Визначення критичної тривалості пожежі для обраної схеми її розвитку
Розрахунок tкрjпроводиться в наступній послідовності. Спочатку знаходять значення комплексу В, який залежить від об’єму приміщення та від теплоти згорання речовини, що горить.
(2.8)
де Q – нижня теплота згоряння матеріалу, охопленого полум’ям (при розглянутій схемі), MДж/кг;
V – вільний об’єм приміщення, м3.
Ср– питома ізобарна теплоємність газу МДж/кг·К;
φ – коефіцієнт тепловтрат (від 0,2 до 0,25);
η – коефіцієнт повноти горіння, (0,95 для твердих горючих матеріалів та 0,75 для рідин).
Потім розраховується безрозмірний параметр z за формулою
(2.9)
де Н – загальна висота приміщення, м;
h – висота робочої зони, м. У розрахунках приймаємо h = 1,8 м
Далі визначається критична тривалість пожежі для даної j-ої схеми розвитку по кожному з небезпечних факторів:
а) підвищеній температурі
(2.10)
де t0– початкова температура в приміщенні, t0 = 20°С;
б) втраті видимості
(2.11)
де α – коефіцієнт відбиття (альбедо) предметів на шляхах евакуації, приймаємо α = 0,3;
Е – початкова освітленість шляхів евакуації, лк, Е = 50 лк;
D – димоутворююча здатність матеріалу, Нп·м2·кг-1;
в) зниженому вмісту кисню
(2.12)
де LО2– витрата кисню на спалення 1 кг матеріалу, кг·кг-1 (задається у вихідних даних);
г) кожному з газоподібних токсичних продуктів горіння
(2.13)
де х – гранично припустимий вміст даного газу в атмосфері приміщення, кг·м-3