Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Визначення розрахункових витрат води на потреби водоспоживачів та пожежогасіння

 

Вода у населеному пункті та на промисловому підприємстві в основному споживається на наступні потреби:

– господарчо – питні потреби населення;

– поливка вулиць та зелених насаджень;

– водоспоживання громадських будівель;

– виробничі потреби промислових підприємств;

– господарчо – питні потреби робочих та службовців промислових підприємств;

– прийняття душу робочими промислових підприємств;

– потреби пожежогасіння (зовнішнього та внутрішнього).

1. Господарчо-питні потреби населення.

 

Розрахункова добова витрата води (середня за рік) на господарчо-питні потреби населення (додаток 2 або [4] п. 2.1 табл. 1, п. 2.2):

 

, м3/доб, (2.1)

 

де Nм – кількість мешканців у місті (за вихідними даними), осіб;

qм - норма витрат води на господарчо-питні потреби на одного мешканця.

Добова витрата з урахуванням водоспоживання на потреби місцевої промисловості ([4] п. 2.1 прим. 4) визначається за формулою:

 

, м3/доб, (2.2)

 

де (1,1¸1,2) – коефіцієнт, який приймається у відповідності до вимог [4] п. 2.1, прим. 4.

 

Прім.4. Кількість води на потреби промисловості, що забезпечує населення продуктами, і невраховані витрати при відповідному обґрунтуванні допускається приймати додатково у розмірі 10-20 % сумарної витрати води на господарсько-питні потреби населеного пункту.

Розрахункова витрата на добу найбільшого водоспоживання для господарчо–питних потреб міста:

 

, м3/доб, (2.3)

 

де Кmax доб = (1,1¸1,3) - коефіцієнт добової нерівномірності водоспоживання ([4] п. 2.2), який враховує уклад життя населення, режим роботи промислових підприємств, ступінь благоустрою будівель, зміни водоспоживання за порою року та днями тижня.

Розрахункова годинна максимальна витрата води:

 

, м3/год, (2.4)

 

де - коефіцієнт годинної нерівномірності водоспоживання ([4] п. 2.2);

 

, (2.5)

 

де amax = (1,2¸1,4) - коефіцієнт, що враховує ступінь благоустрою будинків, режим роботи підприємств і ін.([4] п. 2.2);

bmax - коефіцієнт, що враховує кількість мешканців у населеному пункті (додаток 3 або [4] табл. 2).

Коефіцієнт використовується для визначення режиму водопостачання у населеному пункті за додатком 5.

 

2. Поливка вулиць та зелених насаджень.

 

Витрати води на поливку вулиць та зелених насаджень визначаються в відповідності з [4] п. 2.3 табл. 3, в залежності від площі території, що вони займають, але при відсутності даних щодо площі та видах благоустрою територій, витрата води на поливку та мийку вулиць, поливку зелених насаджень визначається за [4] прим. 1 до табл. 3, що відповідає формулі:

 

, м3/доб, (2.6)

 

де qпол = (50¸90) л/(доб.×мешк.) - витрати води на одного мешканця.

Годинна витрата води на поливку визначається в залежності від кількості поливок за добу – nпол, та тривалості однієї поливки - tпол (за вихідними даними)

 

, м3/год. (2.7)

 

При визначенні годин доби, що відводяться на поливку, необхідно враховувати, що поливки повинні здійснюватися протягом доби рівномірно, при цьому, бажано, не планувати забір води з мережі для поливальних цілей в години максимального господарчо–питного водоспоживання мешканцями населеного пункту.

 

3. Витрата води на виробничі потреби промислового підприємства.

 

Витрата води на виробничі потреби визначається в залежності від кількості продукції, що випускається підприємством в зміну та кількості води, що потрібно для випуску одиниці продукції.

Змінне водоспоживання на виробничі потреби визначається

 

, м3/зм, (2.8)

 

де - кількість продукції, що випускається за зміну (за вихідними даними),

- витрати води на виробничі потреби для випуску одиниці продукції, м3/(одиниця продукції); (за вихідними даними).

Споживання води протягом однієї зміни здійснюється за технологічним регламентом. При відсутності таких даних можна водоспоживання прийняти рівномірним протягом зміни, тоді витрати води за годину визначаються

 

, м3/год, (2.9)

 

де 8 – тривалість однієї зміни, год. При цьому необхідно враховувати, що при роботі підприємства в три зміни, графік роботи протягом доби пропонується прийняти наступним: перша зміна працює з 8.00 до 16.00, друга зміна – з 16.00 до 24.00, третя – з 0.00 до 8.00. При роботі підприємства в дві зміни (за вихідними даними) графік роботи протягом доби такий: перша зміна працює з 8.00 до 16.00, друга зміна – з 16.00 до 24.00, з 0.00 до 8.00 – підприємство не працює, тобто витрати води на виробничі та господарчо-питні потреби в ці години дорівнюють 0.

 


Добове водоспоживання на виробничі потреби:

 

, м3/доб, (2.10)

 

де nзм – кількість робочих змін.

4. Господарчо-питні потреби робочих та службовців на промисловому підприємстві.

 

Витрата води на господарчо-питні потреби за кожну зміну можна визначити:

 

, м3/зм, (2.11)

 

де Nг.ц. - кількість робочих в зміну, що працюють в "гарячих" цехах,%;

Nх.ц. - кількість робочих в зміну, що працюють в "холодних" цехах,%;

qг.ц. = 45 л/(зм.×робоч.) - норма водоспоживання на одного робочого, що працює в "гарячому" цеху, (приймають 0-100% в залежності від типу промислового підприємства;

qх.ц. = 25 л/(зм.×робоч.) - норма водоспоживання на одного робочого, що працює в "холодному" цеху (приймають 0-100% в залежності від типу промислового підприємства;

Рівномірність водоспоживання протягом зміни визначається згідно з коефіцієнтом ([4], п. 2.4) в залежності від тепловиділення при виробництві (“гарячий” або “холодний” цех). Для “гарячих” цехів ; для “холодних” - . Значення погодинних відсотків водоспоживання протягом однієї зміни наведені у додатку 5.

Добове водоспоживання визначається за формулою:

 

, м3/доб. (2.12)

 

5. Витрата води на прийняття душу робочими промислового підприємства.

Годинна витрата води на одну душову кабіну складає 500 л, а тривалість прийняття душу по закінченні зміни - 45 хвилин (протягом 45 хвилин наступного першого часу по закінченні робочої зміни). Кількість встановлених душових кабін визначається за кількістю робочих, що приймають душ після робочої зміни, та кількості робочих, що одночасно обслуговуються однією душовою кабіною (приймається в залежності від санітарних характеристик виробничого процесу - табл. 2.1).


Розрахункова витрата води на прийняття душу для зміни:

 

, м3/зм, (2.13)

 

де Nдуш. кабін – кількість встановлених душових кабін, , - кількість робочих, що приймають душ після робочої зміни; - кількість робочих, що одночасно обслуговуються однією душовою кабіною (табл. 2.1);

= 500 л/год - годинна витрата води на одну душову кабіну.

 

Розрахункова витрата води на прийняття душу за добу

 

, м3/доб. (2.14)

 

Таблиця 2.1.

 

Розрахункова кількість робочих, що приймають душ, на 1 душову кабіну в залежності від санітарних характеристик виробничого процесу

 

Група виробничих процесів Санітарні характеристики Розрахункова кількість робочих на 1 душову кабіну
Не викликають забруднення одягу та рук
Викликають забруднення одягу та рук
Із виділенням великої кількості пилу або особливо забруднених речовин
  Із застосуванням води

 

6. Визначення погодинного водоспоживання населеного пункту та підприємства

 

Протягом доби водоспоживання на деякі потреби здійснюється дуже нерівномірно. При проектуванні мережі необхідно враховувати цю нерівномірність, та визначати необхідні діаметри труб таким чином, щоб запроектована мережа змогла пропустити необхідну кількість води в будь-яку годину доби.

Для визначення години найбільшого водоспоживання необхідно визначити кількість води, що споживається водоспоживачами кожну годину. Зручно це виконувати табличним способом (таблиця 2.2).

Таблиця 2.2.


Читайте також:

  1. CMM. Визначення моделі зрілості.
  2. I визначення впливу окремих факторів
  3. II. Визначення мети запровадження конкретної ВЕЗ з ураху­ванням її виду.
  4. II. Елементи операційних витрат
  5. II. Мотивація навчальної діяльності. Визначення теми і мети уроку
  6. Ocнoвнi визначення здоров'я
  7. S Визначення оптимального темпу роботи з урахуванням динаміки наростання втоми.
  8. V Потреби та мотиви стимулюють пізнання себе та прагнення до саморозвитку.
  9. V. Інші витрати
  10. А. Визначення розмірів і площі зони хімічного зараження.
  11. Автоматизація водорозподілу на відкритих зрошувальних системах. Методи керування водорозподілом. Вимірювання рівня води. Вимірювання витрати.
  12. Автоматизація обліку витрат на виробництво засобами універсального програмного продукту




Переглядів: 1911

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
По водопровідній мережі | Погодинне водоспоживання в населеному пункті та на підприємстві

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.008 сек.