Експортне фінансування - залучення, забезпечення і використання фінансових коштів в цілях здійснення експортної угоди.
В основі такої угоди лежить не лише торгівля товарами народного споживання, але й поставка машин і обладнання, продаж нематеріального майна (права, ліцензії).
Експортне фінансування повинно бути пов’язане безпосередньо з конкретним договором про поставку товарів і послуг, в якому урегульовані права і обов’язки продавця (постачальника) і покупця (підрядника).
При фінансуванні експорту використовуються практично всі форми кредитів, які використовуються для внутрішньої торгівлі. Утворились і особливі форми фінансування, які знаходяться у тісному зв’язку з наданими іноземному партнеру умовами платежу, рис. 5.1.
Рис. 5.1.Форми фінансування експорту.
Фінансування експорту може бути отримано звичайними і нетрадиційними методами і надаватись банками, небанківськими установами або державними організаціями. Різні методи фінансування експорту подано в табл.5.1.
Таблиця 5.1.
Основні способи фінансування експорту
Види фін-ня
Звичайні або традиційні методи фінансування
Нетрадиційні методи фін-ня
Короткострокове
1.1.Незабезпечений овердрафт у національній або іноземній валюті
1.2.Аванси під інкасо
1.3.Врахування або купівля векселів / чеків банком
1.4.Акцептні кредитні лінії
1.5.Аванси покупця
1.1.Експортний факторинг
1.2.Кредити експортних посередників
1.3.Фінансування через комісійні фірми
Середньострокові
2.1.Позика в нац. валюті
2.2.Позика в ін. валюті
2.3.Кредит спеціальної держ. установи