Перенос

Перенос є складовою частиною консультативного контакту. Даний психологічний феномен присутній у будь-яких міжособистісних стосунках, однак у консультативному контакті він набагато інтенсивніший унаслідок природи самого контакту.

Консультант свідомо має авторитет, мало говорить про себе і залишається анонімним, оскільки до нього звертаються за допомогою. Цим полегшується виникнення переносу.

Перенос — це переживання почуттів, потягів, фантазій, установок і захисних механізмів, що виникли в минулому у стосунках із значимими людьми, при актуальній міжособистісній взаємодії. Підкреслимо, реакція переносу являє собою повторення минулого і неприйнятна в сьогоденні.

У консультуванні і психотерапії переносу властиві такі риси:

1. Перенос завжди помилковий у тому розумінні, що клієнт уявляє консультанта у фальшивому світлі, тобто приписує йому риси, властиві іншим людям. Звичайно, помилкові не всі уявлення клієнта; консультантові важливо відрізняти реалістичні реакції від реакцій переносу.

2. Перенос буває позитивним і негативним. Позитивний перенос ґрунтується на залежності клієнта від ідеалізованого образу батька, що любить і опікує, зухвале почуття захищеності і потреба у творчому самовираженні. Наприклад, клієнт, якому в дитинстві бракувало любові, схильний бачити в консультанті людину більш сильну і люблячу, ніж той є насправді. Негативний перенос ґрунтується на випробуваних у дитинстві почуттях відкидання і ворожості. Якщо в консультуванні ці установки не змінюються, терапія стає неможливою.

3. Виникненню переносу сприяють нейтральність консультанта.

Поняття «нейтральність» у психотерапії не має визначення. Нейтральність не ідентична байдужості або дефіцитові дбайливості. Мається на увазі, що консультант безсторонній і не нав'язує клієнтові своїх цінностей. Нейтральність означає приховування від клієнта своїх почуттів, установок, подій життя. Нейтральність консультанта створюють специфічну атмосферу стосунків, що дозволяє виникнути і цілком проявитися переносу. Він виявляється і при відсутності цих умов, однак вони полегшують виникнення переносу і підсилюють його.

4. Перенос — несвідомий процес.

Хоча почуття клієнта стосовно консультанта можуть бути і цілком свідомими, але сам факт, що вони привнесені з інших, більш ранніх стосунків, не усвідомлюється.

5. Перенос частіше виникає у сферах, де є не вирішені дитячі конфлікти зі значимими особистостями.

Люди схильні перекручено сприймати сьогодення, коли вони загрузли в епізодах минулого. У психотерапії і консультуванні цінність переносу велика. Він дозволяє проникнути в минуле клієнта і побачити, яким чином ранній досвід, пов'язаний зі значимими особистостями (батьків, близьких), модифікує реакції сьогодення. Це дуже важливо у випадках, коли розлад поведінки, особисті проблеми постійно «підкріплюється» підступними реакціями переносу. Консультант, як об'єкт переносу, інтерпретує проекції і надає клієнтові змогу поглянути на свою поведінку в ракурсі причинності, щоб позбутися від травм і фантазій минулого. Така робота додає консультуванню характеру «корекції емоційного досвіду».

Рішення, про те, чи варто робити перенос об'єктом обговорення, рівносильне виборові між операцією і консервативним лікуванням. Перший варіант призводить до значимих внутрішніх змін, а другий зберігає status quo. Звичайно, вибір завжди визначається конкретною ситуацією.

У деяких випадках не рекомендується занадто заглиблюватися в реакції переносу клієнта і його інтерпретацію:

· при перекрученому сприйнятті реальності;

· при недостатності часу для роботи з переносом (короткотермінове консультування);

· при відсутності нормального робочого альянсу з клієнтом;

· коли клієнт через ослаблення механізмів психологічного захисту не може бути толерантний до тривоги і фрустрації;

· коли метою консультування є не вирішення глибинних конфліктів, а, наприклад, пристосування до поточних життєвих ситуацій.

Однак, не слід забувати про проблеми, що виникають через нездоланне перенесення у випадку припинення консультативного контакту, коли залишилася без обговорення інтенсивна любов клієнта до ідеалізованого консультанта (позитивний перенос) або ненависть до нього (негативний перенос). Тому консультантові не личить ігнорувати почуття клієнта. Вони повинні бути обговорені, звичайно, із вибором належної глибини обговорення.

Трансформація переносу в процесі консультування схожа на емоційний розвиток дитини. Дитина поступово переходить від думки про батьків як усемогутніх і всезнаючих до більш реалістичного підходу, оцінюючи їх як простих людей, але, проте тих хто займає особливе, важливе становище в її емоційному світі. Подібним чином і клієнт у ході консультування починає реалістичніше оцінювати консультанта; досвід контакту стає складовою частиною психіки самого клієнта.

Перенос у сутності створює умови для інтеріорізації консультанта і сприяє формуванню специфічної, але надійної інстанції, до якої можна звернутися при ускладненнях у житті.

Позитивному переносу завжди властива певна, найчастіше тимчасова ідеалізація консультанта з еротичним відтінком при умовах різностатевості клієнта. Еротична установка у ставленні до консультанта часто виражається побічно — паузами мовчанням, скаргами; маніпулятивними рухами, якщо консультант не прийшов або спізнюється, забуванням сплатити за консультацію, інтересом до особистого життя консультанта; конкуренцією з іншими клієнтами через консультанта; постійним цитуванням його висловлювань і т. п.

Подарунки є також формою вираження почуттів до консультанта. Дарування може означати багато чого й ускладнює консультування: іноді це просто хабар, часом демонстрація бажання мати з консультантом особливі, довірливі стосунки, і завдяки вибору подарунка клієнт хоче довести знання смаку і потреб консультанта. За таких мотивів клієнта консультант повинен відмовитися від подарунка, якщо не бажає бути втягненим в ігри маніпулятивного характеру. Однак у деяких випадках подарунки відбивають щиру вдячність, повагу до консультанта, і відмова від них може образити клієнта. Узагалі в процесі консультування краще уникати подарунків і почекати завершення терапії, тоді подарунок стає приводом до останнього обговорення з клієнтом досягнутих успіхів і відповідності (або невідповідності) подарунка реальній ціні консультування в екзистенціальному розумінні.

Коли клієнти у той чи інший спосіб виражають почуття, консультант повинен ставитися до цього з розумінням. Якщо консультант сприймає почуття клієнта, навіть не відповідаючи на них, консультування стає глибше й інтенсивніше. З іншого боку, клієнти повинні розуміти, що консультант не може бути їх сексуальним партнером. Таке табу допомагає усвідомити життєві обмеження на задоволення бажань.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
ТЕМА 7. ЕТИКА ПОВЕДІНКИ ТА ПРОФЕСІЙНИЙ ЕТИКЕТ КОНСУЛЬТАНТА	\|	Контрперенос

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.021 сек.