Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция






ДЖЕРЕЛА

МЕТА

ЛАБОРАТОРНО-ПРАКТИЧНА РОБОТА № 8

ТЕМА: «Ультиматум Раднаркому»

1.Виявити основні причини розриву відносин між Раднаркомом і Центральною Радою; розвивати в студентів уміння критично аналізувати здобуту з джерел інформацію, обґрунтовувати своє ставлення до даних у них оцінок.

ХІД РОБОТИ

Згідно з попередніми описами.

З «Маніфесту до українського народу з ультимативними вимогами до Української ради» (4 грудня 1917 р.)

«Російський соціалістичний уряд від імені Ради Народних Комісарів ще раз підтверджує незалежність національного права всіх національностей, утисканих царською російською буржуазією, — аж до визнання прав тих національностей відділитись від Росії. Водночас ми, Рада Народних Комісарів, визнаємо право Української Народної Республіки відлучитись цілковито від Росії і ввійти в переговори з Російською Республікою в справі означення союзних і інших спільних взаємин між обома республіками.

Все, що стосується національних прав і незалежності України, ми, народні комісари, визнаємо без обмеження і умов...

Та одначе обвинувачуємо Раду в Україні і наводимо факти, де під покришкою фраз і декларацій щодо національної незалежності вона паде жертвою систематичної буржуазної політики, під якою ані Рада, ані Совєти України не хочуть визнати нашого Совєту над їх країною. На добавок Рада не хоче сповнити жадань Совєтів України щодо негайного скликання їх генеральної асамблеї.

Отака непевна політика здержує нас визнати Раду правдивим представником робочого народу...

Спочатку таке становище дезорганізувало загони на фронті. Виданням нею маніфесту до українських частин на фронтовій лінії Рада знищила єдність бойових сил і спровокувала розділ в часі, коли єдність була можлива, слідувати виробленими шляхами згоди між урядами обох республік. По-друге, Рада завинила в демобілізації тих частин в Україні, що були вірні Совєтам.

По-третє, Рада допомагає змові Каледіна своїм становищем проти впливу Совєтів і вміщуючись в автономні права провінцій Дону і Кубані...

З отих поданих причин Совєт Народних Комісарів закликає Українську Народну Республіку відповісти на слідуючі питання, дані Раді:

1.Чи Рада обіцяє залишити і утриматися від акцій по знищенню спільного фронту?

2.Чи Рада обіцяє відмовити в дозволі тим, що йдуть через українську територію в околицях Дону, Уралу чи іншого місця? Чи хоче зобов'язати себе обіцянкою, що не пропустить військ того роду без уповноваження нашого головнокомандуючого?

3.Чи Рада обіцяє допомогти революційним військам в боротьбі проти контрреволюційних сил кадетів і генерала Каледіна?

4.Чи Рада обіцяє стримати намагання, роблені для знищення військ Совєтів і червоногвардійських одиниць на Україні? Чи обіцяє негайно переслати військові повноваження тим, від кого їх відібрали?

У випадку, якби не прийшла задовільна відповідь впродовж 48 годин, Совнарком буде вважати себе в стані війни за інтереси Совєтів Росії й України. Підписали: В.Ульянов, голова Совнаркому; Л.Троцький, комісар закордонних справ».

Зі статті Йосифа Сталіна «Відповідь товаришам українцям у тилу і на фронті» (17 грудня 1917 р.)

«Конфлікт виник не з питання про централізм і самовизначення, а з таких трьох конкретних питань:

Перше питання. Конфлікт почався з наказів по фронту члена Генерального Секретаріату Петлюри, що загрожували повною дезорганізацією фронту... Петлюра почав у своїх наказах скликати на Україну всі українські частини армії і флоту...

Друге питання. Конфлікт, що почався наказами Петлюри, був загострений політикою Генерального Секретаріату Ради, який почав роззброєння Ради депутатів України. Загони Генерального Секретаріату напали вночі на радянські війська та роззброїли їх.

Третє питання. Конфлікт дійшов до краю, коли Генеральний Секретаріат навідріз відмовився пропустити революційні війська Рад проти Каледіна...

Від свідомості і революційності українських робітників та солдатів залежить закликати до порядку свій Генеральний Секретаріат або перебрати його в інтересах мирного розв'язання небезпечного конфлікту».

З відповіді Генерального Секретаріату Центральної Ради на ультиматум Раднаркому РРФСР (5 грудня 1917р.)

«Генеральний Секретаріат у заяві [Рада] Народних Комісарів про визнання ними Української Республіки убачає або нещирість, або протиріччя самих собі.

Не можна одночасно визнавати право на самовизначення аж до відокремлення і в той же час робити грубий замах на це право нав'язуванням своїх форм державного устрою самовизначених держав, як це робить Рада Народних Комісарів Великоросії...

Звідси випливають і подальші відповіді на запитання Ради Народних Комісарів.

Єдність фронту визнає і Генеральний Секретаріат Української Народної Республіки, але після того, як Рада Народних Комісарів Великороси зруйнувала цей фронт внесенням в нього повної дезорганізації, після того, як більшовицькі частини залишають і оголюють фронт, Генеральний Секретаріат не знаходить можливості єдино силами українських частин охороняти усю величезну лінію фронту...

Що стосується другого питання про пропуск частин через територію Української Народної Республіки, то Генеральний Секретаріат займає певну позицію: він признає право на самовизначення кожної національності або області аж до відокремлення, тому нав'язування Великороси, Дону, Уралу, Сибіру, Бессарабіі або кому іншому свого сприйняття політичного управління Генеральний Секретаріат не вважає логічним і можливим...

Нарешті, відносно четвертого питання, чи буде Рада роззброювати неукраїнський полон. Генеральний Секретаріат заявляє, що на території Української Народної Республіки влада належить демократії України. Всілякі замахи збройної сили на цю владу будуть придушуватися тією ж сило ю»

Завдання А. Уважно ознайомтеся з документами, враховуючи аргументи кожної зі сторін. Уявіть себе сучасником і учасником тих подій. Визначіть своє ставлення до цього конфлікту. Свою думку обґрунтуйте.

Завдання Б, В. Проаналізуйте ультиматум Раднаркому за таким планом:

1. Ставлення радянського уряду до УНР.

2. Умови дипломатичного визнання УНР.

3. Можливі наслідки ультиматуму для УНР. Дайте власну оцінку цьому документові.

МЕТОДИЧНІ ПОРАДИ

Ця робота не належить до надто складних, але виконання її за завданням А потребує часу для роздумів, тому краще, коли це дослідження учні виконають удома.


Читайте також:

  1. А джерелами фінансування державні капітальні вкладення поділяються на централізовані та децентралізовані.
  2. Активність особистості та її джерела, спрямованість особистості
  3. Альтернативні джерела формування підприємницького капіталу
  4. АНАЛІЗ ОБОРОТНИХ АКТИВІВ ЗА ДЖЕРЕЛАМИ ЇХ ФОРМУВАННЯ
  5. Аналіз співвідношення активів із джерелами їх фінансування
  6. Антропогенне забруднення природного середовища. Джерела забруднень
  7. Антропологічні джерела
  8. Банківське право України: поняття , предмет регулювання, джерела і система
  9. Безперебійні джерела живлення
  10. Бюджетний дефіцит та джерела його фінансування.
  11. Бюджетний дефіцит, його суть, причини виникнення та джерела фінансування
  12. Бюджетний дефіцит: причини виникнення та можливі джерела покриття




Переглядів: 671

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
ДЖЕРЕЛА | ДЖЕРЕЛА

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.005 сек.