Відмінною особливістю будь-якої системи, у тому числі економічної, є внутрішня структура. Структура системи характеризує взаємозв’зки між її компонентами та елементами. Особливості кожного конкретного дослідження визначають підхід авторів до моделювання структури економічної системи.
Елементна структура
В.Голесовський, говорячи про систему, зазначає, що "...головною ідеєю у цьому визначенні є взаємозв’язок об’єктів, відносини між ними і між їхніми характеристиками".[69][69] У його аналізі структури (еколого-) економічної системи є чотири головні "класи елементів", які її складають: ресурси, населення, функціональні елементи та інституції.
До ресурсів В.Голесовський відніс а) частину природного навколишнього середовища, яку люди залучають у сферу їх діяльності - землю, води, повітря, земне тяжіння, а також фізичні, хімічні та біологічні ресурси, засоби транспорту та комунікації, комп’ютери, книжки тощо; гроші, працю б) технології та в) підприємництво. До населення - усіх людей. До функціональних елементів - "категорію елементів, необхідних для показу економічної системи в дії". До інституцій - "стійкі зв’язки відносин, які об’єднують учасників разом або специфічні форми та зразки функціональних елементів у дії. "Інституції" в цьому розумінні є аналітичними абстракціями".[70][70] Хоча концепція В.Голесовського і досить цікава, проте такий підхід надто узагальнений, щоб скористатися ним для порівняльного аналізу еколого-економічної ефективності сучасних національних господарських систем.