Особливості формування та розвитку політичної думки. Основні напрямки: радянський та емігрантський.Посилення сталінського диктату в Україні. Утвердження радянського тоталітаризму на західноукраїнських землях. Підпільно-партизанська боротьба ОУН – УПА в середині 50-х – середині 60-х років. Процес десталінізації. Нові тенденції в діяльності українського опозиційного руху. Наростання кризових явищ у політичному житті України. Радикальна активізація суспільно-політичних рухів в Україні. Україна на шляху до свободи і незалежності.
Політична ідеологія українського дисидентського руху 60-80-х років. Зародження українського самвидаву (1955 р.) і початок українського дисидентського руху, його склад та форми.«Українська робітничо-селянська спілка» та «Демократична спілка соціалістів», їх програмні цілі. Нелегальні групи та політичні організації Західної України: «Об’єднана партія визволення України», «Український національний комітет», «Український національний фронт». Зародження і розвиток правозахисного руху в Україні. Створення Української Гельсінської Групи в 1976 р. (М. Руденко, П. Григоренко, Л. Лук'яненко, В. Чорновіл). Формування політичних організації: Українська Гельсінська Спілка, Українська Демократична Спілка. Політичні погляди М. Руденко, В. Чорновола, Л.Лук’яненко. Націонал-комуністична течія: І. Дзюба з працею «Націоналізм чи русифікація?».
Зародження новітніх поглядів і підходів у розвитку суспільно-політичної думки післявоєнної української еміграції.Політичні ідеали української діаспори.«Заповіт борцям за визволення» як свідчення завершення еволюції політичних поглядів В. Винниченка. Соціально-політична програма колектократії як складова «теорії конвергенції». З вірою у незламність духу української нації: політологічні студії і прогнози І. Лисяка - Рудницького.