• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Організація музею навчального закладу

Необхідною передумовою створення музею закладу освіти (краєзнавчого, етнографічного, літературного, природничого) є наявність колекції оригінальних предметів відповідної тематики.

З метою збору таких матеріалів проводиться пошукова робота.

При створенні народознавчих, краєзнавчих, історико-краєзнавчих музеїв бажано вести роботу за такими напрямками:

І. Етнографія:

· українське народне житло;

· український народний одяг;

· народна землеробська техніка;

· художня творчість;

· українська народна їжа;

· народні промисли і ремесла;

· обряди і свята;

· народні ігри;

· усна народна творчість;

· народні музичні інструменти;

· лікарські трави і народна медицина.

2. Історія:

· легенди про заснування поселення і походження його назви, історич­ні джерела з цього питання;

· первісне суспільство (археологічні знахідки);

· княжа доба;

· історія рідного краю у ХVІ-ХVІІ ст. (Визвольна війна під проводом Богдана Хмельницького, боротьба проти чужоземних поневолювачів);

· капіталістична доба (скасування панщини у 1848, 1861 роках, поява
перших промислових підприємств, еміграція населення за кордон);

· Перша світова війна;

· державне відродження України (ЗУНР, УНР);

· рідний край у роки Другої світової війни;

· історія рідного краю в повоєнний період;

· відновлення державності України;

· державна та національна символіка і геральдика.

3. Топоніміка:

· назви полів, річок, джерел, урочищ, ярів, потічків, села і його вулиць,
хуторів, легенди і документальні відомості про їх походження.

4. Природні умови:

· геологічні умови та геологічна історія, корисні копалини;

· рельєф, ґрунти, клімат, гідрологія, рослинний і тваринний світ,
пам'ятки природи, унікальні об'єкти природи (печери, гроти).

У музеї закладу освіти збираються речі, предмети побуту, письмові пам'ятки, картографічні матеріали, фото і кінодокументи, твори образо­творчого мистецтва, записи фольклору.

Хід пошукової роботи записується у щоденнику пошуків.

Всі дані про знайдені речі потрібно вести за такою схемою:

Знайдено в селі... району ... області....

Коли знайдено (дата)....

Ким (прізвище, ім'я, по батькові повністю)....

Рік народження ... уродженець ....

Освіта ... професія (рід занять)....

Проживає в даному населеному пункті з ....

Опис знахідки ....,

Дата....

Підготовку музейної експедиції можна розпочати тоді, коли визна­чився склад основного фонду матеріалів.

Тематична структура визначає теми, підтеми і вузлові питання музей­ної експозиції, її наукову спрямованість, послідовність і співвідношення в ній тем і підтем.

Принцип побудови тематичної структури залежить від профілю музею.

Для історичних, краєзнавчих музеїв – історико-хронологічний, для меморіальних – хронологічно-біографічний, для народознавчих і природничо-наукових – проблемно-тематичний.

Тематико-експозиційний склад планується за такою формою:

Значну роль в експозиції відіграють тексти.

На початку розділів поміщають провідні тексти. Пояснювальні тексти
допомагають розповісти про певні окремі події. Для кожного експонату
виготовляється окрема етикетка.

Вимірявши розміри приміщення, викреслюють експозиційний гра­фік – масштабний план розміщення експонатів.

Для полегшення монтажу експозиції складають графічний план зали в цілому та окремо стендів, вітрин, подіумів.

У нижньому експозиційному поясі (до 90 см від підлоги) можна розмістити великі скульптури, експонати на підставках.

Більшість експонатів займають середній експозиційний пояс – 1,0-1,2 метри над нижнім.

На рівні очей розташовують документи, найважливіші речі.

У верхньому експозиційному поясі можуть знаходитися провідні тек­сти, плакати, картини або тематичний фриз.

Завантаження експонатами не повинно перевищувати 20-25 % площі підлоги та 30-40 % площі стін. Проміжок між експонатами повинен бути не менше 10 см.

Експозиційне приміщення фарбують у світлі нейтральні кольори. Вікна закривають шторами або вітражами. Експозиційне обладнання виготовляють умайстернях навчального закладу (стенди, вітрини, подіуми).

Після завершення підготовки приступають до монтажу експозиції – розміщують експонати згідно з тематико-експозиційним планом, їх не можна приколювати, приклеювати, тобто завдавати шкоди. Фотографії, документи розміщують на турнікетах або ж у вітринах. Одяг демонструють на плечиках або манекенах у засклених вітринах.

Прапори мають бути у розгорнутому вигляді, без складок. Тканини і вишивки пришивають до підкладки або перекидають через натягнутий шнур.

Експонати, яким світло шкодить, закривають цупкою тканиною. Де­які оригінальні експонати доцільно зберігати у сховищі, а в експозиції розміщати їх копії.

Облік всіх оригінальних експонатів ведеться в інвентар ній книзі – основному документі музею закладу освіти, яка має містити такі відомості:

· порядковий номер;

· дата запису;

· номер і дата прийому експонату;

· джерело і спосіб надходження експонату;

· назва та опис експонату;

· кількість предметів;

· матеріал і техніка виготовлення;

· збереженість.

Інвентарні номери проставляють на зворотній стороні кожного експонату чорною тушшю. На листах, фотографіях номер пишуть на звороті в лівому нижньому кутку олівцем. До одягу з вивороту пришивають ети­кетку. Інвентарні номери монет, значків пишуть на конвертах, в яких вони зберігаються.

За консультаціями, методичною і технічною допомогою слід звертатися до державних музеїв.

Пропонуємо нормативні документи, які регулюють роботу музею закладу освіти.

Читайте також:

1. A. Організація уроку.
2. C. 3. Структурна побудова управління організаціями.
3. I. Організація класу до уроку та повторення правил техніки безпеки.
4. II. Вимоги безпеки під час проведення практичних занять у кабінеті (лабораторії) біології загальноосвітнього навчального закладу
5. II. Організація і проведення спортивних походів
6. II. Організація перевезень
7. II. Організація перевезень
8. III. Сприймання та усвідомлення навчального матеріалу.
9. III. Сприймання та усвідомлення навчального матеріалу.
10. III. Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу
11. IV. План навчального процесу.
12. IV. Сприймання та усвідомлення навчального матеріалу.

Переглядів: 452