Міжнародні розрахунки – це система регулювання платежів за грошовими вимогами, які виникають між державами, організаціями, громадянами різних країн. Міжнародні валютні розрахунки здійснюються в основному через банки.
Найпоширеніші умови МР:
безпосередній (повний) розрахунок, тобто повна оплата товару до моменту чи в момент переходу товару або товаророзпорядчих документів у розпорядження покупця;
розрахунок у кредит (з розстроченням), тобто способом надання експортером імпортеру кредиту в комерційній формі.
Форми міжнародних розрахунків:
100 %-ний аванс або авансові платежі (передоплата);
акредитивні розрахунки – доручення банку (клієнтом якого є імпортер) одному або декільком банкам здійснити платежі фізичній чи юридичній особі в межах визначеної суми на умовах, вказаних в акредитиві. Акредитив – це платіжний документ, за яким кредитна установа (банк) дає розпорядження іншій кредитній установі за рахунок спеціально заброньованих коштів оплатити товарно-транспортні документи за відвантажений товар чи виплатити пред’явникові акредитиву визначену суму грошей.;
інкасо – це банківська операція, згідно з якою банк за доручення свого клієнта і на основі розрахункових документів отримує грошові суми від покупця з подальшим зарахуванням цих сум на рахунок свого клієнта. Розрахунки при інкасо здійснюються у відповідності з “Уніфікованими правилами з інкасо”, прийнятими Міжнародною торговою палатою;
розрахунки при відкритому рахунку - це форма розрахунків, при якій відсутні надійні гарантії для експортера, який відправляє на адресу покупця товар і товарні документи, а імпортер протягом обумовленого терміну повинен переказати на рахунок імпортера гроші;
банківський переказ – це форма розрахунків, яка використовується при погашенні боргів за кредити, при видачі авансів, при врегулюванні рекламацій, при розрахунках за неторговельними операціями. Суть банківського переказу полягає в дорученні одного банку іншому виплатити переказоотримувачу визначену суму;