• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Структура та склад персоналу промислового підприємства

На якісний склад персоналу промислового підприємства визначально впливає низка макроекономічних показників, а саме: чисельність населення, у тому числі працездатного віку; рівень зайнятості або рівень безробіття в регіоні, тобто структура трудових ресурсів країни.

Трудові ресурси. Частина працездатного населення країни (або регіону), яка за своїм віком, освітою та фізичним станом відповідає обумовленій сфері діяльності. Відповідно стан трудових ресурсів суттєво впливає на персонал підприємства.

Персонал підприємства. Працівники, які постійно працюють на підприємстві і мають досвід, знання та навички практичної діяльності (роботи).

Персонал промислових підприємств, за особливостями участі в господарській діяльності, поділяють на:

· промислово-виробничий персонал (персонал основної діяльності): персонал самостійних промислових підприємств, підпорядкованих об’єднанню; персонал відокремлених промислових виробничих підрозділів; персонал відокремлених підрозділів (науково-дослідницьких, конструкторських і технологічних організацій, обчислювальних центрів тощо); працівники управління об’єднання, у т. ч. працівники відокремленого апарату об’єднання;

· невиробничий персонал, тобто зайнятий у невиробничій сфері: працівники транспорту, що перебуває на балансі промислового підприємства; працівники будівельних лабораторій, груп проектування.

Для вивчення структури складу працівників підприємства використовують таку класифікацію категорій працівників основної діяльності:

· учні. Особи, які набувають на виробництві тієї чи іншої робочої професії та отримують заробітну плату;

· робітники. Особи, які безпосередньо зайняті виготовленням продукції, а також ті, що виконують допоміжні функції у процесі її виготовлення;

· інженерно-технічні працівники (ІТП). Особи, зайняті підготовкою технологічного процесу, керування виробничим процесом;

· службовці. Працівники, які виконують адміністративні функції, що не вимагають спеціальних технічних знань;

· молодший обслуговуючий персонал (МОП). Працівники, зайняті прибиранням невиробничих приміщень, кур’єри, розсильні, шофери легкових машин, гардеробники;

· працівники охорони. Особи, які виконують функції охорони.

Залежно від функцій, що виконуються, персонал поділяють на такі категорії:

1) "робітники". Працівники, які самостійно займаються виготовленням продукції, і мають відповідну освіту. Робітників поділяють на основних та допоміжних. Склад робітників тієї чи іншої галузі економіки розрізняють за статтю, віком, освітою і кваліфікацією;

2) "службовці". Працівники, які здійснюють підго­товку та оформлення документів, облік та контроль, господарське обслуговування. До них належать особи переважно з середньою, се­редньою спеціальною освітою (касири, діловоди, секретарі та ін.);

3) "спеціалісти". Працівники, які виконують інже­нерно-технічні та економічні роботи. Це люди з вищою освітою, інко­ли мають дві та більше вищих освіти, здатні приймати неординарні інженерні рішення (інженери, технологи, економісти та ін.);

4) "керівники". Особи, які обіймають керівні посади (директори, їх заступники, начальники відділів, голови прав­ління, менеджери та ін.) і які мають одну чи кілька вищих освіти (бажано, щоб одна з них була економічною), а також неабиякі орга­нізаторські здібності.

Кадровий склад, або персонал, підприємства має кількісні, якісні та структурні характеристики, які з найменшим або з найбільшим рівнем достовірності можуть бути визначені за такими абсолют­ними або відносними показниками:

· облікова і наявна чисельність працівників підприємства на кон­кретну дату;

· середньооблікова чисельність працівників підприємства за ви­значений період;

· частка працівників окремих підрозділів у загальній чисель­ності працівників;

· темпи зростання чисельності працівників підприємства за ви­значений період;

· середній кваліфікаційний розряд робітників підприємства;

· частка службовців, із середньою або спеціальною освітою, в загальній чисельності працівників підприємства;

· середній стаж роботи за спеціальністю керівників та спеціалістів підприємства;

· плинність кадрів;

· фондоозброєність праці робітників підприємства.

Явочна (наявна) чисельність враховує усіх працівників, що з’явилися на роботу.

Облікова чисельність. Усі постійні, тимчасові і сезонні працівники, які були прийняті на роботу терміном на один і більше днів незалежно від того, перебувають вони на роботі, чи знаходяться у відпустках, відрядженнях.

Середньооблікова чисельність. Сума середньомісячної чисельності, поділеної на кількість місяців у розрахунковому періоді.

Плинність кадрів оцінюється наступними показниками:

– коефіцієнтом вибуття –

, (4.1)

де – кількість звільнених за певний період; – середньооблікова чисельність працівників за цей же період;

– коефіцієнтом прийняття –

, (4.2)

де – кількість прийнятих працівників підприємства;

– коефіцієнтом плинності –

, (4.3)

де – кількість вибулих працівників підприємства, – кількість звільнених працівників підприємства.

Слід зазначити, що з плинністю кадрів пов'язані досить істотні витрати, а саме:

· прямі витрати на працівників, що звільняються;

· витрати, пов'язані зі спадом виробництва під час заміни кадрів;

· зменшення обсягів виробництва через підготовку та навчання кадрів;

· плата за позаурочні години тим працівникам, що залишилися;

· витрати на навчання персоналу;

· більш високий відсоток браку під час навчання та ін.

Читайте також:

1. B. Тип, структура, зміст уроку і методика його проведення.
2. D-петля, що складається з 8–12 залишків, декілька з яких – дигідроуридинові.
3. I. При підготовці до переговорів визначите склад делегації і її керівника.
4. II. Анатомічний склад лімфатичної системи
5. II. Вимоги до складання паспорта бюджетної програми
6. II. За зміною ступенів окиснення елементів, які входять до складу реагуючих речовин
7. III етап. Аналіз факторів, що визначають цінову політику підприємства.
8. III Етап: Складання карти ризиків авіакомпанії й ранжирування виявлених ризиків
9. III. Вимоги до учасників, складу груп і керівників туристських подорожей
10. III. Вимоги до учасників, складу груп і керівників туристських подорожей
11. III. Географічна структура світового ринку позичкового капіталу
12. ISO 15504. Призначення і структура стандарту

Переглядів: 800