В історії вітчизняної початкової школи відомі різні методи, за допомогою яких відбувалося формування у молодших школярів початкових умінь читання й письма рідною мовою.
Класифікацію всіх існуючих методів здійснюють за двома критеріями: 1) яка мовна одиниця клалася в основу навчання грамоти (буква, звук, склад, слово); 2) який прийом роботи (аналіз чи синтез) був провідним у процесі оволодіння грамотою. Аналіз передбачав поділ мовної одиниці слова на склади, потім на звуки і букви, а синтез вимагав об'єднання звуків або букв у склади, складів — у слова. Нерідко в процесі навчання аналітичні і синтетичні дії виконувались взаємозв'язано.
За першим критерієм виділяються методи: буквоскладальний, звуковий, складовий і метод цілих слів.
За другим критерієм методи діляться на аналітичні, синтетичні і аналітико-синтетичні.