• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Стосовно сільського господарства під терміном “модуль” пропонується розуміти складову частину МТА, закінчену в монтажному та функціональному відношеннях.

Даним формулюванням однозначно визначається і отримавший в останній час широке розповсюдження термін “блоково - модульний агрегат”. Основними частинами останнього є енергетичний (ЕМ) та технологічний (ТМ) модулі. В той час, як перший із них включає в себе двигун, трансмісію, ходову систему та пост керування, то другий - частину агрегату, призначену для виконання того чи іншого технологічного процесу.

Слід, проте, підкреслити, що в далі мова йтиме про модульне конструювання не тільки і не стільки МТА, як його основи, тобто енергетичного засобу.

У випадку модульної побудови, ТМ в першу чергу є складовою частиною самого енергетичного засобу. А якщо це так, то він (ТМ) крім технологічної повинен зберігати за собою і тягову функцію, створюючи у сукупності з ЕМ енергетичний засіб перемінного тягового класу.

Виходячи із концептуальних основ розвитку трактора другого покоління, вперше розроблені д.т.н., проф. Кутьковим Г.М., приймемо ряд основних визначень та понять, необхідних для освоєння наступного матеріалу:

Модульний енергетичний засіб (МЕЗ)-це поєднання трактора тягово-енергетичної концепції з одним або декількома технологічними модулями.

Енергетичний модуль (ЕМ)- це трактор тягово-енергетичної концепції у складі МЕЗ.

Технологічний модуль (ТМ)-це візок з активним приводом коліс, призначений для виконання як тягових, так і технологічних функцій, які дозволяють ефективно використовувати потужність двигуна ЕМ.

В найбільшій мірі даним визначенням відповідає МЕЗ конструкції НВО НАТI [1,2,3]. Його основу складає ЕМ, в якості якого використовується трактор високої енергонасиченості (24-27 кВт/т). В залежності від виконуваної роботи він або працює самостійно, або стикується з технологічними модулями (від одного до трьох і навіть більше). Останні оснащені пристроями для стикування з сільськогосподарськими знаряддями і технологічними вмістищами, ВВП, навісним механізмом і, природньо, - активним приводом коліс.

В чому ж полягають переваги МЕЗ і чи існує перспектива їх розвитку на Україні?

Сполучення ЕМ з різною кількістю технологічних модулей представляє собою, як уже підкреслювалось, енергетичний засіб перемінного тягового класу. В результаті з’являється можливість або скоротити номенклатуру тракторів там, де вона дуже розгалужена, або навпаки - вирішити проблеми, що викликані відсутністю енергетичних засобів певних тягових класів.

Остання властивість дуже цінна для розвитку тракторної енергетики України. Пояснюється це наступним. У відповідності до СТ СЕВ 628-85 типорозмірний ряд тракторів включає 10 тягових класів. Iз цієї кількості, як показали дослідження IМЕСГ, для господарств нашої країни достатньо 7 базових моделей ЕЗ класів 0,2; 0,6; 1,4; 2; 3; 5 і 6.

Річне завантаження першого і останнього із них значно поступається завантаженості тракторів тягових класів 1,4; 2; 3 і 5. На долю останніх припадав і припадає основний об'єм с.-г. робіт.

Нині сільському господарству України потрібно близько 550 тис. тракторів. Наявність не перевищує 390 тис., із яких 27% підлягає списанню на протязі 2-3 найближчих років, а приблизно 65% відпрацювали свій амортизаційний строк.

Кількісний дефіцит ЕЗ поглиблюється дефіцитом по номенклатурі, ос-кільки Україна із 4 основних моделей тракторів виробляє тільки дві (кл.1,4 та 3).

Для заповнення утворених прогалин необхідно або закупляти відсутні ЕЗ за кордоном, або налагодити їх самостійне виробництво. Обидва шляхи для України практично неможливі.

Вихід із цього скрутного становища можливий завдяки створенню та впровадженню МЕЗ універсально-просапного призначення на базі виробляємого трактора класу 1,4 (ЮМЗ-6) та МЕЗ загального призначення на основі трактора класу 3 (Т-150К). Для прикладу на рис. зображена матриця модульної побудови можливого типорозмірного ряду енергетичних засобів.

Nем,кВт Рем,кН

Матриця модульної побудови типорозмірного ряду колісних

блоково - модульних енергетичних засобів:

Nем- номінальна потужність двигуна ЕМ;

Рем, Ртм - тягові зусилля ЕМ і ТМ відповідно;

(зеленим кольором позначене сумарне тягове зусилля);

*- можливий варіант агрегатування ЕМ.

Для практичної його (ряду) реалізації потрібна модернізація двох існуючих моделей тракторів і додатковий випуск відповідної кількості технологічних модулів з тяговими зусиллями 6 і 25 кН.

Модернізація тракторів передбачає оснащення їх двигунами з двома рівнями потужності і валами синхронного її відбору. При роботі ЕМ у складі МЕЗ або з активно-привідними с.-г. машинами і знаряддями використовується другий (більш високий) рівень, в протилежному випадку - перший.

Чи можливо модульний енергетичний засіб перемінного тягового класу створити на основі трактора не тягово-енергетичної, а існуючої тягової концепцій?

Відповідь на це принципово важливе запитання дамо у вигляді наступного аналізу. Для вивчення впливу збільшення кількості ведучих вісей на тягово-зчіпні властивості трактора МТЗ-52 (4К4) ВIМ разом з ХТЗ розробили до цього трактора додатковий активно-привідний міст з колесами 12-38”. Експлуатаційна маса МТЗ-52 дорівнювала 3450 кг, а енергонасиченість - 11,5 кВт/т. Значення цих же параметрів для макета (тобто трактора і додаткового моста) відповідно складали 5300 кг і 7,4 кВт/т. Отже по масі макет точно відповідав трактору тягового класу 2 (МТЗ-142, наприклад).

Під час тягових випробувань було встановлено, що на полі, підготовленому до посіву, максимальна тягова потужність, яку розвивав МТЗ-52, дорівнювала 21,5 кВт і досягалась вона при номінальному тяговому зусиллі 11,8 кН та швидкості руху 1,82 м/с. Макет в аналогічних умовах розвивав потужність 25,2 кВт при тяговому зусиллі 19,1 кН і швидкості 1,33 м/с.

Таким чином, приєднання додаткового ведучого моста до звичайного трактора кл. 1,4 визвало ріст номінального тягового зусилля на 62%. Однак, із-за недостатньої енергонасиченості МТЗ-52, швидкість руху макета зменшилась на 27%. В результаті приріст максимальної тягової потужності склав усього 17%.

Якби макет міг реалізовувати розвинуте ним номінальне тягове зусилля 19,1 кН на тій же робочій швидкості, що і трактор (1,82 м/с), то тоді б приріст тягової потужності склав не 17, а 62%. Але для виконання цієї умови енергонасиченість макета повинна бути не 7,4, а 11,5-12,0 кВт/т. Звідси витікає, що енергонасиченість МТЗ-52 повинна складати не менше 18 кВт/т. А така значина розглядуваного показника є характерною ознакою трактора не тягової, а тягово-енергетичної концепції.

I останній момент. Якщо, наприклад, прийняти енергонасиченість трактора класу 2 таку ж, як у МТЗ-52 (11,5 кВт/т), то розвинута першим максимальна тягова потужність може бути близько 36 кВт. Це на 38% більше, ніж у розглядуваного макета. Отже, продуктивність МТА на основі серійного МТЗ-52 з додатковим мостом буде у крайньому разі на 27% менше, ніж у аналогічних агрегатів на базі трактора класу 2.

Не має реальної перспективи створення МЕЗ перемінного тягового класу шляхом відповідного баластування серійного трактора. Доведемо це на прикладі.

По даним тягових випробувань номінальне тягове зусилля ЮМЗ-6М, оснащеного баластом 714 кг, на полі, підготовленому до посіву, склало 14,6 кН. Коефіцієнт використання зчіпної маси трактора (3500+714=4214 кг) дорівнював при цьому m_т=0,35. Для створення на основі ЮМЗ-6М МЕЗ класу 1,4-2 потрібен технологічний модуль, який розвивав би тягове зусилля 6 кН (див. рис.). При вказаній значині коефіцієнта m_т маса ТМ повинна складати не менше 1745 кг. Виникає питання, де і яким чином на тракторі ЮМЗ-6М можна розмістити сумарний баласт масою 714+1745=2459 кг, якщо гранична вантажопідйомність шин просапних ЕЗ нижча допустимої уже зараз.

Крім того, баластування більш ефективне на твердому ґрунті, тоді як нестача тягово-зчіпних властивостей трактора більш чутлива на м'якому фоні.

Вирішення проблем, пов'язаних з відсутністю на Україні тракторів кл. 2 і 5 шляхом активізації маси призначених для них знарядь з метою подальшого використання останніх з енергетичними засобами кл. 1,4 і 3 навіть у теоретичному плані розглядати недоцільно. Хоча б уже тому, що для цього необхідно створити цілий шлейф нових машин з підвищеною матеріалоємністю.

В той же час, МЕЗ притаманна висока технологічна адаптивність, оскільки вони можуть агрегатуватися практично з усіма серійними та модернізованими с.-г. знаряддями. Практичне впровадження цих енергетичних засобів не вимагає створення нової матеріально-технічної бази у сфері їх експлуатації.

Читайте також:

1. V офісну частину – станцію менеджера
2. V офісну частину – станцію менеджера.
3. XV. Фінансові результати від первісного визнання та реалізації сільськогосподарської продукції та додаткових біологічних активів
4. XXXIII. ЗАГАЛЬНІ ПРОФЕСІЇ (У ВСІХ ГАЛУЗЯХ ГОСПОДАРСТВА)
5. Аграрні реформи та розвиток сільського госпо- дарства в 60-х роках XIX ст. — на початку XX ст.
6. Агровиробничі групування ґрунтів господарства
7. Аналіз для прийняття рішень стосовно залучення інвестицій
8. Аналіз і прогнозування кон'юнктури ринків сільськогосподарської продукції
9. Аналіз ринку послуг ресторанного господарства району
10. Багатомірність системи світового господарства
11. Баланс гумусу на полях сівозмін господарства, норми внесення органічних добрив на полях сівозмін
12. Білорусь. Характеристика положення та господарства країни.

Переглядів: 564