Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Довготермінові кредити банків та інших кредитних інститутів.

Останнім часом поряд з традиційними банківськими тех­нологіями — кредитами — з'явилася нова форма —форфейтинг, яку використовують для фінансування насамперед спільних інвестиційних проектів, і фактично вона трансфор­мує комерційний кредит у банківський.

Взагалі операція "а-форте" — це купівля у кредитора на безобіговій основі боргу, зазначеного в оборотному документі. Покупець (інвестор), який не має на момент укладання контракту необхідної суми фінансових засобів для оплати угоди з придбання певно­го об'єкта, виписує продавцю комплект векселів, загальна вартість яких дорівнює вартості об'єкта, що реалізується, з урахуванням відсотків за відстрочення платежу, тобто за наданий комерцій­ний кредит. Терміни платежів за векселями рівномірно роз­поділені, зазвичай кожний вексель виписують на півроку.

Отриманий комплект векселів покупець враховує у банку без права обороту на себе і одразу отримує гроші за реалізований товар. Таким чином, комерційний кредит надає не сам продавець, а банк, який по­годився врахувати комплект векселів і тим самим узяти весь ризик на себе. Купівля оборотного зобов'язання відбувається, як правило, зі знижкою. Проте форфейтинг для інвестора є відносно дорогою формою кредитування, оскільки кредит він отримує в кінцевому підсумку через посередника (банки). Механізм форфейтингу переважно використовується у двох видах операцій: експортних — з метою сприяння надходжен­ня наявних грошей експортерові, що надав кредит іноземно­му покупцеві, а також фінансових — з метою швидкої реалі­зації довготермінових фінансових зобов'язань.

Використання форфейтингу вигідне і доцільне, коли під­приємству одноразово потрібна велика сума для здійснення інвестицій у придбання нового обладнання тощо з відстрочен­ням платежу на термін від шести місяців до семи років. До того ж така операція вигідна експортерові, бо форфейтер купує боргові зобов'язання за вирахуванням відсотків на весь термін.

Фінансування інвестицій підприємства може також здій­снюватися шляхом отримання іноземних кредитів. Як пра­вило, такі кредити надають так звані фонди допомоги — інве­стиційні інститути, які підтримуються іноземними урядами. Ці фонди надають кредити переважно підприємствам, які ви­готовляють продукцію на експорт або можуть запропонувати ліквідні активи як заставу.

2. Емісія облігацій підприємства. Облігація — цінний папір, що засвідчує внесення його власником певної суми грошових коштів і підтверджує зобов'язання емітента відшкодувати номінальну вартість у зазначений у цінному па­пері термін з виплатою фіксованих відсотків. Облігації всіх видів розповсюджуються серед юридичних і фізичних осіб на добровільних засадах. Володіння облігацією не дає права на участь в управлінні товариством. Облігації можуть бути імен­ними і на пред'явника, відсотковими та безвідсотковими. Курс облігацій на ринку цінних паперів залежить від попиту та пропозиції на них. Тому ринкова вартість кожної конкретної облігації у певний момент часу може бути вищою або нижчою від номінальної.

Крім того, цей вид ресурсів не поширений у зв'язку з нероз­виненістю фондового ринку, неплатоспроможністю попиту та невеликими розмірами статутного фонду більшості підпри­ємств (чинне законодавство обмежує обсяги емісії облігацій у межах не більше 25 % обсягу статного фонду і дозволяє її тільки після повної оплати всіх попередніх емісій акцій). Емі­сійний дохід, який отримують від продажу облігацій, обклада­ється податком на прибуток, тому це джерело фінансування інвестицій можуть використовувати переважно великі підпри­ємства зі значними розмірами статутного фонду, які погоджу­ються нести майнову відповідальність за залучені ними кош­ти.

3. Цільовий державний кредит, спрямований на кон­кретний вид інвестування.

4. Податковий інвестиційних кредит — це відстрочен­ня сплати податку на прибуток, що надається суб'єкту підпри­ємницької діяльності на визначений термін з метою збільшен­ня його фінансових ресурсів для здійснення інноваційно-інве­стиційних програм, з наступною компенсацією відстрочених сум у вигляді додаткових надходжень податку через загальне зро­стання прибутку, що буде отриманий внаслідок реалізації та­ких програм.

5. Інвестиційний лізинг — довготермінова передача на платній основі майна підприємства, машин та обладнання — є однією з перспективних форм залучення позикових ресурсів. Його можна вважати різновидом довготермінового кредиту, що надається в натуральній формі, тобто як довготермінова оренда різноманітного устаткування і транспортних засобів.

Лізингові відносини є, по суті, кредитними угодами, оскіль­ки лізингоодержувач отримує в тимчасове користування вар­тість, втілену в машини та обладнання, на умовах зворотності та платності. Підприємства більшості країн світу вже дав­но практикують оновлення виробничих потужностей за раху­нок лізингу, оскільки лізинг дає змогу не заморожувати влас­ний капітал, заощаджувати на витратах, пов'язаних із воло­дінням майном, встановлювати за погодженням із лізингодавцем гнучкіший, ніж за кредитною угодою, порядок здійснен­ня платежів, можливе також укладання лізингових угод без необхідності застави тощо. Однак у кінцевому підсумку лізин­гова угода, як правило, виявляється дорожчою, ніж кредит, ос­кільки у лізингові платежі обов'язково закладається сума амортизації, а також комісійна винагорода лізингодавцю за надані послуги лізингоодержувача, передбачені договором лізингу. Лізинг може бути дешевшим від кредитної угоди, наприклад, за наявності певних пільг, що, до речі, практикується в багатьох розвинених країнах для стимулювання розвитку лізингу.

Укладанню лізингової угоди передує всебічне дослідження потенційним лізингодавцем фінансового становища підприємства-лізингоодержувача. Лише якщо фінансовий стан клієнта виз­нано задовільним, приймається рішення про укладання лізин­гової угоди.

6. Інвестиційний селенг — це порівняно нова форма залу­чення інвестиційних ресурсів, яка полягає у передачі власни­ком права користування і розпорядження своїм майном за певну плату. До такого май­на можуть належати будівлі, споруди, сировина і матеріали, цінні папери, продукти інтелектуальної праці.


Читайте також:

  1. III. Економічна інтерпретація результатів статистичного дослідження банків
  2. IV. Відмінність злочинів від інших правопорушень
  3. IV. НС у природному середовищі та інших сферах життєдіяльності людини
  4. Аверсивную терапію використовують, як правило, при лікуванні алкоголізму, нікотиновій залежності і деяких інших захворювань.
  5. Автоматизація банківської діяльності в Україні
  6. АКРЕДИТИВ
  7. Акредитив
  8. Акредитив та його форми
  9. Активні операції банків
  10. Активні операції банків з цінними паперами
  11. Активні операції комерційних банків
  12. Активні операції центральних банків.




Переглядів: 350

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Страхова сума відшкодування збитків, викликаних втратою майна. | Кошти фізичних осіб.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.003 сек.