МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів
Контакти
Тлумачний словник Авто Автоматизація Архітектура Астрономія Аудит Біологія Будівництво Бухгалтерія Винахідництво Виробництво Військова справа Генетика Географія Геологія Господарство Держава Дім Екологія Економетрика Економіка Електроніка Журналістика та ЗМІ Зв'язок Іноземні мови Інформатика Історія Комп'ютери Креслення Кулінарія Культура Лексикологія Література Логіка Маркетинг Математика Машинобудування Медицина Менеджмент Метали і Зварювання Механіка Мистецтво Музика Населення Освіта Охорона безпеки життя Охорона Праці Педагогіка Політика Право Програмування Промисловість Психологія Радіо Регилия Соціологія Спорт Стандартизація Технології Торгівля Туризм Фізика Фізіологія Філософія Фінанси Хімія Юриспунденкция |
|
|||||||||||||||||||
Організація музею навчального закладу
Необхідною передумовою створення музею закладу освіти (краєзнавчого, етнографічного, літературного, природничого) є наявність колекції оригінальних предметів відповідної тематики. З метою збору таких матеріалів проводиться пошукова робота. При створенні народознавчих, краєзнавчих, історико-краєзнавчих музеїв бажано вести роботу за такими напрямками: І. Етнографія: · українське народне житло; · український народний одяг; · народна землеробська техніка; · художня творчість; · українська народна їжа; · народні промисли і ремесла; · обряди і свята; · народні ігри; · усна народна творчість; · народні музичні інструменти; · лікарські трави і народна медицина. 2. Історія: · легенди про заснування поселення і походження його назви, історичні джерела з цього питання; · первісне суспільство (археологічні знахідки); · княжа доба; · історія рідного краю у ХVІ-ХVІІ ст. (Визвольна війна під проводом Богдана Хмельницького, боротьба проти чужоземних поневолювачів); · капіталістична доба (скасування панщини у 1848, 1861 роках, поява · Перша світова війна; · державне відродження України (ЗУНР, УНР); · рідний край у роки Другої світової війни; · історія рідного краю в повоєнний період; · відновлення державності України; · державна та національна символіка і геральдика. 3. Топоніміка: · назви полів, річок, джерел, урочищ, ярів, потічків, села і його вулиць, 4. Природні умови: · геологічні умови та геологічна історія, корисні копалини; · рельєф, ґрунти, клімат, гідрологія, рослинний і тваринний світ, У музеї закладу освіти збираються речі, предмети побуту, письмові пам'ятки, картографічні матеріали, фото і кінодокументи, твори образотворчого мистецтва, записи фольклору. Хід пошукової роботи записується у щоденнику пошуків. Всі дані про знайдені речі потрібно вести за такою схемою: Знайдено в селі... району ... області.... Коли знайдено (дата).... Ким (прізвище, ім'я, по батькові повністю).... Рік народження ... уродженець .... Освіта ... професія (рід занять).... Проживає в даному населеному пункті з .... Опис знахідки ...., Дата.... Підготовку музейної експедиції можна розпочати тоді, коли визначився склад основного фонду матеріалів. Тематична структура визначає теми, підтеми і вузлові питання музейної експозиції, її наукову спрямованість, послідовність і співвідношення в ній тем і підтем. Принцип побудови тематичної структури залежить від профілю музею. Для історичних, краєзнавчих музеїв – історико-хронологічний, для меморіальних – хронологічно-біографічний, для народознавчих і природничо-наукових – проблемно-тематичний. Тематико-експозиційний склад планується за такою формою:
Значну роль в експозиції відіграють тексти. На початку розділів поміщають провідні тексти. Пояснювальні тексти Вимірявши розміри приміщення, викреслюють експозиційний графік – масштабний план розміщення експонатів. Для полегшення монтажу експозиції складають графічний план зали в цілому та окремо стендів, вітрин, подіумів. У нижньому експозиційному поясі (до 90 см від підлоги) можна розмістити великі скульптури, експонати на підставках. Більшість експонатів займають середній експозиційний пояс – 1,0-1,2 метри над нижнім. На рівні очей розташовують документи, найважливіші речі. У верхньому експозиційному поясі можуть знаходитися провідні тексти, плакати, картини або тематичний фриз. Завантаження експонатами не повинно перевищувати 20-25 % площі підлоги та 30-40 % площі стін. Проміжок між експонатами повинен бути не менше 10 см. Експозиційне приміщення фарбують у світлі нейтральні кольори. Вікна закривають шторами або вітражами. Експозиційне обладнання виготовляють умайстернях навчального закладу (стенди, вітрини, подіуми). Після завершення підготовки приступають до монтажу експозиції – розміщують експонати згідно з тематико-експозиційним планом, їх не можна приколювати, приклеювати, тобто завдавати шкоди. Фотографії, документи розміщують на турнікетах або ж у вітринах. Одяг демонструють на плечиках або манекенах у засклених вітринах. Прапори мають бути у розгорнутому вигляді, без складок. Тканини і вишивки пришивають до підкладки або перекидають через натягнутий шнур. Експонати, яким світло шкодить, закривають цупкою тканиною. Деякі оригінальні експонати доцільно зберігати у сховищі, а в експозиції розміщати їх копії. Облік всіх оригінальних експонатів ведеться в інвентар ній книзі – основному документі музею закладу освіти, яка має містити такі відомості:
· порядковий номер; · дата запису; · номер і дата прийому експонату; · джерело і спосіб надходження експонату; · назва та опис експонату; · кількість предметів; · матеріал і техніка виготовлення; · збереженість. Інвентарні номери проставляють на зворотній стороні кожного експонату чорною тушшю. На листах, фотографіях номер пишуть на звороті в лівому нижньому кутку олівцем. До одягу з вивороту пришивають етикетку. Інвентарні номери монет, значків пишуть на конвертах, в яких вони зберігаються. За консультаціями, методичною і технічною допомогою слід звертатися до державних музеїв. Пропонуємо нормативні документи, які регулюють роботу музею закладу освіти.
Читайте також:
|
||||||||||||||||||||
|