Відмінності між договором дарування та договором позички такі.

- річ, яка передана як подарунок, надходить у власність обдарованої особи, тоді як у відносинах позички річ передається лише у користування та має бути повернута її власникові.

- передачею речі обдарованому договірні відносини між сторонами припиняються, тоді як у договорі позички вони в цей момент практично лише виникають.

Відмінність між договором позики та договором позички:

· предметом позики є гроші та речі, визначені родовими ознаками; предметом позички – індивідуально визначені неспоживчі речі

· предмет передається за договором позики у власність, за договором позички – у користування

· позичальник за договором позики повинен повернути ту саму суму грошей чи ту саму кількість речей, за договором позички – має повернути ту ж річ , що і була надана у користування

· договір позики може бути як оплатним так і безоплатним, договір позички є виключно безоплатним

Сторонами договору позички є позичкодавець та користувач. В їх ролі, як правило, можуть виступати будь-які фізичні та юридичні особи.

За загальним правилом, позичкодавцемможе бути особа, яка наділена правом розпоряджатися річчю. Як правило, це є власник речі. Інші особи, які здійснюють управління майном (на підставі права довірчого управління, договору комісії, права оперативного управління або повного господарського відання тощо) можуть бути позичкодавцями лише за згодою власника (ч. 1 ст. 829 ЦК України).

Користувач— це особа, яка отримує майно у безоплатне користування. За загальним правилом, в ролі користувача може виступати будь-яка особа. Але за бажанням позичкодавця отримувати в позичку ті чи інші речі можуть лише спеціальні суб'єкти. Так, наприклад, вуз має право надати право користування бібліотекою лише своїм студентам.

Об'єктомпозички можуть бути лише індивідуально-визначені неспоживні речі (ч. 1 ст. 760). Проте, як правило, здебільшого у позичку передаються речі, не призначені для комерційного використання.

Строк- договір позички може бути укладений як на визначений строк,так і без зазначення строку. Визначений строк має бути встановлений у договорі. Якщо строк у договорі не вказаний, строк визначається відповідно до мети користування майном (ст. 831 ЦК України). При цьому тут також діє положення ч. 2 ст. 763, яка встановлює, що "кожна із сторін договору найму, укладеного на невизначений строк, може відмовитися від договору у будь-який час, письмово попередивши про це другу сторону за один місяць, а у разі найму нерухомого майна — за три місяці".

Формадоговору позички визначається як загальними правилами про форму угод, так і спеціальними нормами ст. 828 ЦК України. Так, ч. 1 ст. 828 дозволяє використовувати усну форму договору лише у відносинах між фізичними особами щодо речей побутового призначення.Для інших договорів (між юридичними особами, між фізичними та юридичними особами, а також між фізичними особами, але щодо речей непобутового призначення) обов'язковою є письмова форма. Для деяких видів майна закон передбачає нотаріальну форму договору позички. Так, відповідно до ч. 4 ст. 828 нотаріально посвідчується договір позички транспортних засобів за участю фізичних осіб. А відповідно до ч. З ст. 847, яка відсилає до норм ст. 793 ЦК України, нотаріальному посвідченню також підлягає договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (або її частини) на строк один рік і більше.

Істотними умовамидоговору позички є

- предмет

- безоплатність.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Основною класифікацією договорів лізингу є	\|	Обов'язки позичкодавця

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.