МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів
Контакти
Тлумачний словник Авто Автоматизація Архітектура Астрономія Аудит Біологія Будівництво Бухгалтерія Винахідництво Виробництво Військова справа Генетика Географія Геологія Господарство Держава Дім Екологія Економетрика Економіка Електроніка Журналістика та ЗМІ Зв'язок Іноземні мови Інформатика Історія Комп'ютери Креслення Кулінарія Культура Лексикологія Література Логіка Маркетинг Математика Машинобудування Медицина Менеджмент Метали і Зварювання Механіка Мистецтво Музика Населення Освіта Охорона безпеки життя Охорона Праці Педагогіка Політика Право Програмування Промисловість Психологія Радіо Регилия Соціологія Спорт Стандартизація Технології Торгівля Туризм Фізика Фізіологія Філософія Фінанси Хімія Юриспунденкция |
|
|||||||
Передслов`янське населення території сучасної України і його культура.Тема 3.1 Культура давнього населення України План 1. Передслов`янське населення території сучасної України і його куль-тура. 2. Культура населення скіфо-сарматського часу. 3. Культура давніх слов`ян.
Література. 1. Греченко В. А. та ін. Історія світової та української культури. – К., 2000. – С. 256-282. 2. Історія української культури. У 5-ти т. Т.І. Історія культури давньо-го населення України. – К., 2001. – С. 69-672. 3. Лекції з історії світової та вітчизняної культури. – Львів, 1994.- С. 270-279. 4. Попович М. В. Нарис історії культури України. – К., 2001. – С. 6-55. 5. Семчишин М. Тисяча років української культури. – К., 1993. – С. 1-17. 6. Українська та зарубіжна культура. – К., 2000. – С. 352-378. 7. Шейко В. М., Тишевська Л. Г. Історія української художньої куль-тури. – Харків, ХДАК, 1999. – С. 5-26.
-6-
Україна не належить до тих регіонів, де виникли найдавніші вогнища культурогенезу, проте її земля містить чимало пам`яток, що засвідчують завер- шальний етап становлення культури первісної (розумної) людини. Археологіч- ні дослідження виявили цілий ряд мисливських поселень (Мізин, Межиріч та ін.), які були центрами зосередження суспільної, естетико-художньої та обрядово-ритуальної діяльності давнього населення. На стоянках, що функці -онували за доби пізнього палеоліту (40-10 тис. років до н.е. ), найповнише представлені такі вияви культури, як образотворче і прикладне мистецтво, му- зика, обрядові дійства. Суспільства мислиців та збирачів, які населяли територію України 40 – 10 тис. років тому, залишили численні свідоцтва стародавнього людства. Вони є невід`ємною частиною пізньопалеолітичних суспільств, поширених на просто- рах Європи. Епоха, що має назву пізній палеоліт, пов`я-зана з появою на істо -річній арені людини розумної - людини сучасного фізичного типу, що супроводжувалось рядом важливих змін. Умови життя вимагали від людей створення соціальної організації з високим рівнем колективізму, без якого взагалі неможливо було вижити в умовах суворого клімату та полювати на великих стадних тварин. Мистецтво найдавніших часів не є „чистим мистецтвом”. Воно, вбираючи різні функції: обрядово-магічні, практично-пізнавальні, знаково-комунікативні, є важливим та невід`ємним компонентом культури. Одним із центрів розвину- того фігуративного мистецтва схематичного напряму були Середня та Верхня Наддніпрянщина. Схематичні статуетки жінок, вирізані із бівня мамонта (Мі -зин, Межиріч), бурштину (Добранічівка), були своєрідною рисою фігуративно -го мистецтва цих регіонів. Завдяки доповіді українського вченого Ф. Вовка у 1912 р. на міжнародному конгресі антропологів та археологів у Женеві перши- ми стали відомі мізинські статуетки. Високий розвиток геометричної графіки Мізина простежується і на інших типах речей. Привертають увагу два широковідомих браслети, виготовлені з бівня мамонта. Один з них має п`ять тонких пластин, оздоблених орнаментом, подібним орнаменту на жіночих статуетках. Мізинське мистецтво розкриває широкі композиційні можливості орнаментики. Неповторною рисою орнаментально-графічних композицій є використання такого елемента, як меандр. Мізинський меандр є найдавнішим у Європі. У цілому різноманітні витвори мистецтва пізнього палеоліту України роз -кривають широке використання природних матеріалів. Первісні митці виготов- ляли високохудожні витвори, що створювало неповторне естетико-символічне середовище мисливських общин пізньопалеотичної доби. Наступний важливий етап формування первісної культури пов`язаний із становленням пізньородової общини і належить до доби неоліту (кінець УІ – ІУ -7- тис. до н.е.). У неолітичного населення України існували промислові культи. До них належить сукупність обрядів, спрямованних на досягнення надприрод- ним шляхом успіху в мисливстві, рибальстві тощо. Можливо, саме у дні мис- ливських і скотарницьких свят були створені зображення на скелях Криму і плитах Кам`яної Могили під Мелітополем. До періоду неоліту на Кам`яній Мо-гилі належать стилізовані зображення риб, оленя, людської стопи, малюнки сі-ті, човнів. Вони досить схематичні, що зщагалом характерно для доби неоліту. Доба енеоліту, або мідно-кам`яного віку (ІУ – ІІІ тис. до н.е.), принесла ни-зку нових відкриттів, які надали незвичайного динамізму розвиткові первісного суспільства. Це насамперед освоєння міді та золота, зародження орного земле-робства з використанням тяглової сили бика, поява колісного транспорту, ви-найдення гончарного горна, ткацького верстата. Вершинний етап розвитку ене-олітичного населення представлений пам`ятками культури Трипілля, генетично спорідненої з культурами Балкан та Подунав`я. Трипільська культура є винятковою культурою первісного суспільства в Україні. Її розвиток продовжувався понад 2,5 тис. років. Охоплена нею терито-рія займає майже всю Правобережну Україну та Молдову. Початок розвитку трипільської культури та її розквіт припадають на весь період мідного віку. Кі-нцевий етап і занепад – на початок бронзової доби. Перші пам`ятки трипільскої культури були відкриті відомим вченим-археологом В. В. Хвойкою більш ніж 100 років тому. Кілька поколінь вчених продовжують вивчати численні пам`ят-ки трипільської культури на території України та Молдови. Високий рівень матеріального виробництва сприяв, відповідно, піднесен-ню культури трипільців. Особливо високого технічного і художнього розвитку досягло виготовлення кераміки, яка й сьогодні вражає досконалістю і розмаїт-тям форм, незбагненою вишуканістю і декоративністю орнаменту, його космо-гонічністю. Немає найменшого сумніву в тому, що кераміка трипільських пле-мен мала не лише утилітарне, а й релігійно-магічне призначення. Ще одною характерною етнографічною ознакою трипільської спільності є глиняна пластика. Це насамперед жіночі статуетки, фігурки тварин, моделі жител, олтарів. Широке побутування жіночих статуеток пов`язане з культом богині родючості – Великої Матері, на користь чого свідчить наявність борош -на і зерен злаків у глині, з якої вони вилиплені. Імовірно, що саме з цим куль-том пов`язані й нечисленні чоловічі фігурки. Певного поширення в енеолітичних культурах України набуло виготовлен-ня антропоморфних стел з вирізьбленими символічними зображеннями. Стели ставилися на курганах і символізували пам`ять і повагу до похованої особи. Останнім періодом первіснообщинної формації була доба бронзи (ІІ – по-чаток І тис. до н.е.). Вона характеризується насамперед винайденням першого штучного металу. У сфері культури ідея звеличення людини знайшла своє вті-лення в широкому побутуванню кам`яних антропоморфних стел, відомих і за попередньої доби. Культ предків посідав особливе місце в ідеології племен бронзової доби. Вони насипали над померлими високі кургани, які являли собою складні архітектурні споруди.Побут племен бронзового віку збагатився -8- численними прикрасами з бронзи: браслети, підвіски, кільця тощо. Справжніми мистецькими витворами були відлиті у двобічних кам`яних формочках сокири, наконечники списів, серпи тощо. Цікавими пам`ятками прикладного мистецтва бронзової доби є кістяні вироби, оздоблені символічними ритуальними зобра-женнями, геометричним і рослинним орнаментом.
Читайте також:
|
||||||||
|