РЕГУЛЮВАННЯ ПОПИТУ НА РОБОЧУ СИЛУ

Попит та пропозиція робочої сили на ринку праці

Індивідуальний попит залежить від таких факторів:

^ попиту на продукцію фірми, тому що робоча сила потрібна роботодавцю перш за все як виробничий ресурс для створення нових товарів та послуг.

^ стану виробництва;

^ якості індивідуальної робочої сили (освіти; професіоналізму).

Аналіз факторів, які впливають на величину попиту, дозволяє регулювати його. За умов появи значної кількості тимчасово незайнятих працівників, які звільняються в основному з виробничої сфери внаслідок структурної перебудови економіки, ліквідації збиткових підприємств з'являється необхідність у стимулюванні попиту на робочу силу. Останнє передбачає стимулювання створення робочих місць і розвиток продуктивних сил та нестандартних форм зайнятості, прямі інвестиції в створення і реконструкцію робочих місць, створення тимчасових робочих місць тощо. Зокрема, державна програма сприяння зайнятості може включати такі заходи:

^ встановлення системи пільгового оподаткування та кредитування для галузей і регіонів, де бажано збільшення попиту на робочу силу;

^встановлення юридичних обмежень зростання зайнятості (надання можливості індивідуального регулювання робочого часу, ліквідація обмежень на кількість найманих працівників);

^ відшкодування підприємству витрат, обумовлених пошуком, навчанням і наймом на роботу працівників;

^сприяння в забезпеченні підприємства матеріальними ресурсами, гарантування збуту продукції тощо за умови збільшення підприємством робочих місць;

^ прямі виплати підприємствам за кожного найнятого працівника;

^ створення умов економічної зацікавленості підприємств в забезпеченні зайнятості інвалідів, молоді та інших груп населення, менш конкурентоздатних на ринку праці (встановлення пільг по виплатах в бюджет за використання робочої сили цих груп населення, дотації для створення спеціалізованих робочих місць та організації профнавчання і т.п.).

І навпаки, часто виникають економічні ситуації, для яких необхідно використати методи скорочення попиту на робочу силу, зокрема:

^ встановлення додаткових податків аа використання робочої сили;

^ жорстка Кредитна політика;

^ встановлення підприємству одноразових виплат в бюджет за наим працівників певної категорії;

^зниження інвестицій;

^скорочення або відміна гнучких форм зайнятості тощо.

35 СУКУПНА ПРОПОЗИЦІЯ НА РИНКУ ПРАЦІ

Як відомо, пропозиція – це узагальнюючий термін, який описує поведінку потенційних та фактичних продавців товару. При цьому визначаються обсяг, шкала та крива пропозиції. Обсяг пропозиції — це кількість товару, який продавці бажають продати за деякий час.

Індивідуальний продавець пропонує на ринку праці:

• кількість робочих годин на тиждень, місяць, рік, протягом яких індивід бажає працювати, знаходячись на ринку праці;

• інтенсивність праці, яку людина проявляє в процесі виробництва продуктів (Е);

• рівень здібностей, підготовки (загальної, професійної) та досвід індивіда (ТЄ).

з точки зору вузького підходу до визначення обсягів сукупної пропозиції на ринку праці, пропозицію в поточному періоді складатиме частина економічно активного населення, яке є тимчасово незайнятим і активно шукає роботу самостійно, або через відповідні служби. Саме воно потребує матеріальної допомоги та допомоги в працевлаштуванні в поточному періоді.Потенційними джерелами пропозиції в такому випадку є всі працюючі за наймом, найняте поза ринком праці населення, незайняте економічно активне населення та тимчасово непрацездатні, які не втратили працездатності повністю і можуть повернутись на ринок праці. Отже потенційні джерела пропозиції можуть проявитись в майбутніх періодах, тому інформація про них є важливою при розробці програм зайнятості.

Таким чином, джерелами пропозиції робочої сили на ринку праці можуть бути як зайняте, так і незайняте, як працездатне, так і непрацездатне населення.

В цілому, розглядаючи джерела пропозиції на ринку праці, слід виділити такі сегменти:

Ø порівняно невелика за кількістю група трудящих, які мають високий соціальний статус та професійно-кваліфікаційний рівень, високу заробітну плату на рівні міжнародних стандартів, на які орієнтується дана група.

Ø в основному "професіонали", тобто особи, які мають вищу або середню спеціальну освіту, зайняті в сфері інформаційних систем та високих технологій, а також більшість службовців державного сектору. працівники фізичної праці, зайняті в секторах економіки, які мають тенденцію до скорочення.

Ø складається з працівників тих професій, яких є надлишок на ринку праці.

Ø складається з осіб, які ще не знайшли роботу або виштовхуються з ринку праці.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
ТЕОРЕТИЧНІ ПІДХОДИ ДО АНАЛІЗУ ГИІІКУ ПРАЦІ	\|	Сучасні моделі ринку праці

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.01 сек.