Теорія методу проектів

«Проект» у перекладі з латинської projectio означає «кидання вперед». Проект – це прототип, ідеальний образ передбаченого або можливого об'єкта, стану.

Проект сьогодні розуміють як ідею, за якою суб’єкт може і має право розпоряджатися власними думками. Це: досить тривала й послідовна діяльність, що виконується людиною для досягнення реальної мети та розв'язання життєвої проблеми; дія, що виконується в природних умовах і містить розв'язання порівняно складної задачі; задум певного нового об'єкта, матеріалізований у кресленнях, схемах, іншій документації; проблемні завдання високого ступеня складності, розраховані на тривале розв'язання в процесі діяльності (С. Стадник).

В основу методу проектів покладена ідея про спрямованість навчально-виховної діяльності на результат, що отримується під час вирішення тієї або іншої практичної або теоретично значущої проблеми.

Сутність проекту І. Сергєєв визначає як «п'ять П»: Проблема – Проектування (планування) – Пошук інформації – Продукт – Презентація + «шосте П» проекту – його Портфоліо, тобто папка, у якій зібрані всі робочі матеріали проекту, у тому числі чернетки, денні плани, звіти тощо.

Важливим і суттєвим моментом, який зумовлює майже всю наступну проектну діяльність – наявність проблеми, на вирішення якої слід сконцентрувати зусилля учасників проекту й втілення її вирішення у конкретному результаті. Проект, згідно своєї сутності, повинен мати практичне значення.

Будь-який проект, незалежно від типу, має практично однакову структуру, що може бути представлена у вигляді укрупненої циклограми проведення проекта. Етапами роботи над проектом є такі:

1. Вихідний. Тут відбувається розробка основних ідей, констатація вивченості проблеми, аналіз даних, обґрунтування актуальності, формулювання гіпотези, визначення масштабів роботи, засобів і методів досягнення мети, меж інтеграції з іншими предметами, передбачуваних складностей, строків.

2. Етап розробки: вибір виконавців (одного або декількох), формування команди, розподіл обов'язків, планування роботи, розробка змісту етапів, мотивація учасників, моделювання – створення умовного образу, схеми кінцевого результату, визначення форм і методів управління й контролю, коректування задумів з боку педагога (керівника).

3. Етап реалізації проекту: інтегрування й акумулювання всієї інформації з урахуванням теми, мети, гіпотези. Підготовка наочно-графічного матеріалу, розробка аудіо-відео ряду проекту. Контроль і корекція проміжних результатів, співвіднесення їх з метою, керівництво, координація роботи учнів (студентів). Забезпечення гласності й відкритості ходу проекту (випуск бюлетенів, інформаційних листків, радіопередач, телерепортажів, відображення у інформаційних мережах тощо).

4. Завершення проекту. На цьому етапі проект подається до захисту у групі чи на конференції, представляється на виставці, конкурсі-захисті тощо. Учасники й керівники зіставляють первісні цілі і результати дослідження, обговорюють результати проекту – які пізнавальні, наукові, практичні й виховні якості були придбані. Проект оцінюється й підводяться остаточні підсумки, команда підлягає розформуванню.

Серед типологій проектів виділяють і виховні проекти, спрямовані на вирішення важливої актуальної проблеми у галузі теорії та методики виховання.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
	\|	Рекомендації до виконання виховних проектів

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.015 сек.