Поняття економічної системи. Концепційні засади порівняння економічних систем
Предметом курсу є порівняльний аналіз не лише соціально-економічної, а й екологічної ефективності національних економічних систем. Нас цікавлять причини, які роблять економічні системи екологічно високо- чи малоефективними. Порівняльні дослідження, на відміну від чистої теорії, "приваблюють тим, що вивчають життя, зміни, проблеми реального світу".[1][1] Такі дослідження дають змогу порівнювати шляхи, якими різні народи йшли до формування системи національних цінностей, способів організації виробництва та взаємовідносин із навколишнім середовищем.
Незаперечними показниками, які вживають для порівняння економічних систем є: (1) рівень економічного розвитку, (2) соціальні і культурні чинники і (3) навколишнє середовище.[2][2] Рівень економічного розвитку характеризується макроекономічними показниками: рівнем доходу на душу населення, нормою зростання доходу на душу населення, часткою інвестицій у валовому національному продукті (ВНП), рівнем безробіття населення тощо. Соціальні та культурні чинники також мають помітний вплив на економічну систему. Вони відображають особливості, що базуються на расі, релігії, зайнятості, рівні доходів, рівні охорони здоров’я, традиціях, національних цінностях. Навколишнє середовище економічної системи характеризується такими основними елементами, як (1) розмір (площа і населення), (2) місцерозташування (топографія, клімат, вихід до морів) і (3) природно-ресурсне забезпечення економіки.[3][3]
Економічні системи та способи їх класифікації
У пошуках відповіді на запитання, які економічні системи ефективніші, досягають кращих результатів з меншими затратами, багато теорій звертаються до капіталізму, комунізму, соціалізму, фашизму та інших "ізмів".[4][4] Як арґументи наводять переваги чи хиби різних економічних систем у залученні ресурсів, макроекономічних показниках та стабільності. Головними перевагами, які одержують люди, вважають зростання добробуту при обмежених затратах, забезпечення ефективності, законності та свободи у сфері виробництва, підприємництва чи споживання.[5][5]