Компоненти лісостану

Ліс та його природа

Велика роль лісу як фактора, що формує клімат, робить його вологішим та менш континентальним. Лісова рослинність підтримує і регулює склад атмосфери, акумулює сонячну енергію, продукує кисень. За даними наукових досліджень, один гектар лісу поглинає щоденно до 280 кг вуглекислого газу, виділяючи при цьому до 220 кг кисню. Велике значення мають рекреаційні властивості лісів, використання лісових масивів для відпочинку населення, туризму. Ліси виконують важливу водоохоронну та водорегулюючу роль, захищають грунти від зсувів, вітрової та водної ерозій. Тому, організовуючи господарства в лісах та проводячи певні роботи, слід брати до уваги їхнє багатоцільове призначення.

Україна належить до лісодефіцитних держав. За даними останнього обліку, ліси вкривають 15,6% території нашої держави. Порівняно з багатьма країнами світу ми маємо досить низький рівень забезпеченості народного господарства та населення лісом.

Метою лісового господарства є найбільш повне задоволення потреб народного господарства і населення у деревині та інших продуктах лісу за умови одночасного використання лісу як природного фактора.

Отже, ліс – це особливий тип рослинності на земній суші, який складається із сукупності дерев, кущів, трав’яної та іншої (мохи, лишайники) рослинності, а також тварин, мікроорганізмів, що біологічно пов’язані між собою і впливають один на одного та на середовище, що їх оточує. Ліс – важлива частина біосфери, елемент географічного ландшафту.

Академік П.С. Погребняк розумів ліс як тісне угрупування дерев та кущів, які займають більш-менш значний простір. Саме таким визначенням лісу автор відмежовував поняття про ліс від інших елементів ландшафту, де можуть зустрічатися деревні рослини, не будучи панівними.

Відмінність лісу від інших типів рослинності полягає у тому, що:

· ліс складається з деревних рослин (дерев та кущів);

· деревні рослини розміщуються тісно, впливаючи одна на одну і на зайнятий простір;

· високорослість дерев у зрілому віці (сосна, ялина, дуб, бук – 40-45 м);

· довготривалість життя деревних порід (дуб – 1000 р., липа – 800 р., сосна звичайна – 450 р.).

Академік Г.М. Висоцький поняття про ліс виразив у вигляді формули:

S = LGPH,

де S – ліс (silva), L – дерево (lignum), G – середовище (gremium), P – вплив лісу на середовище (pertinentia), H – вплив людини на ліс (homo).

Усі складові частини лісу взаємодіють між собою та певним чином впливають на навколишнє середовище.

Ліс, являючи собою складне рослинне угрупування, навіть на незначній площі не буває цілком однорідним. Тому для вирішення різних практичних питань доцільно лісостан поділяти на більш прості частини, елементарні однорідні одиниці, які у лісівництві отримали назву компоненти лісу.

Найголовнішим компонентом будь-якого лісу є деревостан, тобто сукупність дерев, які складають основу лісового насадження. У лісі, особливо дорослого віку, часто можна помітити молоде покоління, яке з’явилося природним шляхом. Це – підріст, який згодом може замінити материнське насадження. У багатьох випадках, коли ліс росте на відносно багатих та багатих грунтах, у ньому присутня і деревна рослинність у формі кущів, яка утворює особливий компонент лісу – підлісок. Окрімдеревної рослинності, для лісу характерні і недеревні рослини, що представлені напівкущами, трав’янистими рослинами, мохами, папороттю, лишайниками. Ці рослини утворюють живий надгрунтовий покрив, який характерний для того чи іншого лісу. У лісі щорічно відмирає та опадає на поверхню грунту частина хвої, листя, трав’яні рослини, гілочки, шматки кори, насіння, шишки, інші органічні рештки. Усі ці рештки прийнято називати опадом. Із року в рік, не встигаючи перегнити, опад формує лісову підстилку, тобто шар органічних решток на поверхні грунту з різною стадією їх розкладу. Якщо опад має нещільну структуру, то лісова підстилка – більш компактну. Її іноді називають лісовим гумусом.

Ліс не може існувати без грунту, тому грунт теж відноситься до його компонентів. Крім того, в окремих випадках у лісі є позаярусна рослинність у вигляді ліан, лишайників.

Деревостан є не тільки основним компонентом лісу за долею участі у рослинному угрупуванні, а й головним об’єктом господарювання у лісі. Тому його прийнято характеризувати за такими ознаками:

· складом порід;

· формою;

· походженням;

· густотою;

· повнотою;

· бонітетом;

· віком;

· товарністю.

Рис. 1. Сосновий підріст під материнським пологом (Дзвінківське лісництво Боярської ЛДС)

Рис. 2. Надґрунтовий покрив із лишайника у сосновому лісі

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Поняття про ліс в контексті ведення лісового господарства	\|	Лісівничо-таксаційні ознаки деревостану

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.019 сек.