Знак-митень з кольчуги Єрмака (Тобольский історико-архітектурний музей-заповідник)

Реліквія — поняття аксиологическое, тому зі зміною ідеологічної і ціннісної орієнтації суспільства предмети можуть ставати реліквіями або переставати ними бути, як це відбулося, наприклад, із ще недавно шанованими прапорами, під якими боролися революційні загони в жовтні 1917 р.

Отже, унікальними вважаються єдині у своєму роді предмети, що відрізняються особливою науковою, історичної і художньою цінністю, а також предмети, що відбивають типові явища, але збереглися в одному екземплярі або в дуже обмеженій кількості.

Музейні предмети зв'язані між собою багатьма ознаками: приналежністю до тому самому історичного періоду, події, особі, авторові, типові джерел. Їх може поєднувати загальна тема, сюжет, час створення, середовище побутування, матеріал і техніка виготовлення. Ці зв'язки дуже важливо враховувати, адже інформація, що повідомляє група взаємозалежних предметів, повніше і цінніше тієї, що несе окремий предмет.

Сукупність музейних предметів, зв'язаних спільністю одного або декількох ознак і представляющих науковий, художній або пізнавальний інтерес як єдине ціле, називається музейною колекцією. Предмети групуються в колекції по різних ознаках — по типах джерел, по походженню, по змісту. Колекція, що складається з предметів одного типу,згрупованих по визначеній ознаці класифікації — по матеріалі, галузям знань, практичної діяльності, регіонам, етнічним групам і т.п. — називаєтьсясистематичною колекцією. Це може бути колекція порцеляни, археологічна колекція, колекція сільськогосподарських знарядь, колекція телефонних апаратів, колекція стародруків, колекція африканських масок, колекція російського живопису і т.п.

Читайте також:

1. Валютні резерви і стабілізаційні валютні фонди.
2. Виробничі фонди підприємства і витрати виробництва.
3. Виробничі фонди підприємства та їх кругообіг.
4. Відкриття Музею – лабораторії загальної та регіональної геології ім. В.І. Вернадського увічнює пам’ять видатних учених і створює базу для подальшого розвитку їх спадщини.
5. Відрахування в соціальні фонди.
6. Вхід до музею та участь у заходах 18 травня безкоштовно!
7. Грошові доходи, грошові фонди, фінансові ресурси підприємств
8. Грошові фонди та фінансові ресурси підприємств
9. Державні централізовані та децентралізовані фонди цільового призначення
10. Державні цільові фонди
11. Державні цільові фонди: сутність, необхідність і їх роль. Класифікація цільових фондів.
12. Державні цільові фонди: суть, необхідність та значення

Переглядів: 3865