• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Розділ «Нормативні посилання» — згідно з ДСТУ 1.5

Розділ «Технічні вимоги» — згідно з ДСТУ 1.5. Розділ «Технічні вимоги» загалом має такі підрозділи:

- параметри й розміри;

- основні показники та характеристики (властивості);

- вимоги до сировини, матеріалів, купованих виробів;

- комплектність;

- маркування;

- пакування. Зміст цих підрозділів має відповідати вимогам 8.2.3.1—8.2.3.3 ДСТУ 1.5

У підрозділі «Маркування» повинні бути вимоги згідно з 8.2.6 ДСТУ 1.5 У цьому підрозділі доцільно наводити посилання на нормативні документи, вимогам яких має відповідати маркування .

У маркуванні харчової продукції має бути:

- загальна назва харчового продукту;

- харчова цінність, а також енергетична цінність, для харчових продуктів, що її мають;

- номінальна кількість харчового продукту в установлених одиницях виміру маси чи об'єму;

- кінцевий термін реалізації, або дата виготовлення і строк придатності до споживання;

- склад харчового продукту, якщо його виготовлено з кількох складників, із зазначенням переліку назв, використаних у процесі виготовляння інших продуктів харчування, харчових добавок;

- позначення НД;

- «назва»; та адреса виробника, місце виготовлення;

- наявність у харчовому продукті складників з генетично модифікованої сировини (у випад­ках, коли використання таких складників передбачено НД або нормативно-правовими актами на цей харчовий продукт);

- умови зберігання;

- умови використання (якщо такі передбачено);

- застереження щодо вживання харчового продукту певними категоріями (групами) населен­ня (діти, вагітні, літні люди, спортсмени, хворі тощо);

- інша інформація, передбачена чинними в Україні нормативними документами, дія яких по­ширюється на певний харчовий продукт.

Заборонено наводити в маркуванні інформацію про лікувальні властивості харчових продуктів без дозволу центрального органу виконавчої влади у сфері охорони здоров'я. Текст для викори­стання в маркуванні спеціальних харчових продуктів підлягає обов'язковому погодженню з цент­ральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров'я.

У маркуванні харчових продуктів потрібно використовувати затверджені встановленим поряд­ком специфічні познаки, якими позначають дієтичні, профілактичні, оздоровчі харчові продукти, біологічно активні харчові добавки, дитяче харчування, харчування для спортсменів тощо.

Опис специфічних познак, їх використання та маркування продуктів штриховими кодами здійснюють порядком, установленим Кабінетом Міністрів України.

Маркування продукції засобами автоматичної ідентифікації (штриховими кодами, радіочастот­ними мітками тощо) виконують згідно з вимогами ДСТУ 3146 та ДСТУ 3147.

У підрозділі «Пакування» мають бути вимоги згідно з 8.2.7 ДСТУ 1.5 У підрозділі «Пакування» рекомендовано враховувати вимоги ISO/IEC Guide 41.

Доцільно наводити посилання на нормативні документи, вимогам яких мають відповідати пакування, засоби консервування, види спожиткової та транспортної тари тощо.

У розділі «Вимоги безпеки» мають бути вимоги згідно з 8.2.4 ДСТУ 1.5.

Примітка: У цьому розділі треба зазначити ті вимоги безпеки, які пов'язано зі специфікою виготовляння саме цього ви­робу (речовини, матеріалу), виконання процесу, а не з функціюванням виробництва взагалі; зі специфікою надання саме цю послуги а не роботи всього підприємства обслуговування.

У вимогах безпеки має бути передбачено всі види можливої небезпеки, які може заподіяти цей виріб (матеріал, речовина) на всіх стадіях виробництва та використання (споживання); мають бути допустимі норми, які треба встановлювати таким чином, щоб ці норми безпечного функціювання продукції не змінювалися протягом її служби (придатності).

Рекомендовано враховувати вимоги ДСТУ ISO/IEC Guide 50 та ДСТУ ISO/IEC Guide 51.

У розділі «Вимоги охорони довкілля утилізування » треба навести вимоги згідно з 8.2.5 ДСТУ 1.5, рекомендовано враховувати вимоги ISO/IEC Guide 64 .

«У розділі зазначають: —відомості щодо утилізування;

- заходи щодо підготування і відправляння виробів, матеріалів, речовин на утилізування;

- методи утилізування, якщо вироби, матеріали, речовини є небезпечними для життя, здоров'я людей та довкілля після закінчення їх строку служби (застосування, експлуатування) або надають посилання на відповідні документи, наприклад, на експлуатаційні документи».

У розділі «Методи контролювання» мають бути вимоги згідно з 8.2.9 ДСТУ 1.5 викладені відповідно до 8.3 ДСТУ 1.5.

У розділі «Правила приймання» потрібно зазначити вимоги згідно з 8.2.10 ДСТУ 1.5

У розділі «Транспортування та зберігання» мають бути вимоги згідно з 8.2.8 ДСТУ 1 5

У розділі «Правила експлуатації, ремонту, треба навести вимоги згідно

з 8.2.11 ДСТУ 1.5.

Рекомендовано враховувати вимоги ISO/IEC Guide 37

У розділі «Гарантії виробника» мають бути вимоги згідно з 8.2.12 ДСТУ 1.5. Для лікувальних і харчових продуктів, а також виробів побутової хімії гарантійним строком вважають строк придатності та чинного законодавства».

В ТУ на процеси та послуги потрібно зазначити вимоги згідно з 8.4 ДСТУ 1.5.

У додатках до ТУ за потреби наводять:

- перелік засобів вимірювальної техніки обладнання (стендів, приладів, інструментів, оснащення) матеріалів та реактивів, необхідних для підготування і проведення контролю та випробування про­дукції;

- опис і характеристики обладнання та матеріалів, необхідних для контролювання, продукції;

- перелік зразків-еталонів необхідних для порівняння з технічними даними продукції.

1.6.6.5 Вимоги до викладення та оформлення змін до ТУ

Зміни до ТУ оформлюють як окремий документ, узгоджений та прийнятий власником ТУ.

Якщо текст ТУ доповнюють новими розділами, підрозділами, пунктами, підпунктами, таб­лицями, графічними матеріалами, додатками або вилучають будь-які структурні елементи, прий­няту раніше нумерацію розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів, таблиць, графічних матеріалів, а також позначення додатків змінювати не дозволено.

Реєструє зміни до ТУ та надає їм номери власник ТУ, який повідомляє про зміни всім влас­никам облікованих примірників.

1.7 Технічні регламенти

Мета ідержавна політика у сфері технічного регулювання

Метою розроблення і застосування технічних регламентів є захист життя та здоров'я людини, тварин, рослин, національної безпеки, охорони довкілля та природних ресурсів, запобігання недобросовісній практиці.

Відповідність введених в обіг в Україні продукції, процесів та послуг технічним регламентам є обов'язковою.

Вимоги, встановлені технічними регламентами, повинні відображати ризики стосовно споживачів, довкілля та природних ресурсів, які створюватиме невідповідність продукції, процесів і послуг. Для оцінювання ризиків повинна розглядатися, зокрема, наявна науково-технічна інформація, пов'язана з переробними технологіями або кінцевим використанням продукції, процесів або послуг.

Державна політика у сфері розроблення і застосування технічних регламентів базується на таких принципах:

технічні регламенти не повинні обмежувати торгівлю більше, ніж це необхідно для досягнення мети, визначеної в частині першій цієї статті;

технічні регламенти повинні бути змінені або скасовані, якщо обставин або цілей, що спричинили їх прийняття, більше не існує або якщо обставини чи цілі, що змінилися, дають змогу вживати заходи, що мають менший обмежувальний вплив на торгівлю;

вимоги технічних регламентів поширюються на товари вітчизняного та іноземного походження незалежно від їх походження;

технічні регламенти торговельних партнерів України у встановленому законодавством порядку визнаються як еквівалентні технічним регламентам України, навіть якщо вони відрізняються, за умови, що такі регламенти відповідають меті технічних регламентів України.

Повноваження Кабінету Міністрів України у сфері технічного регулювання

Кабінет Міністрів України:

координує та спрямовує центральні органи виконавчої влади, на які покладаються функції технічного регулювання у визначених сферах діяльності, в тому числі розроблення технічних регламентів (далі - відповідні центральні органи виконавчої влади);

затверджує технічні регламенти, якщо вони не прийняті законом;

складає міжнародні договори України щодо взаємного визнання результатів оцінки відповідності та еквівалентності іноземних і національних технічних регламентів;

здійснює інші повноваження в цій сфері, визначені законом.

Читайте також:

1. IV розділ. Сегментація ринку та вибір цільового сегменту
2. IІI розділ. Аналіз стану маркетингового середовища підприємства
3. V розділ. Товарна політика підприємства
4. VI розділ. Маркетингова цінова політика
5. VII розділ. Маркетингові рішення з розподілу та збуту товару
6. VIII розділ. Маркетингова політика комунікацій
7. А) Роздільне складання таблиць (За підручником Богдановича М.В.)
8. Аварійно-рятувальні підрозділи Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, їх призначення і склад.
9. Актив і пасив балансу складаються також з певних розділів.
10. Активи, що реалізуються повільно (А3) – це статті 2-го розділу активу балансу, які включають запаси та інші оборотні активи (рядки 100 до 140 включно, а також рядок 250).
11. Аналіз бойових дій пожежних підрозділів
12. Аркуші Ф А-4 згідно з вимогами до креслень такого типу)

Переглядів: 759