МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів
Контакти
Тлумачний словник Авто Автоматизація Архітектура Астрономія Аудит Біологія Будівництво Бухгалтерія Винахідництво Виробництво Військова справа Генетика Географія Геологія Господарство Держава Дім Екологія Економетрика Економіка Електроніка Журналістика та ЗМІ Зв'язок Іноземні мови Інформатика Історія Комп'ютери Креслення Кулінарія Культура Лексикологія Література Логіка Маркетинг Математика Машинобудування Медицина Менеджмент Метали і Зварювання Механіка Мистецтво Музика Населення Освіта Охорона безпеки життя Охорона Праці Педагогіка Політика Право Програмування Промисловість Психологія Радіо Регилия Соціологія Спорт Стандартизація Технології Торгівля Туризм Фізика Фізіологія Філософія Фінанси Хімія Юриспунденкция |
|
|||||||
Розвиток емоційно-вольової сфери.Мислення. У предметних практичних діях дитини зароджується і розвивається її мислення. Його початок дослідники відносять на кінець першого року життя дитини. Але для маленької дитини, що ще не володіє словом, мислити – означає знайти практичний вихід із ситуації, змінити її за допомогою реальної дії. Мислити дитина реально може тільки про ті предмети, які бачить, з якими щось робить. Вона ще не спроможна раніше подумати, а потім зробити. Мислення її здійснюється в наочній ситуації практичними діями, тому і називається практично-дійовим. До такого мислення дитина вдається в тих випадках, коли вона натрапляє на перешкоди в досягненні наочно сприйманої і бажаної мети, спосіб досягнення якої їй невідомий. Намагаючись переборювати ці перешкоди, вона вдається до практичного аналізу (розриває м’яку іграшку, щоб з’ясувати, що в ній блищить) та до практичного синтезу (складає будиночок з кубиків). Переміщуючи предмети в просторі, діючи одним предметом на інший, розподіляючи на частини і групуючи в певну цілісність, дитина здобуває нові знання про властивості предметів, їх просторові, кількісні відношення, причиново - наслідкові зв’язки. Дитина вчиться мислити, відкривати для себе властивості об’єктів не просто на власному досвіді, а в процесі практичного і мовного спілкування з дорослим. Мовлення включається в наочно-дійове мислення дитини, відкриваючи можливість подальшого спілкування і переходу до вищих його форм. Характерні особливості мислення перед дошкільника виявляються в усвідомленні ним в кількості тих чи інших речей. На цьому етапі проходить засвоєння таких математичних понять як «однаково», «тут більше», «тут два» тощо. Перші узагальнення в ранньому мисленні здійснюється на основі окремих, найбільш помітних ознак, часом і зовсім несуттєвих. Наприклад, словом «гага» дитина називає гуску, чайник, і зайця, бо всі вони намальовані одним кольором (так звані сенсорні узагальнення), словом «ля» називає – радіо, телевізор, піаніно, і кожного хто заспіває (функціональні узагальнення). У зв’язку із збагаченням досвіду діти починають вживати слова в узагальненому їх значенні, мислено об’єднуючи означувані предмети за їх більш істотними ознаками, виконувати деякі завдання в наочно-мовному і уявно-мовному плані. Помітні зміни відбуваються на 2-му, 3-му році життя в емоційно-вольовій сфері. Вони зумовлені розширенням спілкуванням дитини з людьми, оволодінням мовними засобами та розвитком їх самостійності. В емоційній сфері ширшою стає сфера стимулів, що викликають емоції дітей. В цей період налагоджується розвиток емоційно-комунікативних особливостей дитини. Дитина вже краще йде на контакт. У дітей виявляються такі емоції як співчуття, втішання, жалість. Під впливом стосунків з близькими людьми розвиваються соціальні емоції дитини. Атмосфера життя в сім’ї, взаємини між членами родини, постійні емоційні зв’язки стають їх джерелом і прикладом, який діти після 2-ох років швидко переймають, наслідують. Важливу роль в розвитку емоційно-вольової сфери дитини відіграють слова оцінки дорослих. Пов’язані з відповідним виразом обличчя, мімікою, жестами, ставленням до дитини чи ситуації. Джерелом естетичних емоцій дитини є зустрічі з яскравими, блискучими, кольоровими, мелодійними, ритмічними явищами. Діти відразу помічають яскравий бантик, намисто, пряжку на сумці, емоційно ставляться до яскравих малюнків, люблять слухати музику, рухаються під музику. Діти 2-х, 3-х років виявляють особливий інтерес до казочок, віршиків, потішок. Поряд з розвитком позитивних емоцій у діти раннього віку формуються негативні емоційні стани. Вони сердяться, гніваються, бояться, заздрять, ревнують, відчувають досаду, сором’язливість, образливість. Негативні емоції в дітей є реакціями на ту чи іншу не благополучність у їхньому житті. Повторюючись, такі емоції призводять до формування неправильної внутрішньої позиції дитини. На кінець раннього віку емоційне життя дитини стає досить багатим. У них з’являється стійке ставлення до певних осіб, яке не залежить від ситуації. Під впливом соціальних відносин у дітей формується самолюбство. З розвитком емоційно-вольової сфери розвивається самосвідомість дитини. Вона виявляється в тому, що дитина на третьому році життя впізнає себе у дзеркалі, на фотографіях. Усе частіше вона вживає займенники «Я», «Мій», «Мені», замість займенників третьої особи. Поряд з цим у дитини розвивається прагнення до самостійності, яка все більше і більше проявляється в іграх дитини. До кінця 3-го року життя під впливом розвитку практичної самостійності відбувається пізнання дитиною себе як джерела різноманітних бажань і дій, відділеного від інших людей. Читайте також:
|
||||||||
|