Набір персоналу підприємства та юридичні взаємовідносини між підприємством і його працівниками

Загальна чисельність персоналу промислового підприємства залежить від специфіки підприємства, особливостей його функціонування, належності до певної галузі економіки. Чисельність персоналу буде різною для підприємств масового і серійного виробництва та підприємств одиничного й дослідницького виробництва. Крім того, на підприємстві, яке докорінно диверсифікує свою діяльність, розрахунки чисельності персоналу будуть складнішими, ніж на підприємстві, що тільки розширює обсяги виробництва. Підприємству, на якому виробництво має ритмічний характер протягом усього року, не властиві проблеми сезонності характеру виробництва, у т. ч. і ті, що стосуються розрахунків чисельності персоналу.

При визначенні чисельності та наборі працівників необхідно враховувати такі чинники зовнішнього середовища:

· ринкову кон'юнктуру, пов'язану з тим або іншим видом діяльності;

· циклічність розвитку економіки, передбачення можливого загальноекономічного спаду;

· регіональні особливості ринку праці (переміщення виробничих потужностей у регіони з дешевшою робочою силою);

· державні (урядові) програми та замовлення;

· юридичні аспекти (закони, угоди з профспілками);

· можливості використання тимчасового наймання працівників для надомної праці.

Загальна чисельність промислово-виробничого персоналу підприємства визначається в основному трьома методами:

1) методом коригування базової чисельності;

2) методом розрахунків на основі повної трудомісткості;

3) методом підсумовування.

Головне завдання кадрової політики підприємства – забезпечувати тепер і в майбутньому кожне місце праці персоналом відповідної кваліфікації. Реалізація цього завдання передбачає виконання багатьох функцій, а саме:

· набір персоналу;

· підготовку кадрів;

· оцінювання кваліфікації та дієздатності працівників;

· мотивацію додержання дисципліни;

· контроль додержання працівниками правил гігієни та безпеки;

· забезпечення зв'язків між керівництвом та представниками трудових колективів;

· реалізацію соціальних функцій та ін.

Роботу з кадрами на підприємстві виконують усі керівники (менеджери) та окремі спеціалісти, а також деякі функціональні відділи: відділ кадрів; відділ праці та заробітної плати; відділ технічної освіти; відділ управління персоналом та ін.

У кадровій політиці підприємства розрізняють зовнішній і внутрішній набір персоналу.

Зовнішній набір персоналу. Набір кадрів через оголошення, бюро працевлаштування, систему контрактів підприємств і навчальних закладів.

Внутрішній набір персоналу. Набір кадрів із внутрішніх резервів: заміщення посад у зв'язку з декретними відпустками працівників; перехід із цеху в цех; підвищення або зниження по ієрархічних сходинках.

Ефективна робота персоналу забезпечується тим, наскільки чітко регламентовані трудові взаємовідносини між працівником і працедавцем. Ці взаємовідносини визначаються чинним соціальним і трудовим законодавством.

Основними документами, які забезпечують юридичні аспекти відносин між працівником і працедавцем, є трудовий договір та індивідуальний договір підряду.

Трудовий договір. Документ, що є безпосередньою угодою між підприємством (в особі його адміністрації) та особою, яка влаштовується на роботу. Терміни укладання його різні, і після підписання договору з обох сторін особа зараховується працівником підприємства на підставі наказу.

Індивідуальний договір підряду. Документ, у якому працівник зобов'язується виконувати роботу на замовлення підприємства за обумовлену у договорі ціну.

Крім цих двох документів, існує договір колективного підряду, де виконавцем визначеного обсягу робіт є колектив.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Структура та склад персоналу промислового підприємства	\|	Баланс робочого часу працівників

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.019 сек.