Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник






ДЖЕРЕЛА

МЕТА

ЛАБОРАТОРНО-ПРАКТИЧНА РОБОТА № 21

ТЕМА: «Голод 1946-1947 років»

З'ясувати основні причини й наслідки голоду 1946-1947 років в Україні; розвивати у студентів уміння працювати з різними історичними джерелами, зіставляти й критично аналізувати наявну в них інформацію, обґрунтовувати своє ставлення до викладених у них фактів.

ХІД РОБОТИ

1. Ознайомтеся з джерелами й завданням.

2.Обміркуйте засоби його виконання й визначить основні етапи роботи.

3.Проаналізуйте джерела, фіксуючи підсумки в зошитах.

4.Зробіть узагальнення у вигляді висновків.

5.Підготуйтеся до короткого усного звіту про свою роботу.

Дані про врожайність зернових в Україні в 40-х роках

Рік
Врожайність (у центнерах з га) планова фактична
8,6 10,8 7,0 6,9 3,8

Дані про валовий збір зернових в Україні у 40-х роках

 
зібрано план здачі лишки
Валовий збір (млн..пудів) 1330  
                 

Дані про еквівалент обміну 1 центнера жита

За 1 центнер жита можна було придбати: 1928 р. 1925 р.
Ситець(м) Цукор(кг) Олія(кг) 0,9 0,5

Дані про харчування за 1 трудодень у ІV п'ятирічниці

Кількість колгоспів (у % до загального числа колгоспів України) Оплата за 1 трудодень
більш як 1 крб.
від 60 коп. до 1 крб.
до 60 коп.
взагалі не видавали грошей

Кількість судових справ про злочини голів колгоспів за 1946 рік і 1 квартал 1947 року

Розглянуто справ Виправдувальні вироки 1681 (16% усіх голів колгоспів) 16

 

Лист колгоспників с. Попелюхи Піщанского району Вінницької області до Микити Хрущова (першого секретаря ЦК КП(б)У, Голови Ради Міністрів УРСР) (весна 1946 р.)

«Микито Сергійовичу, батечко наш, заступник. Важко нам, обірвані ми всі, голі й босі, брудні й голодні, на людей не схожі, гірше худоби живемо. Ніколи нам не було важко, як в цю хвилину, люди з голоду мруть, діти віднедоїдання і хвороб стають каліками. Харчуємося ми лободою, корою, а у кого є гроші, їдуть у місто і купують хліб у комерційних магазинах, але за хлібом іти далеко - 140— 160 км, а у нас ніхто не продає, з колгоспу ми нічого не отримали, і немає надії, все згоріло, а ярина дуже слабка і, як виконаємо план, то всі подохнемо. Багато хто з колгоспників збирається виїжджати на Кавказ і в Середню Азію, там всі говорять, що життя багате і дешеве, а Україна зубожіла, і ніхто на неї не звертає уваги. Живуть зараз гарно тільки хитруни, спекулянти, шахраї, злодії, а їх багато. А простій людині не добитися правди, всі на неї кричать і не вірять.

По зведеннях, наш район самий відсталий в області, надій ніяких, усі ми вбиті горем, із злиднів нам не вийти.

Якщо Ви, Микито Сергійовичу, нам не допоможете, то у нас сил уже не вистачає, а із області нас ніхто не чує, з кожним роком все гірше і гірше. Колгоспи, як не працюй, а гарантії немає, що отримаєш. В селі було шумно, а тепер вже ніхто ні свят, ні весіль не справляють, всі збідніли, і нікого це не цікавить. А молодь наша ходить в ганчір'ї, і їм не до веселощів, а комсомольці і партійці мовчать. В газетах пишуть, що все добре, а де добре, а в нас все погано. В районі все погано, гірше, ніж було 10 років тому. І базару немає, і церкву повалили, і ставок повалили, і лазня не працює, наші родичі з Піщанки кажуть, що Піщанка стала гірше, ніж село.

Люди всі змінилися - худі, чорні, злі. Говорять, що тепер правди немає, але правда повинна бути. Ми просимо у Вас підтримки, Микито Сергійовичу, зверніть увагу на наше село Попелюхи Піщанського району. Допоможіть нам хотя у цьому році»134.

З «Мемуарів» Микити Хрущова (1967-1971рр.)

«1946 рік був дуже посушливий, сільське господарство в країні дуже потерпіло... Неврожай був спричинений важкими кліматичними умовами, а крім того, слабкою механізацією сільського господарства, підірваного нестачею тракторів, коней, волів. Бракувало робочої тяглової сили. Організація робіт також була погана: люди поверталися з армії, бралися за роботу, але ще не притерся кожен як слід до свого місця, та й кваліфікацію багато хто втратив, а інші зовсім її не мали. Як наслідок ми одержали дуже поганий врожай.

Не пам'ятаю, який нам тоді спустили план: десь близько 400 млн. пудів або ще більше. План установлювали вольовим методом, хоч в органах преси й офіційних документах він «обґрунтовувався» науковими даними, тобто зняттям метрівок та перерахуванням біологічного врожаю зі знижкою на власні витрати, на витрати для утримання людей, худоби й на товарні лишки. При цьому виходили переважно не з того, що буде вирощено, а з того, скільки можна одержати, власне вибити, з народу в засіки держави. І ось почалося це вибивання. Я бачив, що рік загрожує катастрофою...

...Назрівав голод. Я доручив підготувати документи до Ради Міністрів СРСР з показом наших потреб. Ми хотіли, щоб нам дали картки з централізованим забезпеченням не тільки міського, а й сільського населення...

Хоч я запевняв, що записки, які я посилав, відображають справжнє становище і Україна потребує допомоги, та тільки ще більш викликав у Сталіна гнів. Ми нічого з Центру не одержували. Почався голод. Стали надходити сигнали, що люди вмирають. Подекуди почалося людоїдство. Я одержав повідомлення, що під невеличким містом Васильковом, районним центром поблизу Києва, знайдено людську голову й ступні ніг. Тіло, мабуть, з'їли. Були й інші такі випадки.

Кириченко, який був тоді секретарем Одеського обласного комітету партії, сказав мені, що він їздив в один з колгоспів перевірити, як люди перезимовують. Йому запропонували зайти до однієї жінки, що працювала в цьому колгоспі. Ось як він розповідав про це: «Я бачив жахливу картину. Жінка різала на частини труп своєї дитини, що лежав на столі. При цьому вона промовляла: «Маланку ми вже з'їли. Тепер ось засолимо Іванка, протримаємося ще трохи». Уявляєш собі все це? Ця жінка з голоду збожеволіла й різала своїх дітей!»

Я доповідав про все це Сталіну, але у відповідь викликав гнів: «М'якотілість! Вас дурять, зумисне розказують таке, щоб розжалити і змусити витратити резерви»135.

Завдання А.Проаналізуйте документи і статистичні дані й з'ясуйте справжні причини голоду 1946-1947 років в Україні, визначить перелік заходів, які, на вашу думку, потрібно було тоді вжити, щоб запобігти кризі сільського господарства. Свою думку обґрунтуйте.

Завдання Б. Зіставте статистичні дані з наявною в листі колгоспників і «Мемуарах» М.Хрущова інформацією і визначить:

1. Причини голоду (зазначте спершу найголовніші причини, далі - другорядні).

2. Методи керівництва сільським господарством.

3. Масштаби голоду.

4. Спрогнозуйте наслідки голодомору середини сорокових років. Визначіть справжніх винуватців трагедії сільського населення України в 40-х роках.

Завдання В. Спираючись на аналіз документів, визначить основні причини голоду 1946-1947 років.

МЕТОДИЧНІ ПОРАДИ

Невелика кількість годин, що відводяться на вивчення всієї теми «Україна у післявоєнний період (1945-1955 рр.)», не дає можливості організувати цю роботу безпосередньо на уроці. Тому основним варіантом виконання її буде домашнє дослідження зі звітом під час вивчення цього питання. Для підвищення пізнавальної активності студентів, що слухатимуть звіт на уроці, слід запропонувати таке завдання: «Згадайте голодомор 1932-1933 років, його причини, масштаби, наслідки, мето­ди державного втручання в сільське господарство. Уважно прослухайте матеріал про голод 1946-1947 років і порівняйте ці трагічні події в історії України, скориставшись таблицею.

 

  Голод 1932 – 1933 рр. Голод 1946 – 1947 рр.
1. Причини    
2. Масштаби    
3. Методи викачування продовольства з села    
4. Можливі наслідки    

 

У групах, де переважають студенти з високим і середнім рівнем розвитку розумових умінь і навичок, до таблиці можна ще додати графу «Голод 1921-1923 рр.»

М. Коваль, один з авторів навчального посібника з історії України, наводить цифру 800 тисяч зареєстрованих голодних смертей. Це значно нижче, ніж число жертв голодомору 1932-1933 років. Чим ви можете це пояснити? Обґрунтуйте свою думку.

Березневий (1947 р.) Пленум ЦК КП(б)У визнав за недоцільне поєднання посад голови Ради Міністрів УРСР і Першого секретаря ЦК КП(б)У й ухвалив затвердити першим секретарем ЦК КП(б)У Л.Кагановича з тим, що М.Хрущов залишиться Головою Ради Міністрів УРСР. Водночас Й.Сталін поєднував ці посади на союзному рівні. Як ви гадаєте, чи не мало інших підстав усунення М.Хрущова з посади Першого секретаря ЦК КП(б) України? Обґрунтуйте свою думку.

Орест Субтельний вважає, що радянське керівництво використовувало сільськогосподарські труднощі 1946 року, щоб відібрати в селян землю й реманент, які їм удалося «приватизувати» під час війни». Як ви ставитесь до такого твердження? Обґрунтуйте свою думку».


Читайте також:

  1. А джерелами фінансування державні капітальні вкладення поділяються на централізовані та децентралізовані.
  2. Активність особистості та її джерела, спрямованість особистості
  3. Альтернативні джерела формування підприємницького капіталу
  4. АНАЛІЗ ОБОРОТНИХ АКТИВІВ ЗА ДЖЕРЕЛАМИ ЇХ ФОРМУВАННЯ
  5. Аналіз співвідношення активів із джерелами їх фінансування
  6. Антропогенне забруднення природного середовища. Джерела забруднень
  7. Антропологічні джерела
  8. Банківське право України: поняття , предмет регулювання, джерела і система
  9. Безперебійні джерела живлення
  10. Бюджетний дефіцит та джерела його фінансування.
  11. Бюджетний дефіцит, його суть, причини виникнення та джерела фінансування
  12. Бюджетний дефіцит: причини виникнення та можливі джерела покриття




Переглядів: 789

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
З наказу УПА 4.14 (21 вересня 1943 р.) | ДЖЕРЕЛА

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.03 сек.