• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Предметна, територіальна та інстанційна підсудність адміністративних справ.

З метою однозначного визначення конкретного адміністративного суду, який має розглядати той чи інший публічно-правовий спір, враховуючи її особливості, КАС України (ст.ст. 18, 19, 20, 21) встановлено види підсудності справ адміністративної юрисдикції, а саме – предметна підсудність адміністративних справ, територіальна підсудність адміністративних справ, інстанційна підсудність адміністративних справ, підсудність кількох пов’язаних між собою вимог.

1. Предметна підсудність адміністративних справ.

Відповідно до окремих положень КАС України (ст. 18) адміністративними судами першої інстанції в Україні є місцеві загальні суди, окружні адміністративні суди та Вищий адміністративний суд України.

Тому предметна підсудність забезпечує відповідний розподіл адміністративних справ між цими трьома ланками судової системи, як між судами виключно першої інстанції, тобто між місцевими загальними судами, окружними адміністративними судами чи Вищим адміністративним судом України.

Необхідність закріплення такого виду підсудності адміністративних справ у КАС України обумовлено тим, що, по-перше, частково адміністративне правосуддя здійснюється також загальними місцевими судами, та, по-друге, до компетенції Вищого адміністративного суду України віднесені адміністративні справи, які мають вирішуватись ним як судом першої інстанції.

Виходячи із положень ч.ч. 1-3 ст. 18 КАС України, можна судити про існування в Україні дворівневої системи місцевих адміністративних судів, яка представлена: 1) місцевими загальними судами, які за своїми функціями віднесені до адміністративних судів та 2) окружними (місцевими) адміністративними судами.

Дворівнева система місцевих адміністративних судів (до складу якої входять одночасно і місцеві загальні суди, і місцеві окружні адміністративні суди) дає можливість одночасно забезпечити доступність правосуддя для людини і незалежність суддів від стороннього втручання, особливо від органів виконавчої влади .

Відповідно до ч. 1 ст. 18 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні:

1) адміністративні справи, у яких однією зі сторін є орган чи посадова особа місцевого самоврядування, посадова чи службова особа органу місцевого самоврядування, крім тих, які підсудні окружним адміністративним судам;

2) усі адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Отже, місцеві загальні суди діють як адміністративні суди у двох випадках: 1) розглядаючи та вирішуючи публічно-правові спори, учасником яких є суб’єкт місцевого самоврядування або ж 2) розглядаючи та вирішуючи публічно-правові спори пов’язані із рішеннями, діями чи бездіяльністю суб’єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Окружним адміністративним судам підсудні адміністративні справи, у яких однією зі сторін є орган державної влади, інший державний орган, орган влади Автономної Республіки Крим, їх посадова чи службова особа, крім справ з приводу їхніх рішень, дій чи бездіяльності у справах про адміністративні проступки (ч. 2 ст. 18 КАС України).

Разом із тим, у зазначеній ст. 18 КАС України закріплено такий вид предметної підсудності адміністративних справ як альтернативна.

Альтернативна предметна підсудність адміністративних справ забезпечує спрощений доступ фізичних і юридичних осіб до судових органів у разі порушення урядовими особами місцевих органів виконавчої влади їх законних прав, свобод та інтересів. Такий спрощений доступ до судових органів полягає у можливості подати зацікавленою особою адміністративного позову і до місцевого загального суду, і до окружного адміністративного суду.

Так, якщо ж предметом розгляду і вирішення суду є скарги на дії або бездіяльність посадових чи службових осіб місцевих органів виконавчої влади, то такі справи розглядаються місцевим загальним судом як адміністративним судом або окружним адміністративним судом за вибором позивача (ч. 3 ст. 18 КАС України).

Можливість вибору зацікавленою особою судових органів, які розглядатимуть її адміністративну справу забезпечує цій особі або доступність суду (якщо справа розглядатиметься місцевим загальним судом), або додаткові гарантії щодо незалежного розгляду справи (якщо справа розглядатиметься окружним адміністративним судом) .

Елемент альтернативної предметної підсудності міститься і ч. 5 ст. 18 КАС України, якою визначено, що у разі невизначеності КАС України предметної підсудності адміністративної справи така справа розглядається місцевим адміністративним судом за вибором позивача.

Поряд із загальним місцевим судом та окружним адміністративним судам, як судами першої інстанції, повноваженнями суду першої інстанції щодо чітко визначених процесуальним законом адміністративних справ, також наділений Вищий адміністративний суд України.

Вищому адміністративному суду України як суду першої і останньої інстанції підсудні справи:

1) щодо встановлення Центральною виборчою комісією результатів виборів або всеукраїнського референдуму;

2) щодо скасування реєстрації кандидата на пост Президента України.

Спеціальні правила предметної підсудності адміністративних справ Вищому адміністративному суду України, як суду першої інстанції, передбачені також Главою 6 “Особливості провадження в окремих категоріях адміністративних справ” Розділу III “Провадження у суді першої інстанції” КАС (ч.ч. 3-5 ст. 172, ч. 2 ст. 173, ч. 3 ст. 174, ч. 3 ст. 175, ч. 1 ст. 176, ч. 1 ст. 180, ч. 1 ст. 182) .

2. Територіальна підсудність адміністративних справ.

У ст. 125 Конституції України закріплено, що система судів загальної юрисдикції в Україні організована зокрема за принципом територіальності. Тобто у кожній адміністративно-територіальній одиниці України (Автономна Республіка Крим, область, район, місто, район в містах) функціонує той чи інший суд загальної юрисдикції.

Відповідь на питання до якого саме із цих судів, утворених в адміністративно-територіальних одиницях України, необхідно звертатися за захистом, дає територіальна підсудність. Даний вид підсудності вказує на конкретний адміністративний суд однієї судової інстанції системи адміністративних судів.

Територіальна підсудність розмежовує повноваження по розгляду адміністративними судами справ між однорідними адміністративними судами залежно від території, на яку поширюється їх компетенція. Вона персоніфікує адміністративні суди по розгляду справ, визначає, який конкретно суд може розглянути конкретну справу по першій інстанції .

Загальне правило територіальної підсудності адміністративних справ закріплено ч. 1 ст. 19 КАС України, відповідно до якої адміністративні справи вирішуються адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача.

Таке правило територіальної підсудності запроваджено з метою захисту матеріальних інтересів відповідача та попередження недобросовісного використання права на звернення до адміністративного суду.

Так, по-перше, приймаючи участь у судовому засіданні адміністративного суду за місцем свого знаходження, відповідач, відповідно, не несе витрат пов’язаних із проїздом до цього суду та проживанням у іншій місцевості.

По-друге, якщо ж суд визнає, що на відповідачеві, на якого вказує позивач, не лежить обов’язок відповідати за заявленим адміністративним позовом, то відповідно також немає потреби компенсувати такому відповідачеві витрати пов’язані із проїздом до місця розгляду та вирішення публічно-правового спору.

Крім, того обрання цього правила обумовлене тим, що рішення суб’єкта владних повноважень, яке стосується прав багатьох осіб (нормативно-правовий акт), може бути оскаржено багатьма позивачами. Якби позов можна було подавати за місцем свого проживання, то виникали б ситуації, коли правомірність такого рішення було б піддано перевірці паралельно не одним адміністративним судом. Як наслідок можливі різні результати перевірки. З метою, щоб не виникало подібних ситуацій, і щоб рішення суб’єкта владних повноважень було предметом розгляду лише в одному адміністративному суді першої інстанції, запроваджено правило про розгляд справи за місцем знаходження відповідача. Таке правило встановлене і в інтересах відповідача для тих поодиноких випадків, коли відповідачем є фізична чи юридична особа за позовом суб’єкта владних повноважень .

Якщо ж позивач оскаржує рішення, дії чи бездіяльність суб’єкта владних повноважень, що стосуються інтересів лише одного позивача, то заяву належить подавати за місцем знаходження позивача .

Тому, адміністративні справи з приводу оскарження правових актів індивідуальної дії, а також дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень, які стосуються інтересів конкретної особи, вирішуються адміністративними судами за місцем проживання (перебування, знаходження) позивача (ч. 2 ст. 19 КАС України).

Частиною 3 статті 19 КАС України закріплено виключну територіальну підсудність, за правилами якої окремі категорії адміністративних справ, в силу їх державного, суспільного чи міжнародного значення віднесені до компетенції окружного адміністративного суду, територіальна юрисдикція якого поширюються на місто Київ.

Відповідно до Указу Президента України “Про утворення місцевих та апеляційних адміністративних судів, затвердження їх мережі та кількісного складу суддів” від 16 листопада 2004 року окружним адміністративним судом, територіальна юрисдикція якого поширюються на місто Київ є Окружний адміністративним судом міста Києва.

Такому суду підсудні виключно такі адміністративні справи:

– з приводу оскарження нормативно-правових актів Президента України, Кабінету Міністрів України, міністерства чи іншого центрального органу виконавчої влади, Національного банку України чи іншого суб’єкта владних повноважень, повноваження якого поширюються на всю територію України (ч. 3 ст. 19 КАС України);

– відповідачем у яких є закордонне дипломатичне чи консульське представництво України, їхня посадова чи службова особа (ч. 3 ст. 19 КАС України);

– про анулювання реєстраційного свідоцтва політичної партії, про заборону (примусовий розпуск, ліквідацію) політичної партії (ч. 3 ст. 19 КАС України);

– щодо рішень, дій або бездіяльності Центральної виборчої комісії, членів цієї комісії (крім тих, що стосуються встановлення нею результатів виборів чи всеукраїнського референдуму) (ч. 3 ст. 172 КАС України);

– щодо дій чи бездіяльності кандидата на пост Президента України, ініціативних груп всеукраїнського референдуму, інших суб’єктів ініціювання всеукраїнського референдуму, що порушують законодавство про вибори чи референдум (ч. 3 ст. 175 КАС України);

– про дострокове припинення повноважень народного депутата України в разі невиконання ним вимог щодо несумісності (ч. 1 ст. 180 КАС України).

Крім зазначених статей, правила виключної територіальної підсудності закріплені також у Главі 6 “Особливості провадження в окремих категоріях адміністративних справ” Розділу III “Провадження у суді першої інстанції” КАС (крім названих вище статей, правила виключної територіальної підсудності також закріплені ч.ч. 4-5 ст. 172, ч. 2 ст. 173, ч. 3 ст. 174, ч. 3 ст. 175, ч. 1 ст. 182, ч. 1 ст. 183) .

Варто відзначити, що для територіальної підсудності притаманний елемент альтернативи. Зокрема, у разі невизначеності КАС України територіальної підсудності адміністративної справи така справа розглядається місцевим адміністративним судом за вибором позивача (ч. 4 ст. 19 КАС України).

У якості висновку зазначимо, що в основу територіальної підсудності адміністративних справ покладено такі критерії:

1) адміністративно-територіальний устрій України, закріплений Конституцією України;

2) місцезнаходженням відповідача;

3) місцезнаходження позивача;

4) державне, суспільне чи міжнародне значення адміністративних справ;

5) специфіка, суб’єктний склад, зміст публічно-правових відносин та їх об’єкт.

Ще одним видом підсудності адміністративних справ поряд із предметною і територіальною підсудністю є 3. інстанційна підсудність адміністративних справ.

Аналізуючи положення ст. 20 КАС України, якою закріплено інстанційну підсудність адміністративних справ, доходимо висновку, що цей вид підсудності запроваджено з такою метою:

1) визначення обсягу компетенції кожної ланки системи адміністративних судів та, відповідно, відмежування компетенції однієї судової ланки від іншої;

2) визначення співвідношення повноважень кожної ланки системи адміністративних судів щодо розгляду та вирішення адміністративних справ по відношенню до іншої;

3) визначення ролі і місця Верховного Суду України в системі адміністративних судів України.

Відповідно до мети інстанційної підсудності адміністративних справ, у загальному вигляді повноваження адміністративних судів України закріплені Законом України “Про судоустрій України” (ст.ст. 22, 26, 39), відповідно до якого:

– окружні (місцеві) адміністративні суди розглядають адміністративні справи, пов’язані з правовідносинами у сфері публічного управління (справи адміністративної юрисдикції) і діють як суди першої інстанції;

– апеляційні адміністративні суди: 1) розглядають справи в апеляційному порядку відповідно до процесуального закону; 2) розглядають по першій інстанції справи, визначені законом; 3) ведуть та аналізують судову статистику, вивчають і узагальнюють судову практику; 4) надають методичну допомогу у застосуванні законодавства місцевим судам; 5) здійснюють інші повноваження, передбачені законом.

Отже, апеляційні адміністративні суди переглядають судові рішення місцевих адміністративних судів в апеляційному поряду як суди апеляційної інстанції.

– Вищий адміністративний суд України: 1) розглядає в касаційному порядку справи адміністративної судової юрисдикції (переглядає судові рішення місцевих та апеляційних адміністративних судів у касаційному порядку як суд касаційної інстанції), а також інші справи у випадках, визначених процесуальним законом; 2) веде та аналізує судову статистику, вивчає й узагальнює судову практику; 3) надає методичну допомогу судам нижчого рівня з метою однакового застосування норм Конституції України та законів у судовій практиці на основі її узагальнення та аналізу судової статистики; 4) дає адміністративним судам нижчого рівня роз’яснення з питань застосування законодавства у справах адміністративної судової юрисдикції; 5) здійснює інші повноваження, передбачені законом.

– Верховний Суд України переглядає судові рішення адміністративних судів за винятковими обставинами.

Отже, відповідно до ст. 20 КАС України інстанційна підсудність адміністративних справ залежно від конкретної судової ланки системи адміністративних судів представлена таким чином.

1. Місцеві адміністративні суди (місцеві загальні суди як адміністративні суди та окружні адміністративні суди), а також Вищий адміністративний суд України у випадках, встановлених КАС України (ч. 4 ст.ст. 18, ч.ч. 3-5 ст. 172, ч. 2 ст. 173, ч. 3 ст. 174, ч. 3 ст. 175, ч. 1 ст. 176, ч. 1 ст. 180, ч. 1 ст. 182), вирішують адміністративні справи як суди першої інстанції.

2. Апеляційні адміністративні суди переглядають судові рішення місцевих адміністративних судів (місцевих загальних судів як адміністративних судів та окружних адміністративних судів), які знаходяться у межах їхньої територіальної юрисдикції, в апеляційному порядку як суди апеляційної інстанції.

3. Вищий адміністративний суд України переглядає судові рішення місцевих та апеляційних адміністративних судів у касаційному порядку як суд касаційної інстанції.

У випадку, визначеному ч. 6 ст. 177 КАС України, Вищий адміністративний суд України переглядає в апеляційному порядку як суд апеляційної інстанції судові рішення окружного адміністративного суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ.

Так, відповідно до цих положень КАС України, судом апеляційної інстанції у справах, розглянутих відповідно до ч. 3 ст. 172 вказаного кодексу, окружним адміністративним судом, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, є Вищий адміністративний суд України.

4. Верховний Суд України переглядає судові рішення адміністративних судів за винятковими обставинами.

4. Підсудність кількох пов’язаних між собою вимог є останнім видом підсудності адміністративних справ, закріпленим ст. 21 КАС України.

Критерієм, який впливає на виникнення такого виду підсудності, визначає конкретний адміністративний суд, що розглядатиме та вирішуватиме публічно-правовий спір є наявність двох і більше взаємопов’язаних (взаємообумовлених) вимог, заявлених позивачем в одній позовній заяві.

Підсудність за зв’язком справ встановлює, що позов має розглядати суд, який розглядає іншу, пов’язану з ним справу. Так створюються кращі умови для дослідження усіх матеріалів справи з метою виявлення дійсних обставин, прав і обов’язків сторін, а також для економії процесуальних засобів і часу .

Позивач може заявити кілька вимог в одній позовній заяві, якщо вони пов’язані між собою і підсудні одному адміністративному суду (ст. 21 КАС України).

Вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб’єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб’єктів публічно-правових відносин, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше вимоги про відшкодування шкоди вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства (ст. 21 КАС України).

Однак, слід пам’ятати, що первісно, отримавши адміністративний позов із кількома вимогами, суд спершу керується загальними правилами предметної, територіальної чи інстанційної підсудності, визначаючи належність адміністративної справи до конкретної ланки адміністративних судів та окремого адміністративного суду.

Не допускається об’єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом.

Питання для самоконтролю

1. Дайте визначення поняття «адміністративне судочинство».

2. Порівняйте наступні категорії - «адміністративний процес» та «адміністративне судочинство».

3. Розкрийте та проаналізуйте процесуальну складову основних принципів адміністративного судочинства.

4. Розкрийте процесуальний статус суб’єктів адміністративного судочинства.

5. Охарактеризуйте систему адміністративних судів в Україні.

6. На які спори поширюється компетенція адміністративних судів?

7. Визначте види підсудності адміністративних справ.

Читайте також:

1. Адміністративна відповідальність. Види адміністративних стягнень.
2. Адміністративно-територіальна організація
3. АРХІВИ АДМІНІСТРАТИВНИХ ТА СУДОВИХ УСТАНОВ ЛИТОВСЬКО-ПОЛЬСЬКОЇ ДОБИ (15 СТ. – 1-А ПОЛОВИНА 17 СТ.)
4. Архіви адміністративних та судових установ Правобережної України
5. Види адміністративних послуг
6. Види адміністративних правовідносин.
7. Види адміністративних правопорушень.
8. Види адміністративних стягнень
9. Види адміністративних стягнень
10. Види адміністративних стягнень
11. Види адміністративних стягнень
12. Види адміністративних стягнень.

Переглядів: 5969