ФУНКЦІЇ РИНКУ ПРАЦІ

ПЕРЕВАГИ ТА НЕДОЛІКИ РИНКУ ПРАЦІ

Переваги ринку праці в Україні:

> полегшить та прискорить процес узгодження особистих, колективних та загальнонародних інтересів при розміщенні працівників в системі суспільного поділу праці;

> надасть необхідну гнучкість процесу підготовки та розподілу робітників та спеціалістів;

> буде сприяти підвищенню ефективності праці за рахунок раціонального розміщення працівників за соціальними сферами виробництва;

> буде виконувати функцію зв'язуючої ланки між професійною підготовкою працівників та їх використанням;

> поліпшить вибір людьми професій у відповідності до їх здібностей і бажань, з врахуванням суспільних потреб;

> буде сильним важелем регулювання індивідуальних доходів, наближення їх до суспільне необхідного рівня з врахуванням кваліфікації та дефіцитності професій;

> в результаті конкуренції роботодавців за залучення кращих працівників поліпшить умови праці та індивідуального відтворення робочої сили;

Ø буде сильним засобом оптимізації потоків розподілу та перерозподілу працівників.

Недоліки ринку праці в Україні:

> розвиток ринку праці, як правило, супроводжується відродженням та поглибленням товарно-грошового фетишизму;

> групові та особисті інтереси відособлених групових та індивідуальних виробників, як правило; будуть переважати над загальльнонародними цілями та завданнями;

> ринку праці притаманна стихійність, яка загострює проблеми працевлаштування населення і ускладнює реалізацію права на працю і доходи. Більш жорсткими стануть вимоги до професіоналізму, посилиться динамічність структурних змін у виробництві, з'явиться безробіття, знизиться життєвий рівень частини населення. В результаті можливим стає виникнення соціальної напруги.

Під функціями розуміють рід та вид діяльності. Сучасний ринок праці виконує такі з них:

^ суспільного поділу праці. Ринок праці розмежовує найманого працівника та роботодавця, розподіляє найманих працівників за професіями та кваліфікацією, галузями виробництва та регіонами;

^ інформаційну. Ринок дає учасникам процесу купівлі-продажу товару "робоча сила" інформацію щодо умов найму, рівня заробітної плати, пропозиції робочих місць та робочої сили, якості робочої сили тощо.

^ посередницьку. Ринок праці встановлює зв'язок між роботодавцями та найманими працівниками, які виходять на ринок для задоволення взаємних інтересів і потреб щодо вигідних умов купівлі-продажу товару робоча сила

^ ціноутворюючу. Це основна функція ринку праці, який встановлює рівновагу між попитом і пропозицією робочої сили.

^ стимулюючу. Ця функція полягає в тому, що ринок розвертає економіку лицем до потреб людей, робить всіх учасників конкурентного процесу матеріально зацікавленими в задоволенні цих потреб.

^ оздоровлюючу. Завдяки конкуренції, суспільне виробництво звільняється від економічно слабких, нежиттєздатних підприємств,

^ регулюючу. Ринок взагалі впливає на всі сфери економіки і перш за все на виробництво. Він дає відповіді на запитання ІЦО, ДЛЯ КОГО, ЯК виробляти.

31 ТИПИ РИНКІВ ПРАЦІ

Типи ринків праці можна розглядати а різних точок зору. Розрізняють такі структурні ознаки класифікації ринків праці територіальний, соціальний, професійний підходи; ланки суспільного виробництва; кількісне співвідношення покупців та продавців товару "робоча сила"; умови конкуренції.

З точки зору територіального підходу бувають ринки праці:

• внутрішній — місцевий, регіональний, національний;

• зовнішній — транснаціональний та світовий.

В залежності від соціального підходу виділяють ринки:

• робочих кадрів (працівників переважно фшичноі праці);

• спеціалістів та менеджерів (працівників переважно нефізичної праці).

Залежно від професій розрізняють ринок, наприклад, верстатників, зокрема, токарів, шліфувальників і т. п.

З точки зору ланки суспільного виробництв виділяють ринки праці:

• внутрішньофірмовий, тобто ринок праці підприємства, фірми. установи, організації тощо;

• галузевий;

• національний. Даний тип ринку праці співпадає з однойменним типом ринку за територіальною ознакою.

З точки зору умов конкуренції розрізняють ринки праці:

• необмеженої конкуренції (повної конкуренції, вільний ринок);

• обмеженої конкуренції (неповної конкуренції). Кожному з типів ринків притаманний свій механізм ціноутворення в залежності від співвідношення попиту та пропозиції. Кожному з типів ринків в певний період часу відповідають свої шкали та графіки попиту і пропозиції робочої СИЛИ, Донедавна за умов адміністративно-командної економіки в Україні ринок праці виступав у формі монополії, при якій безлічі продавців робочої сили протистояв по суті один покупець — держава, що була єдиним власником засобів виробництва. Сьогодні формуються нові категорії роботодавців. Тому вже можна говорити про частковий перехід до такої форми ринку праці, як олігополія, при якій обмеженій кількості роботодавців (блиаько 5-7) протистоїть велика кількість претендентів на робочі місця. Ця форма ще близька до абсолютної монополії, без ліквідації якої неможливо сформувати дійовий, повноцінний, високоефективний ринок праці. Його бажано в перспективі розвивати в напрямку поступового переходу від олігополії до обопільної поліполії.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Баланс трудових ресурсів	\|	ТЕОРЕТИЧНІ ПІДХОДИ ДО АНАЛІЗУ ГИІІКУ ПРАЦІ

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.003 сек.