Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция






Основні положення. Терміни і визначення

Модуль 1. Основи стандартизації

Основні терміни зі стандартизації визначені Між­народним комітетом з вивчення наукових принци­пів стандартизації, створеним Радою міжнародної організації зі стандартизації (IS0) та стандартами Державної системи стандартизації України.

Стандартизація як галузь науково-технічної ді­яльності є методологічною дисципліною для розвит­ку науки та техніки. Основу її становлять стандартознавство, теорія класифікації, метрології, коду­вання, оброблення та передавання інформації, уза­гальнені результати науки, техніки, практичного експерименту та виробництва, спрямовані на досяг­нення оптимальної користі для суспільства.

Головним завданням стандартизації є створення системи нормативно-технічної документації, що ви­суває прогресивні вимоги до продукції, призначе­ної для потреб народного господарства, населення й оборони держави, забезпечує контроль за їх дотри­манням.

У травні 2001 р. прийнято Закон України "Про стандартизацію", що визначає правові та організа­ційні засади стандартизації й спрямований на за­безпечення єдиної технічної політики в цій сфері. У законі подані такі основні терміни та їх визна­чення:

стандартизація— діяльність, що полягає у розробленні положень для загального та багатора­зового застосування щодо наявних чи можливих завдань з метою досягнення оптимального ступеня впорядкування у певній сфері, результатом якої є підвищення ступеня відповідності продукції, процесів та послуг їх функціональному призначенню, усунення бар'єрів у торгівлі, сприяння науково-технічній співпраці;

міжнародна стандартизація— стандартизація, чинна на між­народному рівні, участь у ній відкрита для відповідних органів усіх країн;

регіональна стандартизація— стандартизація, що запровад­жується на відповідному регіональному рівні, участь у ній від­крита для відповідних органів країн певного географічного або економічного простору;

національна стандартизація— стандартизація, чинна на рів­ні однієї країни;

орган стандартизації— орган, що займається стандартизаці­єю, визнаний на національному чи міжнародному рівні, основни­ми функціями якого є розроблення, схвалення чи затвердження стандартів;

нормативний документ— документ, який визначає правила, загальні принципи чи характеристики різних видів діяльності або їх результати. Цей термін охоплює такі поняття, як "стандарт", "кодекс усталеної практики" та "технічні умови";

консенсус— загальна згода, яка характеризується відсутніс­тю серйозних заперечень з суттєвих питань у більшості зацікав­лених сторін та досягається внаслідок процедури, спрямованої на врахування думки всіх сторін і зближення розбіжних точок зору;

стандарт— документ, що містить правила для загального й багаторазового застосування, загальні принципи або характерис­тики, які стосуються діяльності чи її результатів, з метою досяг­нення оптимального ступеня впорядкованості у певній галузі, роз­роблений у встановленому порядку на основі консенсусу;

міжнародний та регіональний стандарти— стандарти, за­тверджені відповідним та регіональним органами стандартизації;

національні стандарти— державні стандарти України, за­проваджені центральним органом виконавчої влади у сфері стан­дартизації та доступні для широкого кола користувачів;

кодекс усталеної практики — документ, у якому подані пра­вила чи процедури проектування, виготовлення, монтажу, техніч­ного обслуговування, експлуатації, обладнання, конструкцій чи виробів. Кодекс усталеної практики може бути стандартом, части­ною стандарту або окремим документом;

технічні умови— документ, що містить технічні вимоги, яким мають відповідати продукція, процеси чи послуги. Технічні умо­ви можуть бути стандартом, частиною стандарту або окремим доку­ментом;

технічний регламент— нормативно-правовий акт, затвердже­ний органом державної влади, що передбачає технічні вимоги до продукції, процесів чи послуг безпосередньо або через посилання на стандарти чи відтворює їх зміст;

затвердження стандарту (міжнародної організації)— це набуття ним статусу державного (ДСТУ). У цьому разі держав­ний стандарт може мати три ступені відповідності міжнародно­му. Він може бути ідентичний, модифікований та нееквівалент­ний;

ідентичний стандарт— це стандарт, повністю еквівалент­ний міжнародному;

модифікований стандарт— це національний стандарт, який має технічні відхилення, але відтворює структуру міжнародного стандарту.

Державна система стандартизації (ДСС) в Україні регламенто­вана в основних стандартах:

ДСТУ 1.0-93 ДСС. Основні положення;

ДСТУ 1.2-93 ДСС. Порядок розроблення державних (національ­них) стандартів;

ДСТУ 1.3-93 ДСС. Порядок розроблення, побудови, викладу, оформлення, узгодження, затвердження, позначення та реєстра­ції ТУ;

ДСТУ 1.4-93 ДСС. Стандарти підприємства. Основні положення;

ДСТУ 1.5-93 ДСС. Загальні положення щодо побудови, викла­ду, оформлення та змісту стандартів;

ДСТУ 1.6-93 ДСС. Порядок державної реєстрації галузевих станда­ртів, стандартів науково-технічних та інженерних товариств і спілок;

ДСТУ 1.7-2000 ДСС. Правила й методи прийняття та застосу­вання міжнародних і регіональних стандартів.

Окрім державних стандартів України в статусі національних прийняті стандарти міжнародних організацій, міждержавні стан­дарти Співдружності незалежних держав. Розроблено та прийнято чимало керівних нормативних документів, рекомендацій (Р), галу­зевих стандартів (ГС), технічних умов (ТУ) тощо.

Керівні нормативні документи та рекомендації є інструкціями, методичними вказівками, нормативами, типовими положеннями, які доповнюють документи державної системи стандартизації. Всі вони розроблені та гармонізовані з відповідними нормативними документами та рекомендаціями міжнародних організацій, що за­безпечує розвиток стандартизації в Україні, зближення та гармоні­зацію основних положень стандартизації у світі.

Стандарт може бути технічним документом, який містить харак­теристику якості матеріалів, виробів, устаткування, методів їх ви­готовлення й контролю, понять і умовних позначень; основною оди­ницею чи фізичною константою, наприклад ампером; будь-яким предметом для фізичного порівняння, наприклад еталоном метра.

Стандарти можуть містити обов'язкові та рекомендовані вимо­ги. До обов'язкових належать вимоги зі забезпечення безпеки про­дукції робіт і послуг для життя, здоров'я та майна громадян, чис­тоти довкілля; техніки безпеки та гігієни праці; метрологічних норм, правил їх контролю та єдності вимірювань; взаємозамінності та сумісності виробів; безпеки господарських об'єктів з метою унеможливлення катастроф природного та технологічного походження, а також надзвичайних ситуацій; обороноздатності України.

Об'єктами стандартизаціїназивають предмети (продукцію, процеси, послуги), що підлягають стандартизації. Ними можуть бути тільки результати людської діяльності (вироби, документи, міри, норми тощо). Не можуть бути об'єктами стандартизації на­туральні продукти (нафта, вугілля, руди та інші корисні копали­ни), однак продукти їх перероблення, як результати людської ді­яльності, підлягають стандартизації.

 

 


Читайте також:

  1. CMM. Визначення моделі зрілості.
  2. I визначення впливу окремих факторів
  3. II. Визначення мети запровадження конкретної ВЕЗ з ураху­ванням її виду.
  4. II. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ.
  5. II. Мотивація навчальної діяльності. Визначення теми і мети уроку
  6. II. Основні закономірності ходу і розгалуження судин великого і малого кіл кровообігу
  7. II. Основні засоби
  8. II.3. Основні способи і прийоми досягнення адекватності
  9. Ocнoвнi визначення здоров'я
  10. S Визначення оптимального темпу роботи з урахуванням динаміки наростання втоми.
  11. VII. ОСНОВНІ ЕТАПИ РОЗВИТКУ УКРАЇНСЬКОЇ КУЛЬТУРИ У ХХ ст.
  12. А. Визначення розмірів і площі зони хімічного зараження.




Переглядів: 760

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Scripting in Report Creator | 

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.004 сек.