Лекція 20 (2 год.)

1.Прискорення розвитку латиноамериканських країн після війни.

2.Варіанти революційного розвитку країн регіону Кубинська революція.

3.Встановлення конституційного ладу в ряді країн регіону.

4.Українці в країнах регіону.

1. Країни Латинської Америки (Мексика, Центральна та Південна Америка), які значно раніше, ніж африканські країни, здобули незалежність, у роки Другої світової війни надзвичайно прискорили свій економічний розвиток. Це пояснюється тим, що вони були:

• віддаленими від фронту воєнних дій;

• воюючі держави мали значну потребу в сировині.

Через це підвищилися ціни на сільськогосподарську продукцію, що її постачала в Європу Латинська Америка. Це призвело до солідних валютних накопичень країн регіону. Зросла їхня частка у світовій торгівлі: у 1949 р., наприклад, на країни Латинської Америки припадало 12 % усього експорту капіталістичних країн.

Усе це створювало сприятливі умови для здійснення реформ, зокрема проведення так званої імпортозамінної індустріалізації під поміркованими

націоналістичними гаслами. Після війни у провідних країнах цього регіону (Мексика, Аргентина, Бразилія, Чилі, Уругвай, Венесуела) активно формувався державний сектор в економіці, а самі вони переходили з групи аграрних до категорії індустріально-аграрних — понад 50 % ВНП вироблялося у них у промисловості.

Країни Латинської Америки раніше за інші країни «третього світу» здобули незалежність — ще у ХІХ ст. Але в середині ХХ ст. вони опинились у сфері економічного впливу могутнього північного сусіда — США, що, у свою чергу, зумовило їх тісний політичний зв’язок.

Робота зі схемою

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
З.М.20 Розвиток провідних країн Латинської Америки у 1945 – на початку ХХІ ст.	\|	Особливості соціально –економічного та політичного ро звитку в повоєнни й час (50-ті рр. ХХ ст.)

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.014 сек.