• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Сховища, що споруджуються методом глибинних вибухів

Даний тип сховищ створюється там, де відсутні відкладення кам'яної солі достатньої потужності. Найбільш переважно створення сховищ в водотривких глинах. Послідовність створення сховищ методом глибинних вибухів виглядає наступним чином (рис. 17.3). Спочатку бурять свердловину потрібної глибини. Її стінки зміцнюють за допомогою обсадних труб і цементують. Потім двома попередніми вибухами створюють зарядну камеру, в яку поміщають основний заряд вибухової речовини. Необхідна порожнину виходить в результаті основного вибуху.

Для того щоб отримати підземні резервуари ємністю 100, 200, 400, 500, 700, 1000 м³ необхідна мінімальна потужність гірських порід відповідно 18, 23, 27, 30, 33 і 38 м, т. Е. В 2 ... 3 рази перевищує радіус кулі рівного об'єму.

Підземні резервуари, створені методом глибинних вибухів, зберігають свою стійкість не більше ніж протягом 5 років. Продовжити термін їх служби дозволяє термічна обробка стінок, що нагадує випал цегли. Процес здійснюється в три етапи. Спочатку з прікон- турного масиву протягом 48 год при температурі 105...110 °С випарюють воду, потім протягом 40 год при температурі 900...950 °С глинистий шар переводять у каменеподібний стан і далі при температурі до 1100 °С виробляють оплавлення стінок порожнини. Поряд із застосуванням звичайних вибухових речовин для створення сховищ нафтопродуктів методом глибинних вибухів у середині XX віку використовували ядерні боєприпаси.

При вибуху ядерного заряду утворюється плазмова куля, яка розплавляє навколишні гірські породи. Так, при вибуху заряду потужністю 1 кт в граніті за 30 мкс розплавляється близько 1000 м³ породи, а розширюються гази збільшують об'єм порожнини до 2000 ... 8000 м³.

Рис. 17.3. Схема послідовності робіт при створенні сховищ методом глибинних вибухів

а) буріння свердловини на початковий розмір; б) обсадка свердловини (цементація затрубного простору і буріння свердловини на кінцевий розмір); в) перший «простріл» свердловини; д) вибух основного заряду ВР; е) готове підземне сховище

Читайте також:

1. VII. Нахождение общего решения методом характеристик
2. Аналіз причин виникнення проблеми та обґрунтування її розв’язання програмним методом
3. Аналіз фінансової звітності методом коефіцієнтів
4. Банку за методом кумулятивного гепу, (тис. грн.)
5. Введення проводок методом копіювання
6. Виділення чистих культур за методом Коха
7. Визначення вмісту загального та білкового азоту за методом Кьєльдаля
8. Визначення загального азоту в сечі за методом Кьєльдаля.
9. Визначення загального вмісту органічних та мінеральних фосфатів ґрунту методом прокалювання Сендерса -Вільямса
10. Визначення йодного числа жиру методом Війса.
11. Визначення йодного числа жиру прискореним методом (методом Маргошеса).
12. Визначення йодного числа методом Гюбля.

Переглядів: 468