ДЖЕРЕЛА

МЕТА

ЛАБОРАТОРНО-ПРАКТИЧНА РОБОТА № 22

ТЕМА: «Українська робітничо-селянська спілка Левка Лук 'яненка»

Ознайомити студентів із зародженням правозахисного руху та громадського опору в Україні, що виявилося у створенні Української робітничо-селянської спілки; розвивати у студентів навички розбору джерел, зведення інформації, обґрунтування власного судження.

ХІД РОБОТИ

Згідно з попередніми описами.

З «Життєпису» Левка Лук 'яненка (1988р.)

«За 1950 рік після відпустки додому, коли і по Україні, і вдома панували суцільні злидні, прийшов до таких думок: треба боротися за самостійну Україну. Це мій життєвий шлях. Цьому я присвячу своє життя... Найбільше зможу зробити, якщо посідатиму найвищу (відповідно до масштабів своїх здібностей) посаду в державі, а поза як влада в СРСР зосереджена в партії, то моя посада має бути посадою в партії... Цього не можна досягти без вищої освіти та членства в партії. А поза як для молоді шлях до партії лежить тільки через комсомол, то мені треба вступити до комсомолу...

Обдумуючи Хмельницького та Шевченкове «Якби то ти, Богдане п'яний...», я побачив, що не можна діяти за думкою: тепер роблю народові зло, але за допомогою цього зла підіймуся до високої посади і тоді зроблю велике добро народові...

Хмельницький уклав договір з Олексієм Михайловичем, щоб втягнути Росію у війну з Польщею і тим полегшити будівництво незалежної української держави. Росію він втягнув у війну з Польщею, а коли почав готувати розрив з Москвою, його московський посол отруїв. Перше він зробив, друге не зробив. Для нього договір був методом, за допомогою якого хотів зміцнювати Україну, реально ж став метою. Що думав - пішло у небуття, що зробив - стало історичним фактом: замість великої вільної України маємо триста років безпросвітного рабства...

За півроку в Радехівському районі дійшов порозуміння зі Степаном Віруном та Василем Луцьковим про створення підпільної партії під назвою Українська робітничо-селянська спілка (УРСС). Для географічного розширення УРСС в середині 1959 року перейшов до Глинянського району. Написав програму УРСС. Щоб усунутися від партійної роботи і мати більше вільного часу, перевівся з райкому партії до адвокатури і дійшов порозуміння з адвокатом Іваном Кандибою та інженером-землевпорядником Олександром Любовичем зі Львова.

Для розширення географії УРСС Кандиба перевівся до адвокатури м. Перемишляни.

7.11.1960 р. у Львові І.Кандиба, С.Вірун. В.Луцьків, Ващук і я відбули першу фундаторську зустріч, обговорили програму і через її гострість вирішили її знищити і доручили мені написати до наступної зустрічі, що мала відбутися 22.01.1961 року, іншу програму, м'якшу.

Я написав проект нової програми, що в слідчих матеріалах пройшла під назвою «нотатки».

20 і 21 січня у справі УРСС заарештували Івана Кандибу, Степана Віруна, Олександра Любовича, Василя Луцькова і мене, а трохи згодом Івана Кіпіша та Йосипа Боровицького.

У травні 1961 року Львівський обласний суд засудив мене до страти, Кандибу до 15 років, Віруна до 11 років, Луцькова, Любовича, Кіпіша і Боровицького до 10 років ув'язнення кожного.

...Верховний суд УРСР замінив мені страту на 15 років ув'язнення, а Кіпішу і Боровицькому замість десятьох присудив по сім років ув'язнення...

У програмі УРСС записано: «Методи досягнення нашої мети мирні, конституційні». Агітація і пропаганда - ось способи діяльності УРСС.

...Завдання діячів проміжних стадій, коли попередній масовий рух зазнав поразки і видихнувся, а до нового масового руху ще далеко, в тому й полягає, щоб боротися супроти апатії, зневіри в свої національні здібності, супроти розчарувань та трактування поразки як вироку невблаганної долі. Завдання полягає в підготовці народу до нового масового руху за національну свободу. Для такої праці потрібні не скоростріл з багнетом, а натхненне слово з вірою в перемогу добра над злом, свободи над рабством, залежних, колоніальних народів над імперією. Тому

Сміле слово - то наші гармати,

Світлі вчинки - то наші мечі...

(П.Грабовський.)

Я не боюсь тюрми і ката –

вони для мене не страшні.

Страшніш тюрма у рідній хаті,

Неволя в рідній стороні...

(О.Кониський)»

Завдання. Виходячи з аналізу джерела, визначити, що дало поштовх до виникнення і яким були програмна мета і спрямування Української робітничо-селянської спілки, а також її склад. Дайте оцінку заходам влади щодо її членів.

МЕТОДИЧНІ ПОРАДИ

Як і в попередніх роботах, вчителеві досить обмежитися домашнім дослідженням кількох студентів і їхнім звітом у групі під час вивчення нового матеріалу. Тоді ж можна запропонувати групові пізнавальні завдання. «У своєму «Життєпису» Левко Лук'яненко залічує себе до нової генерації, що прийшла на зміну «патріотам УПА». Чи поділяєте ви його погляди на УПА як патріотичну формацію? Що спільного і відмінного в поглядах і діях членів Української робітничо-селянської спілки і вояків УПА? Обґрунтуйте свою думку.

Орест Субтельний називає Українську робітничо-селянську спілку «групою юристів». Чому? Чи бачите ви відмінність у поняттях «спілка» і «група»?»

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
ДЖЕРЕЛА	\|	ДЖЕРЕЛА

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.103 сек.