Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Інтонація і тембр голосу

 

Тон голосу Вираження почуттів
Високий голос Ентузіазм, радість, недовіра
Високий голос у більш високому діапазоні тональності, сили й висоти голосу Гнів, страх
М'який і приглушений голос зі зниженням інтонації до кінця кожної фрази Сум, горе, втома
Швидкість мовлення Вираження почуттів
Швидке мовлення Хвилювання, занепокоєння, особисті труднощі, прагнення переконати співрозмовника
Повільне мовлення Пригноблений стан, горе, зарозумілість, утома
Непевність у виборі слів, обрив фраз на півслові Непевність, прагнення здивувати, хвилювання, спроба обдурити  

 

Правильне трактування невербальної комунікації передбачає врахування таких чинників:

- конгруентність слів та невербальних сигналів. Якщо слова і жести не конгруентні, люди більше довіряють невербальній комунікації, ніж вербальній;

- контекст, у якому функціонують невербальні сигнали. Йдеться про те, що один жест може мати різне тлумачення за різних ситуацій, обставин;

- сукупність невербальних сигналів. Оскільки жести, як і слова, можуть мати кілька значень, висновок слід робити, спираючись не на один невербальний сигнал, а на їх сукупність;

- індивідуальні, психофізіологічні властивості людини (стан здоров'я та його вплив на використання невербальних сигналів);

- соціальний статус людини в суспільстві, а також її соціальні ролі. Роль може бути справжньою або удаваною, обраною для маскування;

- національні та регіональні особливості невербальної комунікації;

- власний стан і досвід. Застосовувати їх слід обережно, трактуючи невербальні сигнали співрозмовника.

Системи невербальної комунікації є важливим чинником формування спільного інформаційного поля та спільного смислу в процесі спілкування. Вони можуть як полегшувати, так і послаблювати вербальну комунікацію.

Умовні сигнали — побудовані на основі усного мовлення системи передавання повідомлень за допомогою жестів, зрозумілих лише для певного кола осіб. Як правило, такі сигнали виробляються у вузьких професійних групах. Наприклад, брокери товарних бірж у всьому світі користуються сигналами, зрозумілими лише їм, що символізують вимогу знизити або підвищити ціну, згоду або незгоду на заявлені умови угоди тощо.

Доцільно зауважити, що невербальне спілкування справді залежить від культури народу. Є, звичайно, жести, експре­сивні сигнали, які майже однакові в усіх народів (посмішка, сердитий погляд, насуплені брови, хитання головою тощо). Водночас є досить багато невербальних засобів, звичок, що прийняті лише однією нацією. Відомі невербальні сигнали, що в різних народів несуть різну інформацію. Наприклад, біль­шість європейських народів передають згоду, хитаючи голо­вою згори донизу. Болгари цим жестом передають незгоду, японці — лише підтверджують, що уважно слухають співроз­мовника. Популярний жест "коло", утворене пальцями руки, більшістю англомовних народів, а також в Європі та Азії за­стосовують з метою передавання інформації про те, що все га­разд, усе правильно. Але у Франції, наприклад, цей жест озна­чає "нічого", в Японії — "гроші".

На особливості невербальної символіки, як і вербальної, впливають, окрім зазначених, також інші фактори. Відомо, що від соціального становища людини, її престижа залежить кількість жестів, якими вона користується. Якщо суб'єкт зай­має високе соціальне становище, він, як правило, користується переважно мовними засобами. Людина, яка менш освічена і має нижчий професійний статус, в розмові частіше покладаєть­ся на жести, а не на слова. Загалом чим вище соціально-еконо­мічне становище людини, тим менше у неї розвинута жестику­ляція й бідніші рухи тіла для передавання інформації.

У процесі ділового спілкування необхідно намагатися контролювати зовнішні прояви власних емоцій і правильно тлумачити міміку, пози, жести співрозмовника, доповнюючи отриману словесну інформацію невербальною.

Змістом діяльності менеджера є здійснюване в інтересах організації ділове спілкування. Він постійно контактує з багатьма людьми в організації і поза нею. Для забезпечення ефективності діяльності йому необхідно вміло обирати таку форму ділового спілкування, яка гарантувала б найвищий результат для організації.


Контрольні запитання

1. Визначте сутність поняття «невербальне спілкування».

2. Яке значення має мова невербального спілкування?

3. Які правила візуального контакту Ви знаєте?

4. Яке значення має візуальний контакт у діловому спілкуванні?

5. Яке значення має інтонація і тембр голосу у діловому спілкуванні?

6. Яку позицію співрозмовника виражають жести:

- «розкриті руки»;

- «знизування плечима»;

- «руки, схрещені на грудях»;

- жести з окулярами;

- «ноги (або усе тіло) повернені до виходу»?

7. Що таке «міжособистісний простір»?

8. Які межі відстані, що допускаються:

- при інтимному спілкуванні;

- при спілкуванні друзів;

- при неформальних соціальних та ділових стосунках;

- при публічному виступі?

9. Як змінюється міжособистісний простір у залежності від:

- віку співрозмовників;

- статі співрозмовників;

- особистісних властивостей;

- суспільного статусу;

- рівня культури?

 

 

Література: 1, 5, 10, 14, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26



Читайте також:

  1. Голосування як стадія. Способи голосування.
  2. До суперсегсентних одиниць належать передусім наголос та інтонація.
  3. За Акт проголосувало абсолютна більшість депутатів Верховної Ради. УРСР перестала існувати. На геополітичній карті світу заявилася нова самостійна держава – Україна.
  4. Зміна висоти голосу, тобто розширення його діапазону
  5. Інтонація
  6. Основні властивості голосу
  7. Постембріональний розвиток. Вікова періодизація онтогенезу людини.
  8. Постембріональний.
  9. Початок постембріонального розвитку
  10. Прийоми виявлення помилкового логічного наголосу
  11. Типи постембріонального розвитку




Переглядів: 1735

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Міжособистісний простір | Тема 5. Процес ділового спілкування

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.012 сек.