Поняття валюти і валютних цінностей

Нормативне визначення змісту понять "валюта" та "валютні цінності" потрібне в процесі організації системи валютного регулювання і валютного контролю в державі, адже саме через ці поняття законодавець визначає перелік валютних операцій, порядок проведення яких регламентується нормативно-правовими актами валютного законодавства.

Відповідно до ст. 1 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" від 19.02.1993 р. поняття "валютні цінності включає такі елементи:

¾ валюта України - грошові знаки у вигляді банкнот, казначейських білетів, монет і в інших формах, що перебувають в обігу та є законним платіжним засобом на території України, а також вилучені з обігу або такі, що вилучаються з нього, але підлягають обмінові на грошові знаки, які перебувають в обігу, кошти на рахунках, у внесках в банківських та інших кредитно-фінансових установах;

¾ платіжні документи та інші цінні папери (акції, облігації, купони до них, бони, векселі (тратти), боргові розписки, акредитиви, чеки, банківські накази, депозитні сертифікати, ощадні книжки, інші фінансові та банківські документи), виражені у валюті України;

¾ іноземна валюта - іноземні грошові знаки у вигляді банкнот, казначейських білетів, монет, що перебувають в обігу та є законним платіжним засобом на території відповідної держави, а також вилучені з обігу або такі, що вилучаються з нього, але підлягають обмінові на грошові знаки, які перебувають в обігу, кошти у грошових одиницях іноземних держав і міжнародних розрахункових (клірингових) одиницях, що перебувають на рахунках або вносяться до банківських та інших кредитно-фінансових установ за межами України;

¾ платіжні документи та інші цінні папери (акції, облігації, купони до них, бони, векселі (тратти), боргові розписки, акредитиви, чеки, банківські накази, депозитні сертифікати, інші фінансові та банківські документи), виражені в іноземній валюті або банківських металах;

¾ банківські метали - золото, срібло, платина, метали платинової групи, доведені (афіновані) до найвищих проб відповідно до світових стандартів, у зливках і порошках, що мають сертифікат якості, а також монети, вироблені з дорогоцінних металів. [Декрет Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю"]

У системі валютних цінностей особливий статус має валюта України. Законом "Про платіжні системи та переказ грошей в Україні" визначено, що "гривня як грошова одиниця (національна валюта) є єдиним законним платіжним засобом в Україні, приймається усіма фізичними і юридичними особами без будь-яких обмежень на всій території України для проведення переказів".

Важливою характеристикою національних валют є їх конвертованість. У загальному вигляді конвертованість валюти визначається регламентованим внутрішньодержавним законодавством та міжнародно-правовими актами порядком обміну національної валюти на іноземну. Основою конвертованості є постійний взаємозв’язок грошового обігу країни з грошовим обігом інших країн через механізм валютного ринку і валютного курсу’.

За обсягом обмежень на обмін валюти слід вирізняти три типи конвертованості:

1) конвертованість за поточними операціями - не має валютних обмежень за поточними операціями;

2) конвертованість за операціями, що пов’язані з рухом капіталу, - не має обмежень при здійсненні відповідної групи валютних операцій, визначених національним валютним законодавством;

3) повна конвертованість валюти - відсутні будь-які обмеження при здійсненні валютних операцій як резидентами, так і нерезидентами окремої держави.

Повністю конвертованою є валюта, яка відповідає вимогам внутрішньої і зовнішньої конвертованості. За внутрішньої конвертованості кожний громадянин певної країни, який має платіжні засоби в національній валюті, має право без обмежень і без перешкод переказувати їх за кордон або вільно обмінювати на іноземні платіжні засоби згідно зі встановленим обмінним курсом. Зовнішня конвертованість передбачає право іноземного суб’єкта без обмежень розпоряджатися національними платіжними засобами, і передусім обмінювати їх на іноземні платіжні засоби за встановленим курсом.

За ступенем конвертованості національні валюти поділяються на вільно конвертовані, частково конвертовані та неконвертовані. Ця класифікація ґрунтується на наявності чи відсутності валютних обмежень, від яких залежить відповідна сфера використання конкретної валюти. Відповідно до Класифікатора іноземних валют, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04.02.1998 р. №34, вільно конвертовані валюти поділяються на дві групи [Класифікатор іноземних валют]. До конвертованих належать валюти, які широко використовуються для здійснення платежів за міжнародними операціями, продаються на головних валютних ринках світу і дозволяються для здійснення інвестицій в Україну, та банківські метали. Групу частково конвертованих становлять валюти, які широко не використовуються для здійснення платежів за міжнародними операціями і не продаються на головних валютних ринках світу.

Неконвертованими є валюти країн, в яких на всі види валютних операцій існують валютні обмеження. Такі валюти перебувають в обігу лише в одній країні. Неконвертованими с валюти держав, які не ратифікували VIII Договору про Міжнародний валютний фонд, яким передбачені незастосування обмежень на платежі та перекази за поточними міжнародними угодами, а також відмова від будь-яких дискримінаційних заходів або практики множинності валютних курсів.

Особливе місце у класифікації валют посідають резервні валюти. Такими є валюти держав, у яких центральні банки інших країн та міжнародні фінансові інститути формують власні валютні резерви. Це валюти найбільш економічно розвинених країн: долар США, британський фунт стерлінгів, швейцарський франк, колективна валюта держав Європейської валютної системи - евро.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
	\|	Зміст валютного регулювання

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.013 сек.