Німеччина сформулювала для себе і дотримується 10 основних принципів інвестиційної політики:
1) орієнтація на "інтеліґентні", сучасні товари високої якості, за допомогою яких можна знижувати витрати виробництва і забезпечувати високу конкурентоздатність товару;
2) прискорена обнова виробничої програми, відмова від виробництва малоприбуткових товарів;
3) раціоналізація системи управління;
4) вміле використання переваг міцної валюти, якою є німецька марка;
5) постійне розширення власної збутової мережі за кордоном;
6) розширення та зміцнення мережі технічного обслуговування клієнтів, оскільки машини, які не експлуатуються, для покупця не мають ніякої вартості;
7) підвищення "іміджу" німецьких виробів;
8) покращення дизайну німецьких виробів;
9) удосконалення німецької реклами;
10) розширення інвестицій та власного виробництва за кордоном для легшого подолання зовнішньоторгових бар’єрів.[152][152]