• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Факторингові компанії – це юридичні особи, які здійснюють послуги з управлінням боргами, торгівлі боргами, викупу боргів, надання кредиту під дебіторську заборгованість.

При управлінні боргами фірма - фактор здійснює управління рахунками фактурами клієнта, веде бухгалтерський облік – продаж, здійснює кредитний контроль та отримує борги.

Послуги фірми - фактора становлять від 0,7% до 2% купівельної вартості боргів клієнта. Купуючи борги клієнта, фактор бере на себе ризики втрат по безнадійних боргах і здійснює страхування клієнта від збитків по безнадійних боргах.

У разі кредитування клієнта під забезпечення дебіторської заборгованості факторингова фірма забезпечує надходження коштів клієнту авансом до моменту отримання боргів.

Плата за факторингові послуги складаєтьсяз плати за управління дебіторською заборгованістю, плати за кредитні операції та комісійні винагороди за обслуговування.

Кредитні спілки -це небанківські фінансові установи, які діють згідно з Законом України "Про кредитні спілки" (14.01.2002 р.).

Кредитна спілка є неприбутковою організацією, заснованою фізичними особами на кооперативних засадах з метою задоволення потреб членів у взаємному кредитуванні та наданню фінансових послуг за рахунок об'єднання грошових внесків членів кредитної спілки.

Головним видом діяльності є господарська діяльність.

Основними видами послуг є:

- позички членам спілки, у тому числі під заставу майна або майнових прав ;

- позички іншим кредитним спілкам;

- поручительство перед третіми особами за своїх членів;

- самоврядування через Асоціацію кредитних спілок України.

Членом кредитної спілки може стати будь - яка фізична особа, якщо вона зробить вступний або пайовий внесок й потім отримує кредит. Кредитні спілки можуть розміщувати тимчасово вільні кошти на депозитних рахунках, придбавати державні цінні папери, займатися благодійністю.

2. Відмінності кредитних спілок від інших фінансових установ

Ринок цінних паперів можна структурувати за стадіями та місцем торгівлі.

За стадіями первинний

вторинний

За місцем біржовий фондова біржа

позабіржовий

Фондова біржа –це ринок, який регулярно функціонує і на якому здійснюється торгівля цінними паперами.

посередницьку

Фондова біржа виконує функції індикативну

регулятивну

Посередницька функція: створює умови для торгівлі цінними паперами емітентам, інвесторам, посередникам.

Індикативна функція: оцінює вартість та привабливість цінних паперів. Проводиться котирування цінних паперів.

Регулятивна функція: організує торгівлю цінними паперами. Встановлює вимоги до емітентів, правила укладання і виконання угод, механізм контролю за діяльністю суб'єктів біржової торгівлі.

Біржа забезпечує прискорення централізації капіталу, розширює межі використання тимчасово вільних коштів, підвищує мобільність акціонерного капіталу, забезпечує перерозподіл капіталу між різними галузями і сферами економіки.

Біржі організовані як акціонерні товариства. Доступ до операцій мають тільки члени біржі.

На біржі виконуються такі операції:

- операції з готівкою;

- операції на строк;

- операції з премією;

- операції з опціоном.

Арбітражер– це особа, що отримує прибуток за рахунок одночасної купівлі – продажу того самого активу. Вважається, що арбітражна операція дозволяє отримати прибуток без ризику і не потребує яких–небудь інвестицій. Здійснення арбітражних операцій сприяє вирівнюванню відхилень у цінах на ті самі активи на різних ринках.

Спекулянт – це особа, що отримує прибуток за рахунок різниці в курсах фінансових інструментів, що може виникнути в часі.

Спекулянт купує активи з метою продати їх у майбутньому. Дії спекулянта збільшують ліквідність ринку. Він приймає на себе ризик зміни ціни за плату. Вони є учасниками біржової ф'ючерсної торгівлі.

Позиційні - утримають відкриті позиції протягом

тривалого періоду (кілька днів чи тижнів)

Спекулянти

(за способами

гри ) Одноденні – залишають відкриті позиції більш

одного дня

Скалпери – торгують за свій рахунок невеликим

обсягом і здійснюють велику кількість угод. Вони не

залишають відкритих позицій наступного дня

Спредери – грають на різниці між котируванням

контрактів з різними місцями постачання.

Хеджер -це особа, що страхує на термінованому ринку свої спотові активи. Вони є основними учасниками ринку ф'ючерсних контрактів.

Цей поділ умовний, тому що:

- спекулянт прагне підстрахуватися (у протилежному випадку він стає гравцем);

- хеджер завжди намагається стати спекулянтом;

- спекулянт і хеджер прагнуть заробляти як арбітражер.

Торговці цінними паперами вправі здійснювати такі види діяльності по випуску і обігу цінних паперів:

а) діяльність по випуску цінних паперів;

б) комісійну діяльність по цінних паперах;

в) комерційну діяльність по цінних паперах.

Діяльністю по випуску цінних паперів визнається виконання торговцем цінними паперами за дорученням, від імені та за рахунок емітента обов'язків по організації підписки на цінні папери чи їх реалізації іншим способом. При цьому торговець цінними паперами за домовленістю з емітентом може брати на себе зобов'язання у випадку неповного розміщення цінних паперів викупити в емітента нереалізовані цінні папери.

Здійснення діяльності по випуску і обігу цінних паперів, як виняткової діяльності, допускається на основі дозволу, видаваного Державною комісією з цінних паперів і фондового ринку. Перелік документів, необхідних для одержання дозволу на здійснення діяльності по випуску і обігу цінних паперів, а також перелік даних, що торговець цінними паперами повинен представляти протягом терміну дії цього дозволу, визначаються Державною комісією з цінних паперів і фондового ринку.

Дозвіл на здійснення всіх чи окремих (крім комісійної) видів діяльності може бути видано торговцям цінними паперами, що має внесений статутний фонд у розмірі не менше 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а на здійснення комісійної діяльності по цінних паперах — не менше 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

При здійсненні виключної діяльності по випуску і обігу цінних паперів допускається здійснення окремих видів діяльності, пов'язаних з обігом цінних паперів, насамперед діяльності по представленню консультацій власникам цінних паперів.

Дозвіл на здійснення будь-якого виду діяльності по випуску і обігу цінних паперів не може одержати торговець цінними паперами, що безпосередньо чи побічно володіє майном іншого торговця цінними паперами вартістю більше 10 відсотків статутного фонду, у тому числі безпосередньо — вартістю більше 5 відсотків статутного фонду іншого торговця.

Торговець цінними паперами, що має дозвіл на здійснення будь-якого виду діяльності по випуску і обертанню цінних паперів, не може безпосередньо побічно володіти майном іншого торговця цінними паперами вартістю більше 10 відсотків статутного фонду, у тому числі безпосередньо — вартістю більше 5 відсотків статутного фонду іншого торговця.

Якщо частка юридичної особи, що не має дозволу на здійснення діяльності по обігу цінних паперів, чи громадянина в статутному фонді декількох торговців цінними паперами перевищує 5 відсотків по кожному торговцю, то ці торговці не можуть здійснювати торгівлю цінними паперами один з одним.

Торговець цінними паперами не може здійснювати торгівлю:

а) цінними паперами власного випуску;

б) акціями того емітента, у якого він безпосередньо чи побічно володіє майном у розмірі більше 5 відсотків статутного фонду.

Відповідно до даної статті безпосереднім володінням майна визнається володіння часток у статутному фонді якого-небудь товариства, непрямим володінням — володіння часткою в статутному фонді такого товариства, що є учасником в іншому товаристві.

При прийнятті доручення на купівлю чи продаж цінних паперів торговець цінними паперами зобов'язаний надавати особі, за рахунок якої він діє, інформацію про курс цінних паперів.

Торговець цінними паперами зобов'язаний представляти фондовій біржі інформацію про всі укладені ним угоди з цінними паперами в терміни і порядку, які визначені правилами фондової біржі.

Особливості ведення бухгалтерського обліку операцій з цінними паперами визначає Державна комісія з цінних паперів і фондового ринку за узгодженням з Міністерством фінансів України і Національним банком України.

Вартість угод, укладених торговцем цінними паперами з іншими торговцями цінними паперами, але не виконаних на даний момент (відкриті позиції), не може перевищувати п'ятикратного розміру власного статутного фонду торговця цінними паперами.

При здійсненні діяльності по випуску цінних паперів, що проводиться одночасно з комерційною чи комісійною діяльністю з цінних паперів, вартість угод, укладених торговцем цінними паперами з іншими торговцями цінними паперами, але не виконаних на даний момент (відкриті позиції), не може перевищувати десятикратного розміру власного статутного фонду торговця цінними паперами.

Продажна чи номінальна ціна цінних паперів, що знаходяться у власності (резерві) торговця цінними паперами, який здійснює діяльність по випуску цінних паперів чи комерційну діяльність по цінних паперах, а також вартість відкритих позицій, разом узятих, одночасно не можуть перевищувати п’ятнадцатикратного розміру статутного фонду торговця цінними паперами. Числення варто здійснювати, виходячи з найвищої продажної чи номінальної ціни.

Торговець ЦП, який здійснює діяльність по купівлі-продажу за дорученням і за рахунок клієнта називається брокером.

Торговець ЦП, який здійснює діяльність по купівлі-продажу від свого імені та за свій рахунок називається дилером.

Зберігач – це комерційний банк або торговець цінними паперами, який має дозвіл на зберігання та обслуговування обігу цінних паперів і операцій емітента з цінними паперами на рахунках у цінних паперах як щодо тих, що належать йому цінних паперів, так і тих, які він зберігає згідно з договором про відкриття рахунка в цінних паперах. Зберігач може вести реєстр власників цінних паперів, щодо яких він здійснює угоди.

У статутному фонді зберігача частка іншого зберігача, брокера, дилера, ІСІ, страхової компанії та іншого інституційного інвестора не перевищує 5%.

Статутний капітал– не менше 100 тис. євро та сформований грошима. Оплата послуг здійснюється за тарифами зберігача, максимальний тариф встановлюється ДКЦПФР за погодженням Антимонопольного комітету.

	Підтвердження прав власності у вигляді виписки про залишки на рахунку ЦП

	Депозитарій		Зберігач

Взаємодія емітента та інвестора з прямими учасниками депозитарної системи.

Депозитарій цінних паперів –юридична особа, яка проводить виключно депозитарну діяльність та може здійснювати кліринг та розрахунки за угодами щодо цінних паперів.

Депозитарна діяльність – надання послуг щодо зберігання цінних паперів незалежно від форми їх випуску, відкриття та ведення рахунків у ЦП, обслуговування операцій на цих рахунках (включаючи кліринг та розрахунки за угодами щодо ЦП та обслуговування щодо операцій емітентів).

Депозитарний договір –договір між зберігачем та обраним ним депозитарієм, за яким депозитарій веде для зберігача рахунки у ЦП, на яких відображаються операції з ЦП, передані зберігачам.

Кліринг –отримання, звірка та поточне оновлення інформації, підготовка бухгалтерських та облікових документів, необхідних для виконання угод щодо ЦП, визначення взаємних зобов'язань, що передбачає взаємозалік забезпечення та гарантування розрахунків за угодами щодо ЦП.

Питання до обговорення

1. Які особливості функціонування банківської системи з погляду надання послуг в Україні.

2. Роль інвестиційних фондів у приватизаційному та постприватизаційному періоді в Україні.

3. Довірчі товариства: надійність, перспективи розвитку, особливості діяльності.

4. Роль пенсійних фондів на фінансовому ринку України. Інтеграційні процеси у цій сфері. Надійність та фінансовий захист страхувальників.

5. Перспективи розвитку лізингових, факторингових компаній.

6. Кредитні спілки: надійність, перспективи розвитку.

7. Проблеми становлення національного ринку з погляду діяльності арбітражерів, спекулянтів, хеджерів.

Читайте також:

1. II. Класифікація видатків та кредитування бюджету.
2. III Етап: Складання карти ризиків авіакомпанії й ранжирування виявлених ризиків
3. IV. КЕРІВНИЦТВО, КОНТРОЛЬ І НАДАННЯ ОРГАНІЗАЦІЙНО-МЕТОДИЧНОЇ ДОПОМОГИ ПРАКТИКАНТАМ.
4. XIV. Надання рекомендацій для зарахування
5. Авіакомпанії
6. Автомати для комбінованої торгівлі
7. Адвокатське бюро, колегія адвокатів, адвокатські фірми, адвокатські контори, юридичні консультації
8. Адвокатські контори, юридичні консультації
9. Адміністративно-правові відносини та юридичні факти
10. Алгоритм надання провізором належної інформації про безрецептурний ЛП під час здійснення фармацевтичної опіки при симптоматичному лікуванні уражень шкіри
11. Антидемпінгове регулювання у світовій торгівлі.
12. Асоційовані підприємства та холдингові компанії

Переглядів: 348