• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

ДОДАТОК НОРМАТИВНОГО МАТЕРІАЛУ ДО ТЕМИ 2

Лекція 2

Тема: ЮРИДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРАВА ПОВНОГО ГОСПОДАРСЬКОГО ВІДАННЯ, СТАНОВЛЕННЯ І ФУНКЦІОНУВАННЯ ГОСПОДАРСЬКИХ ЗВ’ЯЗКІВ ПІДПРИЄМСТВА. СУБ’ЄКТИ ПРАВОВОЇ РОБОТИ НА ПІДПРИЄМСТВАХ, УСТАНОВАХ, ОРГАНІЗАЦІЯХ

1. Основні суб’єкти правової роботи

Правова робота у сфері суспільного виробництва, так само як у народному господарстві загалом, — це нормотворча та правозастосовна діяльність, спрямована на правове забезпечення господарської діяльності та керівництво нею, пов'язана з питанням від­повідальності, взаємозв’язку ланок господарського механізму, посадових осіб та працівників, яка забезпечує зміцнення законності, державної, планової та договірної дисципліни, господарського розрахунку в діяльності підприємств, організацій та установ. Правова робота охоплює діяльність не тільки юридичної служби — коло її суб'єктів досить велике.

Суб'єктами правової роботи є Кабінет Міністрів, Міністерство юстиції, інші міністерства та центральні відомства, які видають нормативні акти, визначають основні напрямки правової роботи і конкретизують їх, Генеральна прокуратура, що здійснює контроль за правовою роботою, а також органи, які безпосередньо здійснюють правову роботу — місцеві ради, адвокатура, арбітражні суди.

Відповідно до ст.3 Закону України «Про споживчу кооперацію» у своїй діяльності споживча кооперація є незалежною від органів державного управління, політичних та інших громадських організацій. Забороняється будь-яке втручання, що може обмежувати права споживчої кооперації або перешкоджати їх здійсненню, якщо це не передбачено законом.

Споживчі товариства можуть на добровільних засадах об'єднуватися в місцеві спілки, Центральну спілку споживчих товариств України, і мають право вільного виходу з них.

Взаємовідносини між споживчими товариствами та їх спілками будуються на договірних засадах. Товариства можуть делегувати спілкам частину своїх повноважень та виконання окремих функцій.

Спілки споживчих товариств виходячи з делегованих їм прав можуть представляти і захищати інтереси споживчих товариств, їх членів та обслуговуваного населення у відповідних державних та інших органах, а також у міжнародних організаціях; подавати споживчим товариствам практичну допомогу в здійсненні господарської діяльності, впровадженні в практику досягнень науково-технічного прогресу, передового досвіду; проводити науково-дослідні і дослідно-конструкторські роботи, підготовку та підвищення кваліфікації кадрів; вирішувати господарські спори між організаціями і підприємствами споживчої кооперації; вести власну господарську діяльність, спрямовану на створення необхідної виробничої та соціальної інфраструктури споживчої кооперації.

Вищим органом управління спілки є з'їзд (конференція), який приймає статут, обирає розпорядчі, виконавчі та контрольні органи, вирішує інші питання діяльності спілки. Взаємодія і підпорядкованість розпорядчих, виконавчих та контрольних органів спілки визначається статутом.

Спілка визнається юридичною особою і може здійснювати господарську та іншу не заборонену чинним законодавством діяльність з дня її державної реєстрації. Вона не відповідає за зобов'язаннями споживчих товариств і не має щодо них розпорядчих функцій.

Споживспілка має право:

а)створювати для здійснення своїх статутних завдань будь-які підприємства, організації, установи, біржі, комерцій­ні банки, фінансово-розрахункові центри, страхові товариства та інші об'єкти, діяльність яких не суперечить законам Укра­їни, а також ліквідувати (реорганізувати) підпорядковані їй підприємства, організації, установи тощо;

б)придбавати майно державних підприємств та підпри­ємств, заснованих на інших формах власності, а також інше майно та майнові права;

в)одержувати в установленому порядку земельні ділянки у володіння та користування;

г)вступати як засновник і учасник до господарських то­вариств, спільних підприємств, асоціацій та інших об'єднань для розв'язання господарських і соціальних завдань.

Рішення з питань, передбачених пунктом «а», приймають­ся зборами Ради або за їх дорученням правлінням споживспілки,а з питань, передбачених пунктами «б» і «г», — прав­лінням споживспілки.

Доходи споживспілки формуються за рахунок коштів, одержуваних у результаті господарської діяльності, продажу цінних паперів та інших надходжень, не заборонених чинним законодавством.

Прибуток споживспілки після платежів у бюджет, ви­ходячи з потреби, спрямовується на розвиток господарської діяльності, соціальні заходи, утримання апарату управління, створення спеціальних фондів (фінансування капіталовкла­день, резервного, підготовки кадрів тощо). Частина чистого прибутку передається у власність трудових колективів під­приємств і організацій споживспілки та їх органам управлін­ня.

Розподіл прибутків є виключним правом зборів Ради спо­живспілки.

Споживспілка та її госпрозрахункові підприємства мають право:

1.відкривати на свій вибір у будь-якій установі банку розрахункові та інші рахунки, включаючи валютні, вільно розпоряджатися коштами, що є на цих рахунках; списання коштів з рахунків споживспілки та її підприємств може проводитися тільки з їх згоди або за рішенням судових орга­нів;

2.одержувати в установах банків, у підприємствах і орга­нізаціях позички з повною відповідальністю за додержання кредитних договорів і розрахункової дисципліни;

3.установлювати, відповідно до законодавчих актів Укра­їни, міжнародні зв'язки з організаціями зарубіжних країн, створювати з ними спільні підприємства та здійснювати різні види зовнішньоекономічної діяльності;

4.користуватися кредитами банків України, зарубіжних банків, комерційним кредитом в іноземній валюті та погаша­ти їх за рахунок валютних коштів, одержаних від реалізації продукції, що імпортується, або інших власних коштів;

5.зараховувати валютну виручку на валютний балансо­вий рахунок і використовувати її самостійно; валютні від­рахування до державного і місцевого бюджетів провадяться з валютної виручки споживспілки після відрахування прямих валютних витрат; ставки відрахувань на користь державного і місцевого бюджетів регулюються законами України.

Правління споживспілкиє її виконавчо-розпорядчим органом, відповідальним перед Радою споживспілки. Спрямовує поточну організаційну, господарську і соціальну діяльність споживспілки, здійснює безпосереднє управління роботою підприємств (об'єднань) власного господарства.

Правління споживспілки:

а)обирає з свого складу відкритим голосуванням і звільняє заступників голови правління;

б)розробляє та організовує виконання програм (планів) економічного і соціального розвитку, забезпечує ефективне використання трудових, матеріальних і фінансових ресурсів, зміцнює виробничу і трудову дисципліну;

в)укладає договори і угоди, видає доручення від імені і у справах споживспілки, у тому числі з правом дальшого передовір'я;

г)вирішує питання про прийняття нових членів з наступ­ним затвердженням цих рішень Радою споживспілки;

д)приймає рішення про віднесення підвідомчих господар­ських суб'єктів до підприємств, що користуються правом юридичної особи, інших типів підприємств, затверджує їх ста­тути (положення); розглядає звіти керівників цих підпри­ємств (організацій, установ);

е)самостійно визначає структуру управління і штати, встановлює, відповідно до чинного законодавства, форми, систему і розміри оплати праці, а також інші види доходівпрацівників апарату споживспілки в межах кошторису на його утримання, що затверджується Радою споживспілки;

ж)забезпечує дотримання принципів кооперативної демо­кратії, статутних прав пайовиків, виконання їх наказів; спри­яє розвитку активності органів самоуправління, гласності;

з)організовує роботу по добору, розстановці і вихованню кадрів, їх підготовці і підвищенню кваліфікації, направляє працівників споживспілки, які є членами споживчої коопера­ції, в учбові заклади, в тому числі на правах господарського стипендіата на договірних засадах;

и)розглядає критичні зауваження, пропозиції, заяви і скарги членів і працівників споживчої кооперації, а також населення і вживає по них необхідні заходи;

к)проводить ревізії фінансово-господарської діяльності споживчих товариств і райспоживспілок, що входять до скла­ду споживспілки, підприємств власного господарства, здійс­нює інші функції внутрішньокооперативного контролю та при не­обхідності розглядає результати ревізій і перевірок на своєму засіданні;

л)приймає рішення про заохочення членів споживчого товариства, які активно працюють на громадських засадах у кооперативних органах управління (самоуправління) і конт­ролю;

м)самостійно або на договірних засадах установлює віль­ні ціни і тарифи на продукцію виробничо-технічного призна­чення, сировину, сільгосппродукцію і товари народного споживання, що виробляються і закуповуються споживспілкою, та надані послуги, за винятком продукції, товарів і послуг, на які передбачається державне регулювання цін і тарифів.

Засідання правління споживспілки проводяться в міру необхідності, але не рідше одного разу на місяць. Правління правомочне вирішувати питання, якщо на засіданні присутні більше половини його складу, в тому числі голова або заступник голови.

Засідання правління доступні для вільного відвідування пайовиками.

Рішення правління приймаються більшістю голосів і заносяться до протоколу. Протоколи засідань та прийняті на них рішення підписуються головуючим на засіданнях. Кожен член правління має право письмово висловити свою особисту думку, що відображається у протоколі.

Постанови правління, що приймаються у робочому (опитному) порядку, підписуються головою правління та не менш як половиною членів правління.

Рішення правління споживспілки, що суперечить Статуту споживспілки або чинному законодавству, може бути відмінено самимправлінням, Радою споживспілки, правлінням Центральної спілки споживчих товариств України, а також за рішенням суду.

Правління несе відповідальність за всю діяльність споживспілки, забезпечення збереження товарно-матеріаль­них цінностей, грошових коштів та іншого майна, що нале­жать підприємствам власного господарства споживспілки.

При банкрутстві підприємства (організації, установи то­що) споживчої кооперації області (республіки), яке користу­ється правами юридичної особи, обласна (республіканська) спілка споживчих товариств, в установленому законом поряд­ку,може взяти участь у санації боржника та перевести на себе його борги.

Правління споживспілки не рідше одного разу на рік зві­тує перед Радою, регулярно інформує про свою роботу коопе­ративні організації, членів споживчих товариств, використо­вуючи для цього загальні і дільничні збори, збори уповнова­жених, трудових колективів, сільські сходи, засоби масової інформації.

Голова правління споживспілки та його заступники можуть одноосібно приймати рішення і видавати розпорядження з поточних питань діяльності споживспілки. Коло цих питань встановлюється рішенням правління.

Голова правління, його заступники несуть персональну відповідальність за обґрунтованість і законність прийнятих рішень та за втілення їх у життя.

Найом (призначення) та звільнення керівників підприємств, які мають статус юридичної особи, здійснюється правлінням споживспілки. При цьому з керівником підприємства укладається контракт, в якому визначаються права, строки найму, обов'язки та відповідальність керівника підприємства, умови його матеріального забезпечення та звільнення з посади.

Прийом та звільнення з посад керівників структурних підрозділів апарату та господарських одиниць провадиться правлінням споживспілки, а інших працівників — головою правління, якщо Статутом не передбачений інший порядок. За порушення трудової дисципліни, вимог чинного законодавства, Статуту, незабезпечення збереження власності, допущення безгосподарності заподіяння матеріального збит­ку та неналежне виконання службових обов'язків особами, які займають виборні платні посади в органах управління і контролю споживчої кооперації області (республіки), можуть застосовуватися такі дисциплінарні стягнення: догана, дост­рокове звільнення від виборної оплатної посади.

Зазначені дисциплінарні стягнення застосовуються орга­ном, якому надане право обрання даного працівника на поса­ду, а також можуть накладатися правлінням споживспілки або правлінням Центральної спілки споживчих товариств України з інформацією про це відповідного виборного органу в 30-денний строк. Інші працівники споживспілки несуть дис­циплінарну відповідальність в порядку, передбаченому чин­ним трудовим законодавством.

Звільнення голови правління обласної (республіканської) спілки споживчих товариств за власним бажанням прово­диться на підставі його письмової заяви правлінням Централь­ної спілки споживчих товариств України (Укоопспілки). Про своє рішення правління Укоопспілки повинно проінформува­ти збори Ради споживспілки.

Розглянемо детальніше суб'єкти правової роботи основної первинної ланки у сфері суспільного виробництва — державного підприємства.

Підприємство це самостійна господарська організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку для здійснення господарської діяльності з метою задоволення суспільних потреб у товарі (продукції, роботах, послугах) і одержання прибутку, яка діє на підставі статуту, має права і виконує обов'язки щодо своєї діяльності, є юридичною особою, має самостійний баланс, поточний та інші рахунки в банках.

Підприємство складається з підрозділів, які діють на засадах внутрішнього господарського розрахунку або колективного підряду, — відділи, виробництва, цехи, відділення, дільниці, бюро, лабораторії, бригади та ін.

Управління підприємством здійснюється відповідно до статуту підприємства на основі співвідношення засад самоврядування трудового колективу і прав власника щодо господарського використання свого майна.

Незважаючи на це в системі самоврядування на підприємстві принцип єдиного керівництва здійснюється керівниками підприємств, структурних одиниць та підрозділів. Крім керівників суб'єктом правової роботи є також трудовий колектив.

Керівник підприємства керує всією діяльністю і організовує роботу підприємства. Він несе відповідальність за результати роботи підприємства перед державою і трудовим колективом, розпоряджається майном підприємства, підписує договори та інші угоди, у межах своєї компетенції видає накази, згідно з трудовим законодавством приймає на роботу і звільняє працівників, застосовує заходи заохочення і накладає дисциплінарні стягнення на працівників. Керівник підприємства наймається шляхом підписання контракту і призначення на посаду власником підприємства або обирається (як правило, на конкурсній основі).

Заступники керівника підприємства, керівники та спеціалісти підрозділів апарату управління і структурних підрозділів, а також майстри і старші майстри призначаються на посаду і звільняються з неї керівником підприємства. Межі їхньої компетенції так само встановлюються керівником підприємства згідно з чинним законодавством.

Правовий стан окремих структурних підрозділів підприємства. Компетенція структурних підрозділів визначається підприємством самостійно. Однак вищі керівні органи мають можливість впливати на цей процес з метою забезпечення раціональної організації виробництва шляхом уведення рекомендованих норм, таких як типові або примірні положення про підрозділи підприємства, що встановлюють оптимальні моделі їх компетенції, а також регулюють внутрішні господарські відносини. Компетенція таких підрозділів, як бухгалтерія, юридична служба підприємства, встановлюється вищими органами у вигляді загальних положень. Вони безпосередньо підпорядковані керівникові й наділяються особливими правами щодо здійснення різних форм контролю, у тому числі контролю за законністю.

Фінансово-економічний відділ організовує і вдосконалює планування виробничо-господарської діяльності підприємства та його підрозділів, координує діяльність підрозділів щодо вдосконалення виробництва, забезпечує проведення аналізу з метою підвищення ефективності виробництва. Тому крім функції управління планово-економічний відділ на основі державного замовлення договорів і замовлень споживачів продукції, виконуваних робіт, а та­кож послуг, що надаються, розроблює перспективні, річні та квартальні плани виробництва, плани щодо прибутку, витрат виробництва, норми запасів матеріалів у цілому на підприємстві, контролює виконання економічних показників діяльності підприємства і його підрозділів, готує пропозиції щодо їх поліпшення, вживає заходів щодо зміцнення госпрозрахунку, підвищення рентабельності, розроблює проекти договірних, оптових та роздрібних цін на продукцію, готує матеріали для підбиття підсумків роботи підрозділів і підприємства в цілому за певний період.

Керівник планово-економічного відділу мас право вимагати від інших структурних підрозділів матеріали й інформацію, що необхідні для виконання покладених на відділ функцій, перевіряти діяльність структурних підрозділів з питань планово-економічної роботи, давати рекомендації з питань, пов'язаних з виконанням встановлених планів, економічного аналізу, звітності.

Відділ праці та заробітної плати, плануючи і вдосконалюючи структуру управління, штатів, розроблює план і, що стосуються організації праці та заробітної плати, за структурними підрозділами і в цілому по підприємству, розроблює штатні розписи підрозділів згідно з фондом оплати праці, структурою, схемою посадових окладів, аналізує ефективність діючої системи оплати праці, розроблює пропозиції щодо її вдосконалення, здійснює контроль за правильним застосуванням різних форм оплати праці, забезпечує додержання штатної дисципліни та ін. Відділ забезпечує додержання трудового законодавства, бере участь у розв'язанні трудових спорів, розробці та здійсненні заходів щодо зміцнення трудової дисципліни, посилення контролю за використанням робочого часу, у розробці посадових інструкцій працівників підприємства. Начальник відділу праці та заробітної плати має право давати структурним підрозділам рекомендації з питань організації праці та заробітної плати, одержувати від них матеріали, що необхідні для виконання покладених на відділ функцій, звертатися до керівник.: підприємства з пропозиціями про заохочення працівників за активну участь у поліпшенні організації праці або про накладення стягнень на службовців, які припустились порушені щодо використання фонду оплати праці.

Відділ головного бухгалтера забезпечує організацію бухгалтерського обліку і контроль за раціональним, економним використанням матеріальних, трудових і фінансових ресурсів, збереженням майна.

Головний бухгалтер забезпечує облік надходжень грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей, відображення в бухгалтерському обліку операцій, пов'язаних з їх рухом; облік витрат виробництва та інших; облік господарсько-фінансової діяльності підприємства; правильне і своєчасне перерахування коштів у державний бюджет, внесків у державне соціальне страхування, коштів у різні фонди і резерви; виплату заборгованості банкам за кре­дитами і позиками та ін.

Разом з керівниками відповідних підрозділів головний бухгалтер здійснює контроль за дотриманням правил прийняття та відпуску товарно-матеріальних цінностей, правильністю витрат фонду оплати праці, суворим додержанням штатної фінансової та касової дисципліни, додержанням встановлених правил проведення інвентаризацій, законних списань з бухгалтерських балансів нестач та інших витрат. У разі виявлення незаконних дій доповідає про це керівникові підприємства.

Головний бухгалтер разом з керівником підприємства має право підписувати документи, які є підставою для прийняття та відпуску грошових коштів і товарно-матеріальних цінностей, для чого видається відповідний наказ по підприємству. Перелічені документи без підпису головного бухгалтера недійсні. Головному бухгалтеру заборонено приймати до виконання і оформлювати документи за операціями, що суперечать законодавству і встановленому порядку прийняття, збереження і використання грошових коштів, товарно-матеріальних та інших цінностей.

Головний бухгалтер має право вимагати від структурних підрозділів додержання встановленого порядку оформлення операцій і подання необхідних документів і матеріалів, що є обов'язковим для виконання всіма працівниками. Призначення, звільнення і переміщення матеріально відповідальних осіб можливі лише за узгодженням з головним бухгалтером. Останній попередньо розглядає і візує договори й угоди підприємства на операції з товарно-матеріальними цінностями, виконання робіт або послуг, а також накази і розпорядження про встановлення працівникам посадових окладів, надбавок до заробітної плати та преміювання.

Важливу роль у здійсненні правової роботи на підприємстві виконує відділ кадрів, основними завданнями якого є забезпечення підприємства робітниками та службовцями необхідних спеціальностей та кваліфікацій згідно з планом, що стосується організації праці та заробітної плати, а також організація роботи з обліку, підготовки та підвищення кваліфікації працівників.

Особливу відповідальність відділ кадрів несе:

• за своєчасне оформлення працівників при прийнятті їх на посаду, переведенні та звільненні з посади, яку вони обіймають, відповідно до трудового законодавстві;

• за додержання трудової дисципліни і правил внутрішнього трудового розпорядку;

• за надання працівникам відпусток.

Начальник відділу кадрів має право вимагати від структурних підрозділів необхідні дані про роботу з кадрами, контролювати роботу з кадрами в підрозділах.

Відділ кадрів діє в тісному контакті з профспілковою організацією підприємства.

Відповідальну частину правової роботи на підприємстві виконують також відділи матеріально-технічного постачання та збуту. Відділ матеріально-технічного постачання покликаний забезпечувати підприємство сировиною, матеріалами, комплектуючими виробами задля дотримання графіку виробництва, своєчасного випуску якісної продукції згідно із затвердженою номенклатурою і державним замовленням та договорами із споживачами.

Відділ збуту повинен реалізовувати виготовлену продукцію згідно з укладеними договорами.

Спільна правова робота відділів матеріально-технічного постачання та збуту полягає в тому, що згідно з плановими завданнями і чинним законодавством вони укладають договори з постачальниками і споживачами продукції, контролюють їх виконання і в разі погреби застосовують передбачені законодавством заходи майнової відповідальності за невиконання постачальниками або споживачами договірних зобов'язань.

ДОДАТОК НОРМАТИВНОГО МАТЕРІАЛУ ДО ТЕМИ 2

ПОГОДЖЕНО з президією ЦК профспілки працівників

споживчої кооперації України (постанова від 24 січня 2006 р. №П-1/1)

ЗАТВЕРДЖЕНО

постановою третіх зборів Ради Укоопспілки

дев'ятнадцятого скликання

від 25 січня 2006 р.

Читайте також:

1. II. Вивчення нового матеріалу
2. II. Вивчення нового матеріалу
3. II. Вивчення нового матеріалу
4. II. Вивчення нового матеріалу.
5. II. Вивчення нового матеріалу.
6. II. Вивчення нового матеріалу.
7. II. Вивчення нового матеріалу.
8. II. Вивчення нового матеріалу.
9. II. Вивчення нового матеріалу.
10. II. Вивчення нового матеріалу.
11. II. Вивчення нового матеріалу.
12. II. Вивчення нового матеріалу.

Переглядів: 693