• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Теорія сновидінь

Уперше Фройд згадує про те, що він “зумів би негайно витлумачити (перекласти) сновидіння” у листі до Йозефа Брейєра в 1894 році. Саме в цей час він інтенсивно займається природою сновидінь, аналізуючи як власні сни, так і сновидіння своїх пацієнтів.

У 1895 р. Фройд несподівано відкрив для себе основне положення теорії сновидінь: сновидіння – це здійснене бажання.

Однак рішучий крок у розумінні сновидінь відбувається трохи пізніше.В 1896 році помер батько Фройда (Фройд називав себе фізичним і духовним дублікатом батька). Якоб Фройд був консервативною, патріархальною особистістю і Зіґмунд завжди перебував під його сильним моральним впливом, ніжний добропорядний батько заважав самостійності сина. Смерть батька багато, що змінила в долі сина. Фройд зазначав, що праця „Тлумачення сновидінь” є частиною його власного самоаналізу, що став реакцією на смерть батька (у цьому йому допомагав Отто Ранк).

Стало можливим тлумачення зразкового психоаналітичного сновидінняпро “ін’єкцію Ірмі”. Цей сон ввійшов у книгу “Тлумачення сновидінь” під назвою “Ін’єкція Ірмі”. Упродовж двох років (1895-97 рр.) Фройд працює над цим твором і публікує його в 1899 р. (вихідні дані значаться 1890 р.).

“Ірма” – центральна фігура вперше серйозно проаналізованого Фрейдом сновидіння (хоча проводився аналіз сновидінь і інших пацієнтів – “Дора”, “Маленький Ганс” (приклад дитячого неврозу, коли дитина перелякалась коня),“Людина-вовк” (до речі це йдеться про знаменитого пацієнта Фройда, який проживав у Відні, але дитинство провів у царській Росії. Блукав Європою, трагедія його батька-самогубця й сестри-самогубці, зрада дружини і т.д.).

(Энциклопедия.- т1.)

Природою сновидінь займалися й до Фройда. Фройд вступає в дискусію з Робертом та Делажем, які наголошують на соматичній природі сновидінь – у сні проявляється те, що було витіснене вдень. Найпоширенішим був погляд на природу сновидіння як переважно символічну – в них шукали діагностичні, прогностичні і терапевтичні вказівки для сновидця. Серед відомих в історії сновидців був біблійний фараон. Йому приснилося, що сім худих корів пожирали сім ситих (гладких), а сім ситих колосків – сім худих (колосків). Йосиф витлумачив сім корів як багатий урожай впродовж семи років, після чого наступить такий же неврожайний період і порадив фараону подбати про цей період.

Загалом до Фройда тлумачення сну зводилось до пояснення свідомих спогадів сновидця – те, що Фройд називав “явним сновидінням”.

Однак Фройд, на відміну від поширеного погляду на дану проблему, і в цьому його новаторство, прагне за формою явного сновидіння розкрити “прихований зміст сновидіння”. Цей прихований зміст завжди включає “спробу виконання бажання” (1925).

Отже, сон може розглядатися як виконання бажання. (Приклади: 1)Спрага;

2)Сон оберігає сновидіння. Молодий колега любив довго спати, господиня повинна була постійно його будити, одного разу йому приснилася кімната лікарні, табличка, де вказувалося його ім’я, і він подумав, якщо я в лікарні, то мені вже непотрібно туди йти.)

У звичайному (не сплячому) стані людина не усвідомлює прихованих бажань. За допомогою вільних словесних асоціацій по відношенню до окремих елементів сновидіння вдається розкрити скритий зміст сновидіння.

Виходячи із цього, Фройд розробляє топографічну теорію, яку він подає в 7-й главі “Тлумачення сновидінь”.

Він розрізняє три рівні у душевному житті:

Ø несвідоме,

Ø передсвідоме,

Ø свідоме,

Кожна з них має свою функцію, форму захисту, енергію і специфічний зміст. На межі цих систем наявні цензори. Несвідоме і передсвідоме відокремлене від свідомого особливою психічною інстанцією цензурою. Цензура виконує дві функції:

1) витісняє в область несвідомого неприйнятні і засуджені особистістю власні почуття, думки й поняття;

2) здійснює опір активному несвідомому, яке прагне виявитися у свідомості.

Сновидіння, за Фрейдом, виникають тоді, коли душевне працює в умовах регресії, тобто з пониженим контролем свідомості, зміщенням від передсвідомого до несвідомого. Саме це Фройд називає “топічною регресією”.

На цій основі Фройд розрізняє два види сновидінь

Ø інфантильні (безпосередні),

Ø викривлені.

Перші (Інфантильні) – це такі бажання, які, наприклад, проявляються в маленьких дітей, бажання, не досягнуті вдень У дорослих теж – викликають настійливі тілесні бажання (голод, спрагу та ін.). Це короткі, прості для розуміння сни.

Другі (викривлені) – такі, коли передсвідоме, або несвідоме змінює матеріал сну до невпізнанності. Лише за умови, коли приховане бажання стає невпізнаним для “Я” і може легко пройти цензуру між системами НС і ПС, сон може проявитися у викривленому виді у формі явного змісту сновидіння.

З поняттям викривленого (замаскованого) сновидінняу Фройда пов’язана, розроблене пізніше поняття “роботи сновидіння”. Варто зазначити, що цей термін випливає з топографічної моделі, яка пізніше була змінена на структурну модель. Якщо в топографічній системі “цензуру” Фройд визначає як функцію системи ПС, то в структурній моделі – як функцію “Я” під впливом “над-Я”. Тобто в над-Я існує цензор сновидінь.

Робота сновидінь – це така психічна діяльність, яка перетворює прихований зміст сновидіння в явний (викривлений). Це – ребус, коли окремі символи, знаки переводяться на мову неусвідомлених нами думок.

Причиною того, що виникає потреба людини в сновидіннях Фройд називає “витоками сновидінь”. Це те, звідки черпається матеріал сновидінь.

Окрім цього Фройд користується поняттям “збудник сновидінь”. Це така енергія, яка є залишковою денної й здатна активізуватися під час сну, іноді здатна руйнувати сновидіння.

Перелік витоків сновидінь Фройд подає в “Тлумаченні сновидінь”:

Ø Зовнішні подразники органів відчуттів (життєдіяльний досвід, сюди ж відносяться залишки дня).Чуттєві подразнення, яких ми зазнаємо під час сну, можуть легко стати джерелом сновидіння. (скип дверей – сниться розбійний напад, грім – може видаватися, що ми на полі битви і т.п.)

Ø Внутрішні подразники органів відчуттів (інфантильний матеріал, який прагне проявитися вихід у сновидіннях). Різні шуми, зорові образи.

Ø Внутрішні органічні тілесні подразники (соматичні витоки сновидінь).(Розлади внутрішніх органів є збудниками сновидінь – жахи часто сняться сердечникам і хворих легенями)

Ø Психічні витоки сновидінь. (передусім робота пам’яті).

Значення сновидіння полягає в прихованому, а не явному змісті сновидіння. Сон створює собі, (або створену цензурою, або в обхід цензури) можливість реалізації бажання.

Ця реалізація бажання є роботою сновидіння.

Робота сновидіння – це така діяльність, яка переводить приховані думки сновидіння в явні. Однак це витіснене в підсвідоме прагнення має певний залишок, який відіграє функцію цензури. Вона-то й забороняє витісненому бажанню реалізуватися у свідомих формах. Ці підсвідомі бажання й повинні під час сну змінитися та ослабнути. Це й призводить викривлення сну до його невпізнанності. Звідси й твердження: сновидіння є приховане виконання витісненого бажання”.

Зігмунд Фройд наголошує на тому, що у житті людини надзвичайно важливу роль відіграють ті враження і переживання, яких вона зазнала в дитинстві. У снах в дорослій людині живе дитина.

Механізми роботи сновидінь:

Ø Згущення. Цей спосіб притаманний не лише несвідомому. Наприклад, тоді коли у звичайній пізнавальній діяльності знаходять щось загальне: спільний знаменник алгебраїчних числень, чи родові визначення класу предметів.

Сенс у тому, щоби за загальним приховати одиничне (витіснене) явище. Це дає можливість обійти цензуру.

Часто схильність приймати частину за ціле (згущення) проявляється у випадках, коли хтось зберігає речі (подарунок, листи...) утраченої нею коханої людини.

Ø Зміщення. Вище наведений приклад згущення є також зміщенням, коли людина зміщує свої відчуття з коханої, дорогої людини на предмети. Фройд розрізняє два види зміщення:

а)психічний акцент зміщується з важливого елемента на другорядний і так здійснюється цензура. Фройд демонструє це на анекдоті. Сільський коваль здійснив злочин, за який йому загрожувала смертна кара. Однак, оскільки в селі більше ковалів не було, а кравців було аж троє, то замість коваля повісили одного з них.

б)прихований елемент заміщується не власною складовою частиною, а чимось віддаленим, натяком. Цей натяк пов’язаний з елементом (приховано, поверхово), але не зрозумілий сновидцю. Якщо цей натяк ігнорувати, то сновидіння може нагадувати певну нісенітницю (як це говорять: дурний спить...).

Ø Наочність сновидінь. Сновидіння, так як воно пригадується, має образний, наочний характер, це не абстрактне мислення. Приховані за цими образами думки випливають із передсвідомих і несвідомих думок. Правда іноді думки можуть й не перетворюватися в образи, а зберігати свою форму як думки, або знання.

Фройд пояснює, що думки при цьому набувають образної уяви. Так, якщо сплячому сниться, що він сидить на стільці, то це може означати, що він ним володіє (Фройд). Якщо сниться, що сплячий ламає руку, то при тлумаченні може з’ясуватися, що йому приснилось порушення подружньої вірності.

Фройд додає, що сказане у сні слово найбільше має відношення до функції “над-Я”.

Часто буває так, коли різні сновидіння в різних “сюжетах” впродовж однієї ночі мають зрештою один смисл – якомога краще справитися з подразником.

Загалом, на думку Фройда, переклад слів на мову образів є хоча й найважча, але й найцікавіша сторона роботи сновидінь.

В “Тлумаченні сновидінь” Фройд прагне розподілити всі три зазначені механізми сновидінь – згущення, зміщення та образність – в часі. Тобто виявити значення часової послідовності сновидінь. Однак приходить до висновку, що процеси проходять одночасно. Це нагадує феєрверк, який готується довго, годинами, але згорає миттєво.

Ø Використання символіки –це ще один механізм роботи сновидінь із метою зробити сновидіння наочними. Цей механізм Фрейд описує в праці “Зображення через символи” (1914).

Під символом може виступати слово, образ предмета, явища.

Своєрідність цього аспекту у тому, що (передусім) словесні символи тісно пов’язані з предметами, або функціями. Слова й поняття, утворені спочатку для визначення части тіла в ході еволюції були перенесені на предмети (нога стільця, голова колони, хід машини).

Поле символіки вузько обмежене: тіло, батьки, родичі, народження, смерть, сексуальність, деякі інші. І символи проявляються у сні в формі “мовчазних елементів”. Необхідно звести символ до його безпосереднього значення.

Оскільки символи є історично стійкими формами, то на їх основі можна тлумачити сон без сновидця, адже він здебільшого не тямить у символах. Поширені побутові тлумачення сновидінь (за допомогою сонників) якраз використовують цей фактор. Знаючи, з одного боку, символи сновидінь, з іншого – особливості сновидця – можна тлумачити сновидіння, ніби перекладаючи його з листка.

Символи особливо прийнятні, щоб обійти цензуру.

Ø Вторинна переробка сновидінь - це останнє завдання роботи сновидінь. Хаотичний зміст сновидіння повинен бути упорядкованим, було цілісним і взаємопов’язаним. Таке упорядкування специфічне: окремі елементи опускаються, робляться вставки і т.д.

Сам факт вторинної переробки сновидінь проявляється тоді, коли сновидець прокидається і певний час продовжує вірити в реальність сну. В цей час фрагменти сну йому здаються ясними й зрозумілими. І лише після повного пробудження цей хаос трансформується в логічно понятійну структуру.

Відсутність, або недостатність вторинної переробки сну вдень здаються нам незрозумілими й химерними. Їх важко тлумачити.

Таким чином, Фройд “роботу сновидінь”, пов’язує з п’ятьма механізмами: згущенням, зміщенням, образністю, символічністю та вторинною їх переробкою.

Фройд називав сновидіння “регресом до несвідомого”. Він виявив, що так звана “амнезія дитинства” дивним чином проривається в сновидіннях. В своєму сновидінні про “ін’єкцію Ірми” Фройд уперше визнав, що кожен елемент сновидіння несе в собі смисл і що він може бути розшифрованим за допомогою вільних словесних асоціацій.

Саме таким чином він витлумачив свій сон (1895). Розкриваючи природу сновидінь загалом на власному прикладі він відкриває амбівалентність всіх об’єктних відношень – існування едіпового комплексу та відчуття вини.

На його прикладі це означало підсвідоме бажання смерті своєму братові, який помер у восьми місяцях від роду (його витіснені дитячі бажання).

Фройд зазначає, що його техніка відрізняється тим, що включає участь сновидця у витлумаченні, а також сон потрібно ділити на елементи.

Фройд розкривав природу сновидінь переважно на аналізі власних сновидінь, оскільки на аналіз чужих йому, по-перше, доводилось витрачати багато часу, а, по-друге, – пацієнт часто свідомо, чи несвідомо заблоковує сновидіння. Тому він вивчав природу власних сновидінь, а результати цих досліджень застосовував на пацієнтах.

Тоді Фройд також застосовував техніку вільних асоціацій. В стислій формі цю техніку він пояснює так: “Ми можемо слідувати тому хронологічному порядку сновидіння, як це оповідає сновидець... Або ми можемо попросити сновидця спочатку відшукати в сновидця залишки попереднього дня... Прослідковуючи за цими прив’язками ми часто виявляємо перехід від, здавалося би далекого світу сновидіння до реального життя сновидця. Можна також попросити сновидця розпочати з тих елементів змісту сновидінь, які приваблюють найбільшою чіткістю і силою відчуттів... Немає жодної різниці, яким із цих шляхів ми наблизимося до скритих асоціацій”. Ці асоціації вказують на помисли сновидця. Наявність супротиву сновидця є вірною ознакою психологічного конфлікту.

Теорія сновидінь Фройда є дещо суперечливою. Але його думка, яка виникла в рамках теорії сновидінь стосовно того, що сновидіння є символічним знаковим відображенням латентних підсвідомих думок, потягів до бажань, є досить цікавою, а особливо вона корисна для ґрунтовнішого розуміння проблеми бачення мистецтва через призму психоаналізу через вивчення спільного для них (теорії мистецтва та теорії сновидінь) принципу.

Читайте також:

1. E) теорія раціонального вибору.
2. ERG-теорія Клейтона Альдерфера
3. I. Теорія граничної продуктивності і попит на ресурси
4. V теорія граничної корисності визначає вартість товарів ступенем корисності останньої одиниці товару для споживача.
5. Балансова теорія визначення статі. Диференціація статі і роль гормонів у цьому процесі.
6. Біхевіоральна теорія
7. В межах наукового підходу існує велика кількість концепцій, але найбільш переконлива – еволюційна теорія.
8. Векторна теорія формування ЕКГ. ЕКГ, відведення. Походження зубців, сегментів, інтервалів ЕКГ.
9. Взаємозв’язок психодинамічної теорії АСПН з іншими теоріями
10. Відкрита архітектура (теорія Z)
11. Глобалізаційні процеси в сучасній світовій культурі та теорія модернізації
12. Голографічна теорія пам’яті.

Переглядів: 2588