МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів
Контакти
Тлумачний словник Авто Автоматизація Архітектура Астрономія Аудит Біологія Будівництво Бухгалтерія Винахідництво Виробництво Військова справа Генетика Географія Геологія Господарство Держава Дім Екологія Економетрика Економіка Електроніка Журналістика та ЗМІ Зв'язок Іноземні мови Інформатика Історія Комп'ютери Креслення Кулінарія Культура Лексикологія Література Логіка Маркетинг Математика Машинобудування Медицина Менеджмент Метали і Зварювання Механіка Мистецтво Музика Населення Освіта Охорона безпеки життя Охорона Праці Педагогіка Політика Право Програмування Промисловість Психологія Радіо Регилия Соціологія Спорт Стандартизація Технології Торгівля Туризм Фізика Фізіологія Філософія Фінанси Хімія Юриспунденкция |
|
|||||||||||||||||||||||||||
Методи ціноутворенняМетод ціноутворення – це спосіб встановлення вихідної ціни товару. Групи методів ціноутворення: - ціноутворення на основі витрат (витратні методи); - ціноутворення з орієнтацією на попит; - ціноутворення з орієнтацією на рівень конкуренції. Витратний методполягає в тому, що до розрахованої собівартості одиниці товару додається заданий розмір прибутку, а також непрямі податки. Тобто даний підхід складається з розрахунку базового тарифу, який дозволить покрити витрати і отримати бажану норму прибутку. Використання витратного методу зумовлює отримання оптимального, а не максимального об’єму прибутку. Витратні методи в чистому вигляді збиткові, оскільки прив'язані до планованого об'єму виробництва продукції, а не її реалізації, який передбачає, що всі виготовлені товари будуть продані, тому визначення методів ціноутворення не є остаточним розрахунком ціни, вона уточнюється безпосередньо в процесі калькуляції. Вартість продукту (товару, послуги)
Витрати підприємства можуть бути розділені на дві складові: умовно-постійні витрати і умовно-змінні. Умовно-постійні не залежать від об'ємів виробництва і виникають внаслідок того, що підприємство існує як юридична особа, має штатний адміністративний персонал, виробничі потужності т.д. (витрати на оренду і комунальні платежі, охорона, оплата праці (тарифна з/п) + податки на фонд заробітної платні, оплата телефонів). Ці витрати не залежать від кількості випущеної продукції, але повинні бути покриті за її рахунок. Безумовно, розширення виробництва, спричиняє за собою збільшення постійних витрат, їх зростання не є прямо пропорційним кількості продукції, що випускається. Умовно-змінні витрати напряму залежать від кожної одиниці продукції. Вони складаються з сировини, матеріалів і напівфабрикатів, які витрачаються у виробництві, заробітної плати (відрядна) + податки, витрат енергії на виробництво і можуть бути чітко прораховані на кожну одиницю товару. Отже, собівартість одиниці продукції може бути розрахована таким чином:
Собівартість = змінні витрати на одиницю продукції + постійні витрати кількість вироблених одиниць товару
Таким чином, ця формула наочно демонструє поняття “ефект масштабу виробництва” – чим більше штук продукції виготовлено, тим між більшою кількістю одиниць розподіляються постійні витрати, що виникають у виробника. Проте, зниження собівартості одиниці продукції досягається не тільки завдяки розподілу постійних витрат між великим числом товарних одиниць. Збільшення об'ємів пов'язано з відладкою виробничих і управлінських процесів, накопиченням досвіду, формуванням системи поставок, зниженням браку і відходів, вдосконаленням технології, що дозволяє знижувати як умовно постійні, так і умовно змінні витрати. Витратні методи розрахунку ціни: 1) Простій Ціна = собівартість одиниці продукції + надбавка на одиницю продукції Надбавка визначається суб'єктивно, вона формує прибуток виробника. 2) Розрахунок ціни через норму рентабельності до собівартості Ціна = собівартість одиниці продукції + норма рент. до собівартості * собівартість 3) Розрахунок ціни через норму рентабельності продажу Ціна = собівартість одиниці продукції 1 – норма рентабельності продажів Норми рентабельності знову таки визначаються суб'єктивно з використанням інших методів. 4) Розрахунок ціни через торгову надбавку для торгових підприємств Ціна = ціна оптової закупки + торгова надбавка * ціну оптової закупки Норма ”рентабельність*собівартість” формує прибуток виробника, то ”торг.надб.*цену опт.зак.” повинна не тільки сформувати прибуток, але і компенсувати витрати торгового підприємства. 5) Розрахунок ціни через цільовий прибуток і точку беззбитковості. Цільовий прибуток Ціна = собівартість одиниці продукції + об'єм виробництва Точка беззбитковості (критичний об'єм виробництва) = Постійні витрати ціна – змінні витрати на одиницю продукції Якщо на одному графіку об'єднати умовно постійні і умовно змінні витрати, то ми отримаємо графічне зображення критичної точки об’єму виробництва: К-ть виготовлених виробів, тис.штук
Розмір цільового прибутку може бути встановлений власниками підприємства або може бути встановлений через норму рентабельності на інвестиції (норма рентабельності * інвестований капітал). При перетині точки беззбитковості товаровиробник “виходить в нуль”, не маючи ні прибутку, ні збитків. Остання формула є перевірочною для використовування будь-якого методу ціноутворення і дає уявлення про те, який мінімум продукції необхідно виготовити і продати для забезпечення беззбиткового існування продуцента. Як вже наголошувалося вище, витратні методи ціноутворення в чистому вигляді збиткові, оскільки прив'язані до плану за об'ємом виробництва, що не гарантує, реалізацію всього запланованого товару за розрахованою ціною. Ціноутворення з орієнтацією на попит ґрунтується на сприйнятті цінності товару. При цьому до уваги приймається сприйняття товару споживачем, тобто скільки він готовий витрати коштів на придбання товару з певними споживчими властивостями. Підприємство може встановити високу ціну на товар у випадку, якщо він становить велику цінність для споживачів. При цьому визначається найвища максимальна ціна, яку споживач здатен сплатити за товар. Відповідно, в основі ціни товару лежить суб’єктивна оцінка його цінності, яка залежить від таких факторів: рівня обслуговування, надаваємих гарантій, додаткових психологічних переваг і т.д. За допомогою методів збору первинної інформації (опитування, експерименту), а також на основі аналізу ринкових тенденцій і досвіду підприємства. Орієнтування на попит характерне для престижного ціноутворення, яке пропонує встановлення високих цін в розрахунку на сегменти ринку, які особливу увагу звертають на якісні параметри товару та на його престижність. Ціноутворення з орієнтацією на рівень конкуренції обумовлює використання декількох методів. Зокрема, метод слідування за ринковими цінами передбачає, що кожний продавець встановлює ціни на свої товару виходячи з рівня цін, що склався на ринку. Метод слідування за лідером означає, що підприємство визначає свої ціни виходячи з рівня цін конкурента, який займає на даному ринку позицію лідера за масштабами виробництва і продажу товару, рівнем технології, ступенем довіри серед потенційних клієнтів тощо. В даному випадку можливе встановлення ціни на рівні з лідером, нижче або вище від нього в залежності від реакції конкурентів, надаваємого сервісу, вимог клієнтів та інші. Лідер ринку має переваги перед конкурентами і може встановлювати ціни на вигідному для себе рівні з врахуванням конкурентної ситуації. Використання різних методів ціноутворення дозволяє визначити вихідну ціну продукту. Реалізація цілей підприємства відповідно ситуації, яка склалася на ринку в певний період, може потребувати її коректування.
Дискримінаційне ціноутворення – виробник одночасно пропонує товар за двома або більше цінами, які не відображають різниці у витратах. Ціноутворення в рамках товар-мікс: - ціноутворення в рамках товарної лінії, - призначення цін на доповнюючи товари, - призначення цін на взаємопов’язані товари, - призначення цін з двох складових: фіксованої і змінної, - призначення ціни на побічні продукти виробництва, - встановлення пакетної ціни. Читайте також:
|
||||||||||||||||||||||||||||
|